1. «Роснефть» скорочує видобуток газу: нові проєкти не компенсують втрати.
- Газовидобуток «Роснефті» у I кварталі 2025 року впав майже на 15% — до 20,2 млрд кубометрів, порівняно з аналогічним періодом 2024-го.
- Попри запуск нових родовищ у Ямало-Ненецькому автономному окрузі у 2022 році, які нині забезпечують третину обсягів, загальна динаміка негативна.
- Причини падіння — зниження попиту, санкційні обмеження, нестабільність цін на нафту Urals, а також укріплення рубля, що шкодить експортним доходам.
- Хоча «Роснефть» у 2024 році залишалася найбільшим незалежним виробником газу в росії, її річний показник вже знизився на 5,6% — до 87,5 млрд кубометрів.
- Ці дані свідчать про поступове погіршення позицій компанії навіть на внутрішньому ринку. Російська енергетика, обмежена санкціями та позбавлена доступу до західних технологій, втрачає конкурентоспроможність, що відображається як у нафтовому, так і в газовому секторі.
2. У росії бракує грошей на війну: регіони урізають "підйомні" для контрактників.
- У Башкортостані з 5 червня знижують одноразову виплату за підписання контракту для участі у війні проти України — з 1,6 млн до 1 млн рублів. Це вже четвертий російський регіон, який пішов на скорочення таких виплат.
- Раніше на це пішли у Ямало-Ненецькому автономному окрузі, Нижньогородській та Бєлгородській областях, де обсяги зменшення сягали вдвічі й більше.
- Це сигнал про фінансове виснаження російської системи вербування. Зменшення "підйомних" — ще один показник системної кризи та деградації мобілізаційної моделі рф, яка стикається з браком людського та фінансового ресурсу для продовження війни.
3. російські держкомпанії не можуть перейти на вітчизняне Програмне забезпечення — бракує грошей.
- Попри заяви про «цифровий суверенітет», ключові держкомпанії росії залишаються на піратському іноземному ПЗ.
- Перехід на російські рішення вимагає коштів, яких немає, а тарифи підвищити не дозволяє держава.
- Імпортозаміщення виявилося нереальним без фінансування чи послаблення санкцій.
4. росія заявляє про плани з видобутку літію, але залишається сировинним придатком на тлі китайського домінування.
- Попри гучні заяви кремля про розвиток власної літієвої галузі, росія залишається критично залежною від імпорту стратегічного металу, який відіграє ключову роль у глобальному енергетичному переході.
- За оцінками Мінприроди рф, країна володіє близько 3,5 млн тонн літію, однак не здатна налагодити його ефективний видобуток та переробку.
- Тим часом Китай контролює понад 75% світового виробництва матеріалів для акумуляторів, займаючи лідируючі позиції на всіх етапах — від видобутку до виготовлення готових батарей. російські спроби "наздогнати" супроводжуються декларативною підтримкою з боку путіна, який у лютому пообіцяв стимулювання інвесторів.
- Однак на практиці галузь буксує через брак технологій, фахівців, санкційний тиск і втрату міжнародних партнерів. Після стрімкого зростання у 2022 році, ціни на літій впали у п’ять разів через світове перенасичення ринку.
- Як прогнозує UBS, надлишкова пропозиція збережеться до 2027 року, що ставить хрест на комерційній привабливості російських проектів, які ще навіть не вийшли зі стадії геологічної розвідки.
- Попри заяви про створення «повного циклу» — від надр до акумулятора — росія наразі здатна хіба що постачати сировину на вигідних для Китаю умовах, посилюючи власну роль як напівколонії в новій геополітичній конфігурації.
- Стратегічна відсталість і санкційна ізоляція зводять амбіції кремля до пустих гасел на тлі реальної деградації промислового потенціалу.
5. Санкції б’ють по коштовному експорту: алмазна галузь росії скоротилася майже на третину.
- Експорт алмазів з росії у 2024 році скоротився на 28,6% у грошовому вираженні, склавши $2,62 млрд, згідно з даними Кімберлійського процесу.
- Причиною падіння експорту для рф стало зниження частки великих дорогоцінних каменів у загальному обсязі поставок — саме вони потрапили під санкції з боку Заходу. У відповідь російські експортери вимушені були переорієнтуватися на продаж дрібного, значно менш вартісного каміння, що в рази зменшує валютні надходження до бюджету.
- Наслідки для російської економіки — суттєві: алмазна галузь, яка традиційно забезпечувала притік «твердої» валюти та підтримувала регіональні бюджети (зокрема, Якутії), стрімко втрачає ринки збуту.
- Після впровадження G7 санкцій проти «АЛРОСА» — державного монополіста — російський алмаз втратив статус одного з найприбутковіших експортних ресурсів країни.
6. Саудівська Аравія переграла росію в OPEC+: нафтові доходи Кремля падають.
- Саудівська Аравія, найбільший нафтовидобувач ОПЕК, різко змінила стратегію: від компромісів з партнерами вона перейшла до ультиматумів.
- За останні два місяці Ер-Ріяд уже втретє примусив країни OPEC+ погодитися на підвищення квот на видобуток — цього разу ще на 411 тис. барелів на добу з липня.
- росія, яка намагалася зберегти квоти на попередньому рівні, виявилася в меншості та втратила контроль над ситуацією. Водночас ціна російської нафти вже на 40% нижча, ніж передбачено в її держбюджеті, а ринок знову переживає падіння: у квітні ф’ючерси опускалися нижче $60 за барель, що є мінімумом за чотири роки.
- Саудівська Аравія цілеспрямовано вибиває росію з глобального ринку, прагнучи відновити власну частку, втрачену через роки обмежень. москва, залежна від нафтових доходів, опинилася у вкрай вразливій позиції: обмежені ресурси, санкційні перепони та падіння цін роблять її економіку ще більш нестабільною.
7. Британія готова судитись з Абрамовичем, щоб передати Україні кошти від продажу "Челсі".
- Уряд Великої Британії заявив, що може подати до суду на російського олігарха Романа Абрамовича, щоб домогтись передачі 2,34 млрд фунтів стерлінгів (3,2 млрд доларів) із коштів, виручених від продажу футбольного клубу "Челсі", на гуманітарні цілі в Україні.
- Абрамович продав "Челсі" консорціуму на чолі з американським інвестором Тоддом Боелі у травні 2022 року, після того, як на нього наклали санкції Британія та ЄС через його зв'язки з Путіним.
- Протягом трьох років, що минули з того часу, кошти від продажу були заморожені на банківському рахунку у Великій Британії і не можуть бути переведені або використані без ліцензії Управління з виконання фінансових санкцій, підрозділу Казначейства Великої Британії.
8. Німецький депутат вимагає вислати російських дипломатів та закрити "російський дім" у Берліні.
- Депутат Бундестагу від партії Християнсько-демократичний союз (ХДС) Родеріх Кізеветтер закликав федеральний уряд рішуче посилити заходи проти російської присутності в Німеччині. Він заявив про необхідність:
- Вислати всіх залишених російських дипломатів та агентів
- Закрити "російський дім" у Берліні, а також інші пов’язані з рф структури.
- Кізеветтер підкреслив, що це має стати реакцією на посилення російських кібератак та диверсійної діяльності в Європі.
- Зазначимо, що агентство Россотрудничество, яке керує "російським домом", перебуває під санкціями ЄС ще з липня 2022 року. Із початку повномасштабного вторгнення росії в Україну Німеччина вже вислала 70 російських дипломатів.
- Уряди багатьох країн ЄС дедалі частіше виявляють і припиняють діяльність російських шпигунських мереж, що діють під прикриттям "культурних" чи "дипломатичних" місій. Німеччина ж залишається однією з ключових мішеней для впливу кремля у Європі.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
