1. ОПЕК+ ігнорує росію та різко нарощує видобуток нафти.
- 31 травня міністри країн ОПЕК+ погодилися на чергове суттєве збільшення видобутку нафти — на 411 тисяч барелів на добу з червня.
- Це вже третє послідовне розширення, і загалом картель додасть 1,2 мільйона барелів на день на ринок протягом травня–липня. Цей крок, ініційований Саудівською Аравією, став ударом по позиціях росії, яка виступала проти через ризики для свого бюджету, що критично залежить від високих цін на енергоносії.
- Попри заперечення з боку Москви, Ер-Ріяд домігся ухвалення рішення під тиском адміністрації Дональда Трампа, яка вимагає зниження світових цін на нафту.
- Таким чином, росія фактично втрачає вплив навіть у ключовому для неї енергетичному союзі. Саудівська Аравія вже готується до збільшення видобутку ще на 2,2 млн барелів на добу, що здатне обвалити ціну Brent до $50–60 за барель.
- Для російської нафти Urals, яка йде зі знижкою щонайменше $10, це означатиме падіння до $40–50 — рівня, на якому кремлівський бюджет почне "тріщати по швах".
- Розкол в ОПЕК+ і зміна балансу сил у нафтовому картелі ще більше ізолюють росію та підривають її здатність фінансувати війну проти України за рахунок експортних надприбутків.
- Саудівська Аравія, яка ще недавно координувала дії з москвою, тепер відкрито грає проти російських інтересів.
2. Обвал прибутку «Роснефти» на тлі санкцій та падіння цін на нафту: енергетичний гігант росії опинився в глибокій кризі.
- російська нафтова монополія «Роснефть» зазнала катастрофічного фінансового провалу: чистий прибуток компанії у першому кварталі 2025 року скоротився майже на 60% — до 170 млрд рублів. Це стало одним із найгірших квартальних результатів за останні роки.
- Компанія, що відповідає за половину видобутку нафти в росії, заявила про падіння виручки на 12% (до 2,28 трлн рублів) та негативний грошовий потік: доходи від операційної діяльності не покрили навіть капітальних витрат — 365 млрд проти 403 млрд рублів.
- Фактично, «Роснефть» змушена була перекривати касовий розрив борговим фінансуванням: компанія взяла кредитів на 1 трлн рублів — у 4 рази більше, ніж за аналогічний період 2024 року.
- У своєму звіті компанія нарікає на «погіршення макроекономічної кон’юнктури», падіння цін на нафту Urals, нові санкції Заходу та аномальне зміцнення рубля.
- Ударом стала й підвищена ключова ставка ЦБ рф, яка майже вдвічі збільшила вартість обслуговування кредитів.
- За квартал сорти російської нафти Urals і ВСТО втратили в ціні 9% і 11% відповідно, а рублева ціна бареля нафти впала майже на 25% — до 5 тис. руб. у березні.
3. Різке падіння відвантажень у «Ростсельмаш»: індикатор сповільнення російського АПК.
- У січні–квітні 2025 року «Ростсельмаш» — найбільший виробник сільгосптехніки рф — скоротив відвантаження зернозбиральних комбайнів на 1,6 раза (до 481 одиниці), а тракторів — на 35% (до 480 одиниць).
- «Ростсельмаш» вважають барометром стану російського агропромислового комплексу. Тому його різке просідання — ознака загального охолодження попиту на нову техніку та структурних проблем у російському АПК.
- Зниження випуску техніки свідчить про обмеження інвестицій у реальний сектор росії та потенційне зниження врожайності в майбутні роки через старіння технопарку.
4. Китай відмовився прийняти російську нафту: супертанкер з 2,1 млн барелів застряг біля узбережжя.
- російський нафтовий експорт знову зазнає удару — супертанкер Big Star, що перевозив 2,1 млн барелів нафти сорту ESPO Blend, не зміг розвантажитись у Китаї. Судно змушене стояти на якорі біля берегів країни через зниження попиту на російську нафту та побоювання санкцій з боку США. Про це повідомляють трейдери та дані LSEG.
- Державні китайські компанії уникають закупівель сировини з росії, остерігаючись вторинних санкцій, запроваджених Вашингтоном у січні проти суден і компаній, що займаються перевезенням російської нафти.
- Як результат, у лютому морський імпорт із рф впав до найнижчого рівня за 26 місяців — лише 970 тис. барелів на добу, за даними аналітиків Kpler.
- Хоча згодом закупівлі частково відновились за рахунок попиту з боку приватних НПЗ, ситуація залишається нестабільною.
- Учасники ринку вказують на те, що китайські трейдери все ще стикаються з юридичними та фінансовими бар’єрами при роботі з російською сировиною.
- Фактична відмова ключового азійського імпортера завдати сильного удару по кремлівським розрахункам щодо обходу західних обмежень через переорієнтацію експорту на Схід.
- Крім того, затримка танкера на рейді є не лише фінансовим збитком, а й сигналом ринку про зростаючі ризики співпраці з росією.
- На цьому тлі кремлівська нафтова стратегія дедалі більше буксує — росія втрачає не лише західних клієнтів, але й поступово — довіру східних партнерів.
5. Швеція посилює контроль над суднами через загрозу від російського "тіньового флоту".
- З 1 липня Швеція запроваджує жорсткіший контроль над іноземними суднами, що проходять через її територіальні води та виключну економічну зону.
- Йдеться передусім про перевірки страхування — крок, спрямований на боротьбу з російським "тіньовим флотом", який активно використовується для обходу санкцій, транспортування нафти, газу та навіть краденого українського зерна. Про це оголосив прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон, підкресливши, що посилений нагляд матиме стримувальний ефект у Балтійському морі й дозволить союзникам краще ідентифікувати судна, які підпадають під санкції.
- Відтепер шведська берегова охорона та морська адміністрація збиратимуть дані не лише про судна, які заходять у порти, а й про всі, що проходять крізь шведські води.
- росія активно експлуатує старі судна — середній вік яких становить 18 років — для перевезення енергоносіїв попри обмеження. Їхній технічний стан часто є незадовільним, що створює загрозу екологічної катастрофи в Балтійському морі.
- Європейський Союз вже вніс до санкційного списку близько 350 таких суден, останній пакет — 20 травня 2025 року.
- На тлі зростання агресивної активності москви у регіоні Швеція готується не до дипломатії, а до протидії.
6. Аргентина прикриває «родильний туризм» з росії.
- Президент Аргентини Хав’єр Мілей ввів жорстку імміграційну реформу, яка, серед іншого, фактично перекриває схеми масового «родильного туризму» з росії.
- З 29 травня в країні запроваджуються суворі обмеження щодо легалізації іноземців, зокрема — вагітних росіянок, які використовували народження дитини в Аргентині як швидкий шлях до отримання громадянства.
- У рамках нових правил міграційна служба зможе депортувати осіб, які приховали реальну мету в’їзду. Народження дитини в Аргентині більше не дає права на постійне проживання чи спрощену натуралізацію. Подати на громадянство зможуть лише ті, хто прожив у країні щонайменше два роки або зробив суттєві інвестиції.
- Аргентина вже давно стала популярною серед росіянок, які прилітали наприкінці вагітності, щоби народити дитину, автоматично отримати громадянство для неї, а згодом — і для себе.
- У 2022 році до країни прибуло понад 10 500 вагітних громадянок рф, у 2023-му росіяни поставили рекорд за кількістю отриманих ВНЖ — 3 700 осіб, із яких майже 75% виїхали з країни одразу після оформлення документів, використовуючи аргентинське громадянство як обхід санкцій та візових обмежень.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
