1. Нафтогазові доходи федерального бюджету рф у листопаді знову суттєво знизилися, свідчать дані Мінфіну.
- За місяць уряд рф зміг зібрати лише 530,9 млрд рублів – на 34% менше, ніж роком раніше. Ключові статті наповнення бюджету демонструють ще глибше падіння: надходження від податку на видобуток корисних копалин просіли на 36%, а експортні мита – майже на 40%.
- За 11 місяців 2025 року росія отримала 8 трлн рублів нафтово-газових доходів – на 2,3 трлн менше, ніж за аналогічний період 2024-го. Темпи спаду прискорюються: якщо наприкінці весни зниження становило 14%, то на початок грудня – вже 22%.
- Тиск на бюджет формує поєднання санкцій США, зниження світових цін на нафту та зміцнення рубля. За оцінкою Яніса Клюге з Німецького інституту міжнародної безпеки, після включення «Роснєфті» та «Лукойла» до санкційних списків США дисконт на сорт Urals зріс до $20 за барель.
- Середня ціна російської нафти у листопаді впала до $44,87 – мінімуму з березня 2023 року.
- Ціновий показник у рублях, критичний для наповнення бюджету, знизився до близько 3250 рублів за барель – найнижчого рівня за останні два з половиною роки. На початку грудня котирування Urals опускалися до $41.
2. Мінфін рф у 56 разів збільшує продаж валюти та золота з ФНД, щоб латати бюджетну дірку.
- Мінфін росії змушений різко посилити розпродаж активів Фонду національного добробуту — продаж валюти та золота зросте у 56 разів.
- Причина банальна: у грудні держава не отримує потрібного обсягу нафтових і газових доходів і знову мусить гасити дефіцит резервами. За оцінками відомства, доходи від енергетики не дотягнуть до базового рівня майже 138 млрд рублів.
- Тому з 5 грудня до 15 січня Мінфін планує продати валюту на 123,4 млрд рублів — це приблизно 5,6 млрд рублів щодня. Для порівняння: зараз щоденні продажі становлять лише 0,1 млрд.
- Ліквідна частина ФНД на 1 листопада — 4,16 трлн рублів. Цей резерв повинен працювати як “подушка безпеки”, але фактично використовується для покриття хронічних бюджетних провалів, що поглиблюються через війну та падіння енергетичних доходів.
3. Інвестиції в російську економіку вперше за п’ять років перейшли до спаду, що підкреслює погіршення внутрішньої ділової динаміки на тлі війни, санкцій і високих ставок.
- За даними Росстату, в III кварталі вкладення в основний капітал зменшилися на 3,1% у річному вимірі — це перше падіння з 2020 року, коли економіка перебувала під впливом пандемії.
- Прогноз Мінекономрозвитку передбачав зростання на 1,7% за підсумками року, проте фактичне падіння почалося раніше, що демонструє деградацію інвестиційного клімату.
- Ключова причина — різке скорочення власних коштів компаній, які є головним джерелом інвестицій. Прибутки бізнесу за січень–вересень впали на 7,7%, а з урахуванням інфляції — майже на 15%.
- Паралельно держава урізує інвестиційні видатки через рекордний дефіцит бюджету: частка бюджетних коштів у структурі інвестицій впала до 12,9% із 14,7% торік, у тому числі частка федерального бюджету — до 5,8%.
- Відзначається сукупність факторів, які роблять інвестиційне відновлення малоймовірним: високі процентні ставки, нестача ліквідності в компаній, невизначеність щодо перспектив економіки та зовнішньополітичні ризики. На тлі зниження попиту бізнес скорочує капітальні витрати, і наступним кроком може стати урізання витрат на персонал.
4. Рахункова палата рф оприлюднила результати перевірки витрат на транспортну інфраструктуру, які засвідчили системну деградацію галузі.
- З 65 об’єктів, запланованих до введення у 2021–2025 роках, 57 уже мають суттєві перенесення строків — від одного до одинадцяти років. Основна причина затримок — помилки у проєктній документації, виявлені вже після початку будівельних робіт.
- Аудит також встановив дефекти на об’єктах, які були офіційно здані в експлуатацію: на злітно-посадкових смугах виявлено тріщини та пошкодження конструкцій, що свідчить про критичні порушення технології та контролю якості.
- Фактично, навіть базові інженерні роботи виконуються нижче мінімальних стандартів безпеки. Перевірка показала й гострий дефіцит нагляду. Наприклад, для мурманського транспортного вузла вартістю 8,5 млрд рублів нормативно передбачено 281 працівника технічного контролю, але фактично працювали лише четверо. Це створило умови для поширення неякісних виконаних робіт та невиправданих витрат.
- Додатково Рахункова палата зафіксувала схеми з переведення в готівку та виведення за кордон понад 25 млрд рублів у ланцюгах підрядників. У результаті кошти були виведені з проєктів, а інфраструктурні об’єкти залишилися недобудованими або з істотними дефектами.
- Поточні дані створюють чітку картину: російська система управління інфраструктурними проєктами втратила здатність забезпечувати якісне та своєчасне будівництво.
- Навіть формально завершені об’єкти найближчим часом потребуватимуть додаткових вкладень для усунення недоліків, що лише поглиблює фінансові та структурні проблеми галузі.
5. росія продовжує занурюватися у фінансову залежність від Китаю.
- Те, що ще вчора Bloomberg описувало як підготовку до першого розміщення юаневих держоблігацій, сьогодні вже підтвердилося фактичним стартом — москва випустила папери на 20 млрд юанів. Цей крок не демонструє силу, а лише масштаби ізоляції: країна, якій перекрили доступ до доларів і євро, тепер вимушено шукає фінансування там, де ще готові розмовляти — у Пекіна.
- москва випустила держоблігації на 20 млрд юанів ($2,8 млрд), скориставшись низькими ставками в Китаї — контрастом до російських реалій, де ключова ставка перевищує 16%, а інфляція тримається близько 7%.
- Мінфін розмістив 12 млрд юанів до 2029 року під 6% і 8 млрд — до 2033 року під 7%.
- Понад половину паперів придбали банки — переважно ті, що давно накопичують юаневу ліквідність через двосторонню торгівлю.
- Для Пекіна це частина стратегічної гри: він послідовно намагається інтернаціоналізувати юань і витісняти долар на тлі глобальних геополітичних зрушень.
- У 2024–2025 роках у Китаї вже розміщували позики Угорщина та емірат Шарджа, а низка країн Азії розглядає юаневі випуски у 2025 році. Для росії ж юань фактично став резервною валютою — після замороження активів ЦБ у 2022 році в ФНД залишилося близько $50 млрд, переважно в китайській валюті.
- Але навіть на ринку офшорних «димсам»-облігацій рф платить значно дорожче за інших емітентів: наприклад, Банк розвитку Казахстану брав під 3,3%, тоді як москва — під 6–7%.
- Санкції на доларове фінансування та падіння енергетичного експорту змушують росію шукати альтернативи для покриття зростаючого бюджетного дефіциту. Вихід на юаневі позики — це не лише економічна необхідність, а й демонстрація фактичної згоди москви рухатися в руслі геоекономічних інтересів Китаю.
- Як підкреслює експерт Максиміліан Хесс, Пекін «дав своє негласне схвалення», отримуючи в обмін ще більший вплив на російську фінансову систему — і ще одного залежного позичальника.
6. Україна втретє за рік вдарила по одному з ключових хімічних виробників російського ВПК.
- У ніч на 4 грудня українські дрони атакували об’єкти в Невинномиську Ставропольського краю. Місцева влада традиційно заявила про «відсутність руйнувань», але не уточнила, що саме стало ціллю.
- Удар був спрямований по хімкомбінату «Невинномысский Азот» — підприємству, що входить до групи «Єврохім» і є одним з найбільших російських виробників азотної хімії. Завод вже двічі зазнавав атак цього року — 14 червня та 25 липня, після чого роботу частини виробництв доводилося тимчасово зупиняти.
- Підприємство випускає аміак, карбамід, меламін, азотну та оцтову кислоти — компоненти, які російська оборонна промисловість використовує для виробництва вибухових речовин, зокрема октогену та гексогену.
- Удари по таких об’єктах створюють для росії зростаючі ризики в ланцюгах постачання хімічних компонентів, критично важливих для її воєнної індустрії.
7. Казахстан може заблокувати транзит російської нафти до Китаю через санкції проти «Роснефти».
- Транзит російської нафти до Китаю через територію Казахстану опинився під загрозою після запровадження США блокуючих санкцій проти «Роснефти».
- За даними джерел у казахстанському нафтогазовому секторі, ситуація безпосередньо стосується поставок маршрутом Атасу—Алашанькоу, яким щороку транспортують близько 10 млн тонн російської нафти. Оператор системи, компанія «Казтрансойл», отримує $15 за тонну транзиту згідно з контрактом 2023 року.
- Однак після введення американської заборони на будь-які операції з «Роснефтью» подальше виконання контракту опинилося у юридичній невизначеності. Міністерство енергетики Казахстану вже звернулося до Мінфіну США по офіційні роз’яснення.
Подальший сценарій залежить від позиції Вашингтона:
- якщо США видадуть окрему ліцензію, транзит буде збережено;
- якщо ні — Астана ризикує потрапити під вторинні санкції та фактично змушена буде зупинити перекачку російської нафти.
- На тлі чинних санкцій США морські поставки російської нафти до Китаю вже впали на 30–40%, опустившись нижче 800 тис. барелів на добу — мінімуму з початку 2022 року, за даними Kpler.
8. ЄС готується офіційно віднести росію до переліку юрисдикцій із високим ризиком відмивання коштів та фінансування тероризму.
- Після початку війни FATF лише призупинила членство росії, але так і не внесла її до чорного списку — попри надані Україною докази масштабних порушень. Блокування цього рішення активно лобіювали країни BRICS.
- У Брюсселі вже тривалий час наголошували, що відсутність жорсткої реакції FATF створює лазівки для російських фінансових потоків та «сірих» схем. Тепер Єврокомісія планує закрити цю прогалину власним рішенням.
- Після включення до списку банки ЄС будуть змушені проводити поглиблену перевірку будь-яких операцій, пов’язаних з рф, і запроваджувати додаткові заходи контролю ризиків.
- Це ускладнить для москви доступ до міжнародних платежів і ще більше звузить фінансові канали, які кремль намагається зберегти попри війну.
9. ЄС відмовив мільярдеру Геннадію Тимченку та його дружині у знятті санкцій.
- Суд Європейського Союзу відхилив позови російсько-фінського бізнесмена Геннадія Тимченка та його дружини Олени щодо скасування санкцій, накладених ЄС.
- Санкції проти Тимченка були запроваджені через його ключовий вплив у Volga Group та статус одного зі значущих акціонерів банку «Россия» — фінансової структури, що залишається важливою для російського режиму.
- Суд зазначив, що попри зміну особистих обставин, Тимченко продовжує опосередковано володіти часткою в цьому банку, що зберігає підстави для його перебування у санкційному списку.
- За даними Forbes, статки Геннадія Тимченка становлять $23,2 млрд. Рішення суду означає, що обмеження проти подружжя залишаються чинними без змін.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
