1. росія ризикує втратити мільярдні інвестиції у Венесуелі після краху режиму Ніколаса Мадуро.
- Повалення венесуельської влади й арешт Мадуро американським спецпідрозділом поставили під загрозу багаторічні фінансові вкладення кремля в цю країну.
- Йдеться про кредити та інвестиції на десятки мільярдів доларів, надані Венесуелі з середини 2000-х років. За оцінками, у 2006–2017 роках росія спрямувала венесуельській владі та державній нафтовій компанії PDVSA близько $17 млрд.
- Значна частина цих коштів пішла на закупівлю російського озброєння та підтримку режиму в умовах економічної кризи. Уже наприкінці 2010-х Венесуела була не в змозі обслуговувати борги, а виплати за ключовими кредитами довелося відкласти на роки.
- Окрему роль у фінансуванні режиму відігравала «Роснефть», яка в обмін на кредити отримувала частки у венесуельських нафтових проєктах. Фактично російські кошти дозволяли Каракасу уникати дефолту, розраховуючись нафтою.
- Після запровадження санкцій проти PDVSA активи були формально передані під контроль спеціальної державної структури, однак їхня економічна цінність залишалася тісно прив’язаною до стабільності режиму Мадуро.
- Тепер ситуація кардинально змінилася. Контроль над венесуельською нафтовою галуззю може перейти до нової влади за активної участі США. У Вашингтоні вже заявили про намір відновити нафтову інфраструктуру країни та наростити експорт, що фактично означає витіснення росії з венесуельського енергетичного сектору.
- У підсумку москва ризикує втратити не лише політичний плацдарм у Латинській Америці, а й мільярди доларів, вкладених у режим, який не пережив зміну влади.
2. Посилення контролю США над нафтовими родовищами Венесуели створює для росії довгостроковий негативний сценарій, який може зафіксувати ціну російської нафти на рівні близько $50 за барель і суттєво вдарити по стійкості бюджету.
- На тлі американської військової операції у Каракасі та зміни балансу впливу на світові нафтові запаси зростають ризики системного тиску на російський енергетичний експорт.
- За оцінками, у разі концентрації значної частини світових запасів під контролем США з’являється можливість довгостроково стримувати ціну російської нафти поблизу $50 за барель, незалежно від ринкових коливань.
- Такий рівень цін стає критичним для російської економічної моделі. В умовах цінового обмеження дедалі складніше зберігати високі витрати, фінансувати масштабні державні проєкти без участі приватного капіталу та одночасно посилювати фіскальний і регуляторний тиск на бізнес.
- Ситуацію ускладнює структура доходів бюджету: вже з поточного року саме приватний сектор стає основним джерелом податкових надходжень до федерального бюджету, а з наступного року на нього припадатиме ключове фіскальне навантаження.
- За низьких нафтових цін можливості компенсувати бюджетні втрати за рахунок енергетичної ренти різко звужуються. У цих умовах для російської влади питання скорочення витрат, відмови від непрофільних активів і вимушеного розширення ролі приватного капіталу переходить з ідеологічної площини в економічну необхідність.
- Контроль США над венесуельською нафтою стає ще одним фактором довгострокового ослаблення фінансової бази росії на тлі санкцій та структурних дисбалансів.
3. Силова операція США у Венесуелі та захоплення Ніколаса Мадуро створюють для росії довгострокові ризики, які значно перевищують будь-який короткостроковий ефект від зростання цін на нафту.
- У перші дні після подій ринок дійсно закладає геополітичну премію: очікується тимчасовий стрибок котирувань у діапазон $70–80 за барель. Однак фундаментальних підстав для тривалого подорожчання немає. Венесуела нині видобуває менше 1 млн барелів на добу — менше 1% світової пропозиції, а її нафтова інфраструктура не зазнала пошкоджень. Це означає, що ціновий імпульс буде коротким і швидко зійде нанівець.
- Для росії ключові наслідки починаються в середньо- та довгостроковій перспективі. Зміна режиму у Венесуелі відкриває шлях до зняття санкцій і повернення західного капіталу, передусім американських компаній. Відновлення галузі потребуватиме $30 млрд інвестицій і 5–10 років, але результатом може стати приріст видобутку на 2 млн барелів на добу.
- Цей додатковий обсяг виходить на ринок у момент, коли глобальна нафтова система вже рухається до профіциту. Очікується надлишок 2–4 млн барелів на добу до 2026 року. Венесуела в такому сценарії посилює дисбаланс і тисне на ціни вниз на $10–20 за барель.
- Для росії це означає прямий удар по експортних доходах і бюджету, який критично залежить від нафтових надходжень. Окремий ризик — ерозія угоди ОПЕК+.
- Повернення Венесуели як швидкозростаючого виробника, не обмеженого реальними квотами, підриває керованість картелю. В умовах надлишкової пропозиції це підвищує ймовірність цінової війни, в якій росія опиняється серед найбільш вразливих сторін через високу фіскальну залежність від нафти.
- Таким чином, операція США, яка формально подається як силовий та антинаркотичний крок, фактично запускає механізм довгострокового здешевлення нафти.
- Для росії це означає втрату частини рентних доходів, ослаблення позицій у межах ОПЕК+ і додатковий тиск на економіку, що вже працює в умовах санкцій і структурних обмежень.
4. Американські правоохоронні органи викрили масштабну схему відмивання коштів через криптовалютну інфраструктуру, пов’язану з росією.
- ФБР висунуло обвинувачення громадянину рф у легалізації близько $70 млн через криптоплатформу, яку, за даними слідства, використовували для обслуговування доходів від атак програм-вимагачів, зламів акаунтів і крадіжок коштів у громадян США.
- Сервіс фактично виконував функцію «пральні» для міжнародних кіберзлочинних угруповань. За матеріалами суду, відмивання грошей через цю інфраструктуру тривало роками й включало міжнародні перекази та конвертацію валют, що вказує на системний характер проблеми та наявність у росії стійкої тіньової фінансової екосистеми, інтегрованої у світовий кримінальний ринок. \
- У межах спільної операції США та європейських країн було ліквідовано онлайн-інфраструктуру платформи, вилучено сервери та отримано доступ до баз даних клієнтів і транзакцій.
- Це розслідування посилює репутаційні ризики для росії та дає додаткові підстави для жорсткішого міжнародного контролю і санкцій щодо російських фінансових та криптовалютних схем.
5. Тіньовий нафтовий флот продовжує розширюватися, дедалі активніше концентруючись у російській юрисдикції, що свідчить про системний обхід санкцій і поглиблення ризиків для глобального морського контролю.
- Лише за останні два тижні двадцять танкерів вийшли з-під прапора Гамбії. Вісім із них одразу перейшли під російський прапор, а загальна кількість таких переходів сягнула одинадцяти.
- Це вказує на цілеспрямовану зміну юрисдикції на користь росії як «безпечної гавані» для проблемних суден. Процес вписується у ширшу тенденцію легалізації та укрупнення сірої морської інфраструктури, яка обслуговує санкційні поставки нафти.
- За даними моніторингу, у світі нині діє близько 1480 танкерів, залучених до непрозорих схем перевезень, тоді як у санкційних списках значиться лише близько 1300 суден.
- Розрив між реальною кількістю задіяного флоту та формальними обмеженнями демонструє, що санкційний механізм дедалі частіше не встигає за практикою.
- Перереєстрація танкерів під російський прапор знижує юридичні ризики для власників, ускладнює застосування міжнародного тиску та фактично інституціоналізує тіньові перевезення.
- Це посилює роль росії як ключового хабу для санкційного обходу та підриває ефективність обмежень, накладених на її нафтовий експорт.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
