1. Надходження до російського бюджету від нафти й газу стрімко скорочуються.
- У серпні компанії сплатили лише 505 млрд рублів податків — це на 35% менше, ніж роком раніше. Загалом за вісім місяців доходи від енергоносіїв обвалилися на 20% (мінус 1,5 трлн рублів).
- Темпи падіння зростають: якщо навесні скорочення становило близько 14%, то вже в липні воно перевищило 17%, а в серпні вдарило ще сильніше.
- Особливо різко впали збори від газу — удвічі, а експортні мита на нафту й газ знизилися на 45%.
- Фактично бюджет путінської росії, який тримається на сировинних доходах, входить у затяжну кризу. Санкції, обмеження імпорту та зниження світового попиту б’ють по головному джерелу фінансування війни проти України.
2. Центробанк росії повідомив, що бюджет країни витрачається надто швидкими темпами і може перевищити заплановані обсяги.
- У своєму ключовому документі на три роки регулятор попередив про «аномальне виконання витрат»: лише за перше півріччя 2025-го вже витрачено понад половину річного ліміту — 50,3%.
- Для порівняння, у середньому з 2011 по 2024 роки цей показник становив лише 44,2%. За законом у 2025 році витрати бюджету заплановані на рівні 42,3 трлн рублів, але реальні витрати ризикують вийти за ці межі.
- Фактично навіть сам регулятор визнає: кремль втрачає контроль над бюджетом на тлі війни та санкцій, що змушує владу витрачати більше, ніж дозволяють ресурси.
3. Центробанк росії визнав, що економіка країни може обвалитися на 5–6% за два роки у разі запровадження нових санкцій і падіння цін на нафту Urals до $35 за барель.
- У «ризиковому сценарії», викладеному в основних напрямах грошово-кредитної політики на 2026–2028 роки, регулятор прогнозує падіння ВВП на 2,5–3,5% вже у 2026-му і ще на 2–3% у 2027-му.
- У такому випадку інфляція в росії розкрутиться до 10–12%, а ключова ставка триматиметься на рівні 16–20%.
- ЦБ прямо вказує, що нафтова галузь зазнає удару від падіння цін та посилення санкцій, які розширять дисконт на російську нафту, скоротять експорт і видобуток. У цьому сценарії Urals для оподаткування може опуститися до $30–35 у 2026–2028 роках. Хоча регулятор підкреслює «низьку ймовірність» реалізації цього сценарію, він визнає, що ризики зросли у порівнянні з минулим роком.
- ЦБ припускає, що одночасна ескалація тарифних воєн і глобальний фінансовий кризис, подібний до 2008 року, різко знизять потенціал російської економіки, яка вже перебуває під жорстким санкційним тиском.
4. За підсумками першого півріччя 2025 року частка збиткових компаній у рф зросла до 30,4% і стала рекордною за останні п’ять років.
- За даними Росстату, в мінус вийшли майже 19 тисяч підприємств із сукупними збитками понад 5 трлн рублів. Для порівняння, у більшості розвинених країн частка збиткових фірм коливається в межах 10–20%.
- Найбільше відчувають кризу компанії у вугільній галузі, сфері виробництва та постачання тепла і води, а також у переробці відходів. У цих секторах до половини підприємств працюють у збиток.
- У мінусі опинилися також наукові дослідження й пасажирські перевезення, що свідчить про деградацію інфраструктури та хронічний дефіцит інвестицій.
- Фактичний обвал показників пояснюється санкційним тиском і розривом економічних зв’язків із Заходом, які кремль намагається компенсувати нарощуванням витрат на війну.
- У результаті російський бізнес дедалі більше втрачає прибутковість, а частка збиткових компаній уже перевищує рівень, який вважається допустимим навіть для країн із ринками, що розвиваються.
5. У російській харчовій промисловості заводи з виробництва соняшникової олії почали зупинятися через збитковість.
- За даними OleoScope, у серпні випуск соняшникової олії впав на 11% рік до року — до 6,94 млн тонн. Сукупне виробництво рослинних олій скоротилося на 7%, а переробка — на 5,7%. Збитки підприємств досягли 20%.
- Причини — подорожчання сировини, падіння світових цін, мита і зміцнення рубля. Маржинальність у сегменті нерафінованої олії обвалилася до 0,6% проти 11,4% у 2023 році. Навіть у рафінованому сегменті прибутковість не перевищує 5,9%. В результаті виробництво стає економічно невигідним, і частина підприємств просто припиняє роботу.
- Це означає нові ризики для внутрішнього ринку й експорту, який досі залишався важливим джерелом валютних надходжень для російської економіки, що загрузла у санкціях.
6. російські поставки нафти різко перерозподілилися після американських санкцій: Індія скоротила імпорт через запроваджені Дональдом Трампом 50% мита, і тепер москва вимушено спрямовує основні обсяги до Китаю.
- За даними Bloomberg у серпні танкери з російською нафтою до Індії перевозили менше 1,3 млн барелів на добу — на третину менше від піку в березні.
- Навіть якщо всі судна без зазначеного пункту призначення розвантажаться саме в індійських портах, обсяг імпорту залишиться на 28% нижчим від весняного рівня.
- Китай, навпаки, збільшив закупівлі, і вони досягли п’ятимісячного максимуму — 1,28 млн барелів на добу.
- росія опинилася в ситуації жорсткої залежності від одного ринку, а її маневри на світовому енергетичному ринку дедалі більше диктуються не стратегією кремля, а зовнішнім тиском і санкціями.
7. Путіну не вдалося переконати Сі Цзіньпіна повернути в росію китайську UnionPay та забезпечити роботу карт «Мир» у КНР.
- Попри гучні заяви кремля про підписання 22 документів під час переговорів у Пекіні, ключове для москви питання фінансових розрахунків залишилось без рішень.
- UnionPay, на яку в росії покладали великі надії після виходу Visa та Mastercard, фактично відмовилася від співпраці: картки, випущені підсанкційними російськими банками, вже понад рік не працюють за кордоном, зокрема й у самому Китаї.
- Не просунулися сторони і в питанні прийому карт «Мир». Система, що контролюється ЦБ рф, перебуває під санкціями США, і Пекін явно не готовий ризикувати вторинними обмеженнями. російським клієнтам доведеться задовольнятися лише QR-кодами в Китаї.
- Фактично кремль отримав демонстративну відмову від Пекіна, що підкреслює ізоляцію росії навіть з боку «стратегічного партнера».
8. ЄС суттєво посилив тиск на російську нафтову галузь: з 3 вересня набув чинності знижений ціновий «потолок» для російської нафти на рівні $47,6 за барель.
- Це на $12,4 менше від попереднього обмеження в $60. Нові правила забороняють компаніям з ЄС і Великої Британії транспортувати, страхувати чи обслуговувати поставки російської нафти, якщо її ціна перевищує встановлений рівень.
- До санкцій також приєдналися Швейцарія й Канада, тоді як США поки не підтримали цей крок. Для контрактів, укладених до 20 липня 2025 року, передбачений перехідний період до 18 жовтня.
- Водночас обмеження на нафтопродукти залишилися незмінними: $100 за барель для легких фракцій і $45 для важких.
- Єврокомісія ввела й новий механізм регулярного перегляду «стелі»: кожні 22 тижні рівень буде коригуватися на 15% нижче середньої ринкової ціни російської нафти. Наступний перегляд призначений на 15 січня 2026 року, а повна оцінка дії механізму очікується до 15 квітня 2026-го.
- Фактично нове обмеження вже б’є по доходах кремля: зараз Urals торгується близько $57 за барель, а ESPO — $63, тобто обидві марки суттєво перевищують встановлений «потолок».
- В росії виконання цих санкцій формально заборонене, але фактично вони ускладнюють продаж і транспортування нафти, примушуючи москву надавати ще більші знижки покупцям.
9. Велика Британія завдала нового удару по російським пропагандистським і репресивним структурам.
- Санкції запроваджено проти восьми фізичних осіб та трьох організацій, серед яких – створене за наказом Путіна молодіжне об’єднання «Движение первых» (аналог радянської піонерії), організація «Волонтеры победы», яка підтримує війну проти України, та фонд імені Ахмата Кадирова, очолюваний матір’ю глави Чечні Аймані Кадировою.
- Під обмеження також потрапив командир спецполку імені Кадирова Замід Чалаєв, призначений Кадировим «відповідальним» за напрямок у Луганській області. Його ім’я асоціюється не лише з воєнними злочинами, а й з показовою лояльністю до чеченського лідера.
- Крім того, санкційний список поповнили віце-прем’єр Татарстану Лейла Фазлєєва та міністр у справах молоді Рінат Садиков, яких Захід підозрює у причетності до незаконного вивезення та ідеологічної обробки українських дітей.
- За тією ж підставою Лондон ввів санкції проти чиновників Мінпросвіти рф та колаборантів на окупованих територіях.
- Британські санкції вдарили як по ключових пропагандистських структурах кремля, так і по найближчому оточенню Кадирова, посилюючи ізоляцію російської влади.
10. Європейський суд остаточно відмовив одному з найбагатших російських олігархів Алішеру Усманову у знятті санкцій.
- Рішення від 3 вересня залишає в силі обмеження, які ЄС продовжив у 2023 та 2024 роках. Усманов, власник металургійного гіганта «Металоінвест», намагався довести, що санкції необґрунтовані. Він посилався на рішення німецьких судів, які заборонили ЗМІ називати його «улюбленим олігархом путіна» чи приписувати йому нерухомість у Німеччині.
- Проте суд ЄС відкинув ці аргументи, наголосивши, що вони не стосуються досьє, яке лягло в основу санкцій. Брюссель прямо називає Усманова «прокремлівським бізнесменом» із впливом у металургії, медіа та інтернеті.
- Усманов зазнав ще однієї поразки у спробах довести свою «невинність» і залишається в чорному списку ЄС як наближений до кремля олігарх.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
