1. Реальні військові витрати росії суттєво перевищують офіційно заявлені й фактично досягли половини федерального бюджету.
- До такого висновку дійшла Федеральна розвідувальна служба Німеччини (BND) за підсумками аналізу бюджету рф. За оцінками BND, фактичні витрати на війну та оборону в останні роки були приблизно на 66% вищими за офіційні показники, навіть з урахуванням засекречених статей.
- Якщо застосувати класифікацію НАТО, яка включає до оборонних витрат також будівельні проєкти, ІТ-послуги та соціальне забезпечення військових, то у 2025 році росія витратила близько 250 млрд євро замість задекларованих 150 млрд.
- Таким чином, військова машина поглинула близько половини російського бюджету та близько 10% ВВП.
- Для порівняння: у 2024 році реальні військові витрати, за стандартами НАТО, становили близько 200 млрд євро — на 62 млрд більше, ніж за російською бюджетною класифікацією. У 2023 році при офіційних витратах у 82 млрд євро реальні сягали 136 млрд, а у 2022-му — 106 млрд євро проти задекларованих 64 млрд.
- У BND наголошують, що ці кошти спрямовуються не лише на війну проти України, а й на подальше нарощування та модернізацію військового потенціалу росії, зокрема поблизу східного флангу НАТО.
2. росію попередили про ризик економічної кризи вже влітку.
- Фінансовий блок уряду рф попередив путіна про можливу економічну кризу в найближчі 3–4 місяці.
- Серед ключових ризиків — падіння нафтогазових доходів, зростання дефіциту бюджету, тиск на банківську систему через високі ставки та воєнні кредити. Реальна інфляція, за оцінками співрозмовників видання, значно перевищує офіційні показники.
- Темпи зростання економіки рф сповільнилися до близько 1%, понад 10 трлн рублів кредитів стали проблемними.
- Дефіцит бюджету цього року може сягнути 10 трлн рублів, а для його покриття доведеться майже повністю витратити вільні кошти ФНД.
3. У російській нафтовій галузі фіксують помітне уповільнення активності в сегменті розвідки та видобутку, що підриває перспективи збереження поточних обсягів виробництва. Про це попереджають експерти Energy Intelligence Group, наголошуючи на зниженні темпів робіт на початкових етапах нафтового циклу.
- Йдеться про скорочення інвестицій у геологорозвідку, буріння та запуск нових родовищ. Поточний рівень видобутку росія підтримує переважно за рахунок активів, введених у попередні роки, без належного оновлення ресурсної бази.
- На цьому тлі санкційні обмеження, дефіцит технологій і зростання операційних витрат поступово послаблюють галузь.
- Нинішня стабільність видобутку має інерційний характер і не відображає реального стану справ.
- За збереження поточних тенденцій росія ризикує зіткнутися не з разовим спадом, а з тривалим і структурним зниженням нафтового виробництва вже в середньостроковій перспективі, що вдарить по експортних доходах і бюджетній стабільності.
4. Лісопромисловий комплекс росії опинився на межі системної кризи, яка може затягнутися на роки та завершитися масовими банкрутствами підприємств.
- Галузь зазнала різкого падіння виручки, стрімкого зростання боргів і фактично вичерпала фінансові резерви, накопичені в попередні роки. Водночас доступ до нової ліквідності для підтримки діяльності обмежений через високі кредитні ставки.
- За три роки сукупна виручка лісопромислових компаній скоротилася на 5,2%, а з урахуванням інфляції реальне падіння становило 28,6%. Якщо у 2021 році сектор отримав 24,3 млрд рублів чистого прибутку, то у 2024 році він завершив рік зі збитком 11,1 млрд рублів.
- Сукупний борг компаній за цей період зріс у 1,6 раза. Лісова промисловість стала однією з перших жертв санкцій: уже в квітні 2022 року ЄС заборонив імпорт російської деревини та виробів із неї. Найбільший удар припав на підприємства Північно-Заходу рф, орієнтовані на європейський ринок.
- За даними Росстату, у 2022 році виробництво в галузі впало майже на 10%, і з того часу відновлення так і не відбулося. За 11 місяців 2025 року лісопромислові компанії скоротили заготівлю деревини ще на 4% та отримали 1,5 млрд рублів сальдованого збитку.
- Згідно з офіційною статистикою, кожне друге підприємство галузі стало збитковим, що підтверджує поглиблення кризи та відсутність перспектив швидкого відновлення.
5. У росії зафіксовано різке зростання заборгованості із заробітних плат — найвище за останні дев’ять років.
- За підсумками 2025 року прострочені виплати зросли у 2,3 раза й сягнули 2,077 млрд рублів, свідчать дані Росстату.
- Станом на кінець року зарплату не отримали 14,7 тис. працівників — на 6,5 тис. більше, ніж роком раніше. У грошовому вимірі річний приріст боргів становив 1,134 млрд рублів — це максимум із 2016 року. У відносному вимірі зростання на 127% стало безпрецедентним за всю доступну двадцятирічну статистику.
- Близько 87% заборгованості пов’язані з відсутністю власних коштів у роботодавців. За рік ця сума майже подвоїлася й досягла 1,763 млрд рублів. Ще 13% припадає на бюджетну сферу — 263,9 млн рублів.
- Однією з причин стало погіршення фінансового стану компаній на тлі уповільнення економіки та високої ключової ставки ЦБ рф, яка фактично перекрила доступ до короткострокового кредитування. Саме такими кредитами бізнес раніше закривав касові розриви й виплачував зарплати.
- У бюджетному секторі затримки пов’язані з фінансовими проблемами регіонів: у 2025 році дефіцит місцевих бюджетів досяг рекордних з 2011 року 1,5 трлн рублів.
6. Санкції проти російської нафти наприкінці 2025 року почали працювати на практиці.
- Під обмеження потрапила більша частина видобутку — до 80%, можливості обходу через нафтопереробку фактично закриті, а зовнішній попит продовжує скорочуватися. На цьому тлі дисконт Urals до світових цін різко зріс.
- Експортні потоки, які ще донедавна залишалися відносно легальними й керованими, дедалі більше впираються в логістичні обмеження. Основними вузькими місцями стають дефіцит суден, залежність від «тіньового флоту» та обмежені можливості морського зберігання нафти.
- Значна частина російської нафти вже у 2025 році транспортувалася в обхід цінової стелі G7, що різко підвищило витрати й ризики для експортерів.
- Навіть східні сорти, зокрема ESPO, які постачаються до Китаю, продаються зі значним дисконтом до Brent, що підточує валютні надходження кремля.
- Ключовим ризиком для галузі залишаються вимушені зупинки видобутку в Сибіру в зимовий період. Нафтокомпанії намагаються відтягнути цей сценарій, адже консервація свердловин у морозних умовах загрожує незворотними втратами продуктивності.
- У разі реалізації такого сценарію російська нафтова галузь може зіткнутися з довгостроковим падінням видобутку та подальшим звуженням експортних можливостей.
7. Мінфін США прямо пов’язав подальші санкції проти росії з перебігом переговорів щодо України та дав зрозуміти, що у разі їх зриву тиск буде посилено.
- Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що рішення Вашингтона про запровадження нових обмежень залежатиме від результатів мирного процесу. За його словами, додаткові санкції можуть торкнутися, зокрема, суден, задіяних у перевезенні російської нафти.
- Бессент наголосив, що нещодавні обмеження проти нафтового сектору рф вже дали ефект і стали одним із факторів, які змусили москву сісти за стіл переговорів. Це свідчить про вразливість російської економіки до санкційного тиску.
8. Найбільший покупець російської нафти в Індії почав замінювати її венесуельською.
- Індійська Reliance Industries, найбільша приватна компанія країни та ключовий імпортер російської нафти, розпочала закупівлі сировини у Венесуелі.
- Нафтопереробний конгломерат придбав супертанкер із вантажем близько 2 млн барелів венесуельської нафти, що свідчить про пошук альтернатив російським постачанням. Після початку повномасштабної війни проти України Reliance Industries стала найбільшим імпортером російської нафти в Індії, забезпечуючи станом на кінець 2025 року близько 50% усіх індійських закупівель із рф.
- У грудні 2024 року компанія навіть підписала з «Роснефтью» 25-річний контракт на постачання до 500 тис. барелів на добу. Однак ситуація різко змінилася після того, як наприкінці жовтня США запровадили санкції проти «Лукойла» та «Роснефти». Після цього в Reliance публічно заявили про припинення закупівель російської нафти.
- Перехід найбільшого індійського покупця на альтернативні джерела постачання став ще одним сигналом того, що навіть довгострокові контракти з російськими компаніями не витримують санкційного тиску, а позиції рф на ключових азійських ринках продовжують слабшати.
9. Єврокомісія презентувала 20-й пакет санкцій ЄС проти росії
- Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн представила проєкт 20-го пакета санкцій ЄС проти рф, який охоплює енергетику, фінансові послуги та торгівлю.
- Серед ключових заходів — повна заборона морських послуг для російської сирої нафти, розширення санкцій проти тіньового флоту рф та обмеження на технічне обслуговування ЗПГ-танкерів і криголамів.
- У фінансовому секторі ЄС пропонує запровадити санкції проти ще 20 російських регіональних банків, а також посилити контроль за криптовалютними операціями для запобігання обходу обмежень.
- Нові торговельні заборони охоплять товари й послуги на понад 360 млн євро, а також імпорт металів, хімікатів і критично важливих мінералів ще на 570 млн євро. Також передбачені додаткові експортні обмеження на технології військового призначення.
- Проєкт санкцій має бути схвалений одностайно всіма 27 країнами ЄС.
10. Вартість перевезення світлих нафтопродуктів із російських портів за тиждень з 26 січня по 1 лютого різко зросла — на 24–33% на ключових маршрутах.
- Ринок дедалі гостріше відчуває наслідки санкцій і логістичних обмежень. Учасники галузі пов’язують стрибок ставок із погіршенням льодової ситуації в Балтійському морі, подорожчанням страхування танкерів із російськими вантажами та різким дефіцитом доступного флоту. Кількість суден у баласті наприкінці січня скоротилася майже вдвічі, що ще більше звузило можливості експорту.
- Додатковий удар завдала заборона ЄС на імпорт пального, виробленого з російської нафти. Через це танкери втратили можливість зворотного завантаження в Індії та інших країнах, що різко підвищило собівартість перевезень.
- Ситуацію також ускладнило зростання січневих відвантажень порівняно з груднем. У галузі визнають, що компенсувати зростання фрахту й страхових витрат компанії не здатні.
- Посилення контролю ЄС за «тіньовим флотом» лише підвищує ризики, тарифи та ще більше підточує експортні можливості російського паливного сектору.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
