Трагедія це коли гинуть українці на своїй землі. А коли гине окупант, то це антиколоніальна війна. І ні з якого боку - не трагедія.
Звідки взагалі взялися осадніки в трусіках?
У 1921 на західноукраїнських землях проживає приблизно 2,7 млн поляків. У 1939 перепису населення вже не проводилося, але більшість демографів оцінює польське населення західноукраїнських земель у 3,3–3,5 млн осіб.
Збільшення відбулося за рахунок напливу осадників, чиновників, вчителів, поліції і внутрішньої міграції поляків.
Із приблизно 0.5млн новоприбулих поляків, кількість осадників разом з членами сімей оцінюється приблизно у 160-200 тис осіб.
Кожен пересічний військовий осадник отримував від польської влади 15–45 га української землі. Іноді більше. Тоді як значна частина українських селян мала лише 2–5 га, а багато хто був малоземельним або взагалі безземельним.
Уже до січня 1923 між поляками було розподілено в Галичині майже 200 тис. га землі, на Волині — 112 тис., на Поліссі — 113 тис. га. - вважає Енциклопедія історії України від Академії наук.
До 1929 року осадники на західноукраїнських землях володіли уже понад 600 тис. га землі.
Якщо це перевести у відсотки, то вийде, що 2–2,5 % населення володіли 6–7 % всієї орної землі.
Для порівняння.
В Південній Африці в період апартеїду 20% білого населення володіло 87% всієї землі.
Якщо ми переведемо ці цифри в умовний "коефіціент привілейованості", то отримаємо таке:
Західна Україна: кожен 1 % осадників мав приблизно 2,6–3 % землі.
Південна Африка: кожен 1 % білий окупант мав близько 4,35 % землі.
Тобто польська фашистська влада ставилася до українців як до негрів.
А потім Польща почала взагалі політику катування українського населення, яке милозвучно назвала: "пацифікація". Такі от злобні були українці, треба було їх умиротворювати введенням армії в села, бити мирних чоловіків, жінок, після чого деякі з них вмирали.
Ну а потім взагалі побудувала українцям концтабори на їх землі. І ось цей факт концтаборів для українців ми не маємо забувати полякам ніколи.
Українські історики нерідко характеризують осадництво як колонізаційну політику.
І так воно і є. І так це треба характеризувати. Поляки будували імперію і держава цілеспрямовано підтримувала переселення етнічних поляків у регіон із переважно українським населенням і створювала з них привілейовану групу. Крім того, політика знищення українського етносу, якому відмовляли в праві на власну мову, і перевчали через концтабори, це воно і є - імперський колоніалізм.
Звісно, це спровокувало антиколоніальну боротьбу серед українського народу.
Перемога над польським нацизмом це ніяка не трагедія. Це те, що має святкувати сама ж Польща кожен рік, як це роблять німці, коли вибачаються перед сусідами на 8 травня.
Але польські праві не мають в своєму національному дискурсі жалості до загиблих українців. Кати Сагрині і Павлокоми - це сучасні герої Польщі. Іменами окупанта Пілсудського і садистів з злочинної Армії Крайова названі вулиці. Жоден поляк у мене в коментах не перепросив і не визнав злочини Польщі проти українців.
Ми роками притримувалися позиції "пробачаємо і просимо пробачення". Хоча перед нами ніхто не вибачався. Ми чомусь називали це "трагедією".
Але в сучасній польській державі не вважають вбивства українців трагедією, не вибачаються за власні злочини, замість цього тичуть нам під носа своїх осадників в трусіках. Значить і ми маємо називати трагедією лише загибель українців. Все інше - ні.
Події на заході України в 1920-1950х роках це Польсько-українська війна. Антиколоніальна війна українського народу проти польського нацизму і імперіалізму.
СПРОВОКОВАНА ПОЛЬСЬКОЮ ВЛАДОЮ.
І цю війну українці виграли.
Це героїчна частина нашої історії.
Що б там не базікали психопати канцелярії Навроцького і ПІС.
----
Раз вони підняли питання пам'яті, то ми маємо зафіксувати це в нашій національній пам'яті саме під таким кутом.
Зараз рватися в ЄС в нас вже не вийде. Але раз вони хочуть, то можемо підняти дискусію з приводу польського нацизму на міжнародний рівень. І якщо з "пам'яттю про злочини в ЄС не беруть", то треба з'ясувати: чи не опинилася у ЄС сама Польща з порушенням цього правила?
