"Наша історія "взаємовідносин" з росією дала нам важкий спадок - безпринципність" - Олена Кудренко

"Наша історія "взаємовідносин" з росією дала нам важкий спадок - безпринципність" - Олена Кудренко

Від росіян наші люди набрались слабкості, цинізму і меншовартості. Згадайте тільки:

"Тєбє что, больше всєх надо?"

"Ты что, самый умный?"

Мати гідність, мати принциповість, мати вибірковість - це те, що наші люди відстоювали ціною власної кар'єри, власної свободи і власного життя. Хоч як їх не таврували "селюками", "окраіной", іншими словами (за що фейсбук банить, тому не пишу). Хоч як таких москва не намагалася знецінити, засудити, переселити, застрелити.

Зокрема 2014 рік став роком, який відокремив сміття від діамантів. Тоді ті, яким ця війна завадила жити як зазвичай, своїми меншовартісними голосами перекричали тих унікальних, принципових, гідних, які стали на бік справжніх цінностей. А вже 2022-й і далі - це  ще більший виклик для кожного: ти або падаєш ще нижче, або знаходиш в собі незнані навіть тобою якості, щоб нарешті визначитись, ХТО ти у цій війні.

І тоді ми бачимо різне:

Хтось "двушку на маскву" - а хтось потайки від батьків на фронт.  

Хтось співає російською, або вона знову з нього вилазить на сцені, як тільки трохи оговтались- а хтось дискваліфікований за свій занадто голосний і пронизливий заклик до світу.

Хтось втомився і "давайте щось вже підпишемо, аби скінчилося " - а хтось знає, що за його спиною мільйони, які будуть окуповані в разі капітуляції України.  

Хтось тікає - а хтось йому назустріч, їде в Україну воювати. Уявляю, як вони зіштовхуються на кордоні, такі різні за своїм світоглядом.

Люди, які здатні жертвувати в ім'я значно більшого - величезна рідкість. І як добре, що багато з них є українцями.