1. Борги російських регіонів зросли до максимуму за 15 років через бюджетні діри.
- російські регіони на тлі різкого зростання дефіцитів бюджетів були змушені суттєво наростити запозичення для покриття поточних витрат. За підсумками 2025 року сукупний борг суб’єктів рф зріс на 11% у річному вимірі і досяг 3,48 трлн рублів. Це рекордний рівень щонайменше за останні 15 років.
- Основним джерелом зростання боргу стали банківські кредити: їх обсяг збільшився майже утричі — до 676 млрд рублів, що вказує на погіршення фінансового становища регіонів і втрату доступу до дешевших форм фінансування.
- Обсяг розміщених регіональних облігацій зріс лише на 6% (+24,8 млрд рублів), тоді як бюджетні кредити скоротилися на 5% (–124,1 млрд рублів), а держгарантії — на 24% (–15,3 млрд рублів). Одночасно різко зросло боргове навантаження на регіональні бюджети. Сукупні витрати на обслуговування боргу у 2025 році підскочили на 39% — до 105 млрд рублів.
- Для порівняння, у 2024 році вони становили 75 млрд рублів, що вже тоді було на 15% більше, ніж у 2023 році (65 млрд рублів). Зростання боргів і вартості їх обслуговування посилює фінансову нестабільність регіонів рф, які дедалі більше залежать від дорогих банківських кредитів на тлі скорочення бюджетної підтримки та загального погіршення економічної ситуації в країні.
2. російська металургія входить у фазу фінансового виснаження.
- На тлі падіння внутрішнього попиту та зниження цін фінансові показники галузі швидко погіршуються. Збереження жорсткої монетарної політики та слабкого попиту боргове навантаження компаній за межами топ-3 («Сєвєрсталь», НЛМК, ММК) зростатиме. Це підвищує ризик нової хвилі реструктуризацій для недопущення банкрутств.
- Для частини підприємств ситуація вже критична. «Мечел» на фоні падіння попиту оголосив про тимчасову зупинку одного з заводів із 1 лютого. За 11 місяців минулого року металурги залучили 2,7 трлн рублів кредитів, переважно короткострокових, фактично перейшовши до моделі постійного рефінансування для підтримки оборотних коштів.
- Російська металургійна галузь переходить у режим виживання, а запас міцності більшості компаній поза топ-3 може бути вичерпаний найближчим часом.
3. Уряд рф готується зупинити фінансування держпроєктів із ФНД через брак коштів.
- Російський уряд розглядає можливість призупинити фінансування всіх державних проєктів, які планували оплачувати за рахунок коштів Фонду національного добробуту (ФНБ), на тлі різкого дефіциту бюджету. Ініціатива виходить від Мінфіну та напряму пов’язана з обвальним падінням нафто-газових доходів.
- Позиція фінансового відомства полягає в тому, щоб більше не виділяти кошти з ФНД, навіть на ті проєкти, які раніше публічно обговорювалися, зокрема в авіації, мікроелектроніці та на залізничному транспорті.
- Єдиним можливим винятком називають проєкт «Газпрому» з переробки газу в Усть-Лузі. У 2026 році уряд планував спрямувати 700 млрд рублів із ФНД на інвестиції, однак зіткнувся з різким недобором податків від нафти й газу. Уже в січні Мінфін витратив 192,1 млрд рублів із фонду на закриття бюджетних дір, а в лютому запланував додаткові витрати ще на 226,8 млрд рублів.
- За збереження поточних цін на російську нафту та курсу рубля федеральний бюджет за підсумками року може недоотримати близько 3 трлн рублів. Для покриття цього дефіциту уряду доведеться використати до 75% ліквідних активів ФНД, які наразі становлять 4,1 трлн рублів.
- У бюджеті на 2026 рік Мінфін заклав скорочення дефіциту з 5,7 трлн рублів минулого року до 3,8 трлн рублів, однак фактична «діра» в казні може зрости до 10 трлн рублів.
- Такі оцінки містяться у непублічних розрахунках близького до російського уряду аналітичного центру, де враховано падіння експорту російської нафти до Індії на 30% через тиск США.
4. російський «АвтоВАЗ» продовжує втрачати позиції на тлі зростання локального збирання китайських брендів і паралельного імпорту іномарок.
- У січні компанія продала 19,6 тис. автомобілів Lada — на 29% менше, ніж рік тому, і на 38% менше порівняно з груднем. Падіння продажів «АвтоВАЗа» виявилося значно глибшим за ринок загалом.
- У січні в росії було реалізовано 80,6 тис. нових легкових автомобілів — мінус 10% навіть від слабкого січня 2025 року.
- У результаті частка Lada на ринку нових авто скоротилася до 24,4% і знову опустилася нижче позначки 25%, яку керівництво «АвтоВАЗа» раніше називало одним із ключових досягнень.
5. Знижки на російську нафту, яку москва продає Китаю, зросли до нових рекордних рівнів.
- російські продавці були змушені різко знижувати ціни, щоб утримати попит з боку Китаю — найбільшого імпортера нафти у світі — та компенсувати ймовірну втрату індійського ринку, зазначають трейдери.
- У разі припинення закупівель з боку Нью-Делі Китай фактично залишиться єдиним великим покупцем дешевої російської нафти, що ще більше посилює залежність москви від одного напрямку експорту.
- Базовий сценарій аналітиків JPMorgan передбачає, що після укладення торговельної угоди Індія імпортуватиме російську нафту в обсязі 800 тис. – 1 млн барелів на добу, що відповідає 17–21% загального імпорту нафти країни.
- Для порівняння, пік імпорту російської нафти в Індію було зафіксовано у червні минулого року — близько 2 млн барелів на добу. На цьому тлі головними вигодонабувачами ситуації стають китайські покупці.
- За оцінкою аналітиків, насамперед незалежні нафтопереробні заводи провінції Шаньдун поглинають основну частину «витіснених» російських барелів, збільшуючи маржу, обсяги виробництва та стратегічні запаси завдяки значним знижкам і сприятливій внутрішній політиці.
- За даними торгових джерел, цього тижня знижки на нафту марки ESPO Blend, що постачається з тихоокеанського порту Козьміно до Китаю, зросли майже до 9 доларів за барель порівняно з 7–8 доларами в останні місяці.
- Знижки на нафту марки Urals, яка зазвичай експортується до Індії, становлять близько 12 доларів за барель і, за словами трейдерів, можуть зрости ще більше.
- росія дедалі активніше продає нафту з глибоким дисконтом, втрачаючи переговорні позиції та змушено обмінюючи цінові поступки на збереження обсягів експорту.
6. Потоки російського зрідженого природного газу до Європейського Союзу у січні 2026 року залишилися домінуючими, попри війну росії проти України та підготовку ЄС і Великої Британії до нових санкційних рішень.
- За даними аналізу на основі відстеження поставок Kpler, 92,6% усього експорту ЗПГ з проєкту «Ямал ЗПГ» у січні — 1 690 517 тонн — було спрямовано до ЄС. Із 25 вантажів російського ЗПГ 23 були доставлені до портів ЄС, що означає зростання імпорту з Ямалу на 8% порівняно із січнем 2025 року.
- Альтернативні напрямки залишаються обмеженими. Лише два вантажі було доставлено до Китаю суднами льодового класу Arc4. Тривалість цих рейсів становила 44 та 58 днів, тоді як постачання до терміналів ЄС зазвичай займає 6–9 днів, що свідчить про збереження критичної залежності проєкту «Ямал ЗПГ» від європейського ринку.
- Постачання також значною мірою забезпечуються європейською морською інфраструктурою. 20 із 25 вантажів у січні було перевезено суднами, пов’язаними з компаніями Seapeak (Велика Британія) та Dynagas (Греція). Усі судна, що доставляли російський ЗПГ, були застраховані в Європі. У зимовий період робота проєкту залежить від спеціалізованого флоту: в Обській затоці можуть працювати лише танкери льодового класу Arc7, і 11 із 14 таких суден експлуатуються Seapeak та Dynagas.
- Попри санкції та політичні заяви, експорт російського арктичного ЗПГ у січні 2026 року залишався тісно прив’язаним до європейських портів, судноплавних компаній і фінансових сервісів, що робить ЄС ключовим напрямком збуту для цього сегмента російського енергетичного експорту.
7. Сербія має намір розширювати співпрацю з ЄС у сфері постачання газу та поступово скорочувати залежність від російського палива. Про це заявив президент країни Александр Вучич.
- Белград вже веде переговори щодо закупівлі природного газу через механізм спільних закупівель Європейського Союзу. Водночас Сербія, яка прагне вступу до ЄС, залишається одним із небагатьох покупців російського газу в Європі: понад 80% імпорту все ще припадає на росію.
- Вучич зазначив, що Белград розуміє енергетичну політику ЄС і змушений коригувати власний курс відповідно до вимог і очікувань Євросоюзу. За його словами, обсяги російського газу поки що збережуться, однак частка постачань із європейського ринку поступово зростатиме.
8. У Німеччині депутата земельного парламенту Саксонії від партії «Альтернатива для Німеччини» Йорга Дорнау підозрюють у свідомому порушенні санкцій ЄС через незаконний експорт техніки до Білорусі.
- За даними прокуратури Лейпцига, у серпні 2022 року Дорнау вказав Казахстан як країну призначення телескопічного навантажувача, щоб обійти європейське ембарго, однак фактично техніку було поставлено до Білорусі. Транспортні засоби цього типу входять до санкційного списку ЄС.
- Депутата затримали безпосередньо в будівлі ландтагу після зняття з нього імунітету. Дорнау має бізнес-зв’язки з режимом Олександра Лукашенка та володіє сільськогосподарським підприємством у Білорусі.
- Раніше ЗМІ повідомляли про використання на цьому підприємстві праці білоруських політичних в’язнів.
- У серпні 2024 року парламент Саксонії вже оштрафував Дорнау більш ніж на 20 тисяч євро за приховування інформації про бізнес-діяльність у Білорусі.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
