1. У росії зафіксовано початок банківської кризи — це визнав навіть близький до Кремля аналітичний центр ЦМАКП.
- У січневому звіті центр повідомляє, що банківський кризовий сценарій, який раніше прогнозувався, тепер відповідає формальним критеріям системної кризи.
- За оцінкою ЦМАКП, частка проблемних активів у банківській системі вже перевищила 10%, що саме по собі означає перехід у кризову фазу. Також фіксуються підвищені ризики відтоку депозитів: поки що він стримується латентним характером процесів, однак у разі подальшого погіршення ситуації можлива різка «втеча вкладників».
- Найгірша ситуація складається в кредитуванні малого та середнього бізнесу — тут частка проблемних позик у середньому сягає 19%, що свідчить про різке погіршення фінансового стану підприємств і згортання ділової активності.
- Дані Центробанку рф підтверджують масштаб проблем: на кінець жовтня проблемними були 11,2% корпоративних кредитів на суму 10,4 трлн рублів і 6,1% роздрібних кредитів на 2,3 трлн рублів.
2. У січні вантажні перевезення «Російських залізниць» РЖД знову скоротилися, що підтверджує погіршення ситуації в базових секторах економіки рф.
- За даними РЖД, обсяг навантаження становив 89,3 млн тонн, що на 4% менше, ніж у січні минулого року. Основний негативний внесок забезпечили ключові для російської логістики галузі — вугільна та металургійна, де скорочення відвантажень триває кілька місяців поспіль.
- Динаміка свідчить про ослаблення промислової активності та зменшення як експортних, так і внутрішніх потоків сировини.
- Падіння обсягів навантаження на залізниці, яка традиційно вважається одним із ключових індикаторів ділової активності в рф, вказує на втрату економікою інерції та загострення структурних проблем, посилених війною, санкційним тиском і скороченням зовнішніх ринків.
3. Експорт російського трубопровідного газу до Європи в січні зріс приблизно на 10% у річному вимірі.
- Це зростання не змінює загальної картини різкого занепаду. Поставки відбувалися фактично лише через «Турецький потік» і сягнули 1,73 млрд кубометрів — на 160 млн кубометрів більше, ніж рік тому.
- Таким чином, Туреччина остаточно закріпилася як єдиний залишковий маршрут російського газу до Європи.
- Після відмови України продовжувати транзитну угоду, яка завершилася в січні 2025 року, у росії не залишилося жодних альтернативних сухопутних шляхів постачання.
- За даними ENTSOG, середньодобовий експорт через «Турецький потік» у січні становив близько 55,8 млн кубометрів — рівень, що лише підкреслює вузьке «горлечко» нинішньої логістики.
- Водночас у річному вимірі 2025-й став для російського газу в Європі провальним. Експорт скоротився на 44% — до близько 18 млрд кубометрів, що є мінімумом із середини 1970-х років.
- Для порівняння, у 2018–2019 роках росія постачала до Європи понад 175–180 млрд кубометрів на рік.
- Поточні обсяги наочно демонструють масштаб структурного обвалу та втрату росією статусу ключового газового постачальника для європейського ринку.
4. Експорт російського ЗПГ ускладнюеться через санкції.
- Проєкт «Арктик ЗПГ-2», що перебуває під санкціями США, використовує плавуче сховище в Баренцевому морі як тимчасовий хаб для накопичення та перевалки газу, фактично визнаючи нездатність працювати в нормальному експортному режимі.
- Плавуче сховище «Саам ПХГ» стало ключовим елементом цієї схеми. Взимку до самого заводу можуть підходити лише криголамні газовози класу Arc7, тоді як до сховища — й звичайні судна. Це дозволяє росії частково обходити сезонні обмеження та санкційний тиск, перекидаючи газ у «буферну зону» без гарантованих покупців.
- Газовоз «Алексій Косигін» — єдиний побудований у росії ЗПГ-танкер класу Arc7 — нещодавно забрав партію газу з «Арктик ЗПГ-2» і попрямував до цього сховища.
- Водночас і сам танкер, і «Саам ПХГ», і проєкт «Арктик ЗПГ-2» перебувають під санкціями США, що різко звужує можливості подальшого продажу палива.
- москва намагається створити тимчасову систему накопичення ЗПГ «в очікуванні кращих часів», але така логістика лише підкреслює глибину проблем: російський газ застрягає в морі без стабільних маршрутів і ринків збуту, а санкції дедалі більше перетворюють експорт ЗПГ на дорогий і ризикований квест.
5. «Тіньовий» танкерний флот, який стрімко збільшився у 2025 році на тлі санкційної торгівлі російською нафтою, у 2026 році може зіткнутися зі зламом тенденції.
- Сукупність факторів — політичні зміни у Венесуелі, посилення тиску на переробників російської нафти, нестабільність навколо Ірану та збереження профіциту сировини — змінює конфігурацію світової торгівлі й поступово витісняє «сіру» логістику на периферію ринку.
- Втрата венесуельського напряму вже стає відчутним ударом по тіньовому сегменту, який активно обслуговував санкційні потоки.
- Одночасно скорочення далеких маршрутів і перебої на окремих трубопроводах змінюють структуру попиту на користь суден середнього тоннажу, що знижує потребу в застарілих VLCC, задіяних у перевезеннях російської нафти.
- На тлі ослаблення напряму Захід–Схід попит на великотоннажні танкери концентрується переважно в Перській затоці. Водночас перебудова маршрутів постачання російської нафти й нафтопродуктів посилює волатильність фрахтових ставок і підвищує операційні ризики для перевізників, пов’язаних із рф.
- Танкерний сектор входить у фазу переоцінки, в якій модель «тіньової» логістики, створена для обходу санкцій росією, дедалі очевидніше втрачає стійкість в умовах нових геополітичних і ринкових реалій.
6. ЄС розглядає можливість запровадження нових санкцій проти російських металів — міді та платини, в межах підготовки 20-го пакета.
- Йдеться про потенційне ембарго також на іридій і родій, яке може бути схвалене лише за умови одностайної підтримки всіх країн-членів ЄС.
- У разі ухвалення рішення основний удар припаде по «Норильському нікелю» — ключовому виробнику платини, міді, іридію та родію в росії. Компанія тривалий час залишалася поза санкціями саме через свою роль у світових ланцюгах постачання, однак тепер цей фактор перестає бути стримувальним.
- Обмеження можуть серйозно вдарити по валютних надходженнях росії та ще більше звузити її можливості фінансувати війну.
- Водночас паладій, який забезпечує близько 40% світового ринку автокаталізаторів, поки що не планують включати до санкційного списку — через ризики для європейської промисловості.
7. Провідні міжнародні консалтингові компанії продовжують співпрацю з великими російськими структурами, що перебувають під міжнародними санкціями, зокрема зі «Сбербанком».
- Китайські підрозділи міжнародних KPMG та Bain & Co погодилися надавати послуги російському державному банку в межах проєкту зі створення його філії в Китаї.
- Співпраця включала допомогу в отриманні ліцензій, проходженні державних перевірок, оцінці IT-систем і підготовці податкової звітності. Відповідна угода про надання послуг датована 6 листопада 2023 року. Сума винагороди за контрактом перевищувала 400 тис. доларів.
- Також, у вересні 2024 року китайський підрозділ Bain & Co запропонував «Сбербанку» проєкт з аналізу ринку електромобілів у Китаї. Згідно з внутрішнім листуванням, вартість тритижневої роботи також оцінювалася більш ніж у 400 тис. доларів.
- При цьому в переговорах представники Bain визнавали неможливість отримувати оплату безпосередньо від організації, що перебуває під санкціями, і обговорювали варіанти залучення посередника.
- Такі практики вказують на намагання російських державних структур обходити санкційні обмеження за участі міжнародного консалтингу, використовуючи юрисдикції третіх країн.
8. США та Індія домовилися про поступову відмову Нью-Делі від закупівель російської нафти в межах ширшої торговельної угоди.
- Про це заявив президент США Дональд Трамп після переговорів із прем’єр-міністром Індії Нарендрою Моді. В обмін на скорочення імпорту російських енергоносіїв Сполучені Штати погодилися знизити мита на індійські товари з 25 до 18%, а Індія — розширити доступ американських компаній до свого ринку.
- Як альтернативні джерела постачання розглядаються США та Венесуела. Для росії такі домовленості означають ризик втрати одного з ключових експортних напрямків.
- Після початку повномасштабної війни проти України Індія стала найбільшим покупцем російської морської нафти зі значним дисконтом, що дозволяло Кремлю частково компенсувати втрату європейського ринку та підтримувати нафтові доходи бюджету.
- Водночас, за даними Reuters, індійським нафтопереробним заводам знадобиться перехідний період для фактичного згортання імпорту з росії. Джерела в галузі зазначають, що вантажі, законтрактовані на лютий, прибудуть у березні, і лише після виконання чинних угод можливе реальне скорочення закупівель.
- Уряд Індії поки що не видав формального розпорядження про негайне припинення імпорту російської нафти. Найвразливішою залишається Nayara Energy — нафтопереробний завод, пов’язаний з російським капіталом і потужністю близько 400 тис. барелів на добу, який майже повністю залежить від російської сировини.
- Підприємство планує тривалу зупинку на технічне обслуговування з квітня, що додатково зменшить попит на нафту з рф.
- Торговельні дані вже фіксують негативну для росії тенденцію: у грудні імпорт російської нафти до Індії впав до мінімуму за два роки, тоді як частка поставок з країн ОПЕК зросла.
- Індійські НПЗ дедалі активніше переорієнтовуються на Близький Схід, Африку та Південну Америку, поступово витісняючи російську нафту зі свого енергетичного балансу.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
