1. У росії стрімко поглиблюється бюджетна криза: падіння доходів від енергоекспорту, перевитрати на війну та зростання дефіциту змушують кремль уже цього місяця замислитися над скороченням цивільних витрат.
- Незважаючи на те, що в липні надходження від нафти й газу дещо підросли, загальний тренд негативний: за січень–серпень 2025 року експортні доходи від енергоресурсів впали на 20% порівняно з минулим роком.
- У першій половині року дефіцит бюджету сягнув 4,9 трлн рублів (2,2% ВВП) проти запланованих 0,5% ВВП. Проблему посилює вибухове зростання військових витрат: від початку вторгнення вони майже подвоїлися в номінальному вираженні, а в окремі місяці витрати фактично подвоювались і потроювались.
- Цивільні сфери — інфраструктурні проєкти, дотації клубам, санаторії — опинилися під загрозою секвестру, тоді як усі ресурси перетікають у сектор оборони та безпеки.
- Водночас росія стикається з дедалі глибшими структурними проблемами: дефіцит робочої сили, інфляційний тиск, ускладнення транскордонних платежів через санкції, перевантаження транспортної системи та історичний спад у вугільній промисловості.
- Банки фіксують зростання неповернень: ВТБ вже визнав високі ризики за чвертю корпоративного портфеля. Фінансувати діру в бюджеті Кремль намагається через внутрішні запозичення, які дещо подешевшали після зниження ключової ставки з 21% до 18%, а також за рахунок залишків Фонду нацдобробуту, половина якого вже витрачена на війну. Але заморожені валютні резерви й вичерпання «подушки безпеки» обмежують можливості маневру.
- Таким чином, фінансова система рф входить у фазу, коли військові пріоритети остаточно витісняють цивільний розвиток, а економічна стійкість дедалі більше тримається на боргових запозиченнях і мобілізаційній риториці.
2. У росії зберігаються серйозні проблеми з міжнародними розрахунками через китайські банки.
- Представники «Норнікеля» визнали, що після кожного нового пакета санкцій США китайські банки блокують платежі на кілька тижнів. Гроші «зависають» у системі на 2–4 тижні, навіть якщо обмеження формально не стосуються конкретної компанії чи її продукції.
- Китайські банки також відмовляються відкривати акредитиви для російських товарів, що паралізує зовнішньоторговельні операції. За оцінками самих російських бізнесменів, для вирішення проблеми може знадобитися щонайменше два роки. москва намагається просувати ідею створення «альтернативної» міжнародної платіжної системи, проте на практиці це виявляється малореалістичним.
- Показово, що навіть недавній путіна до Китаю не приніс жодних зрушень у цьому питанні.
- Попри публічні заяви про «поглиблене партнерство», китайські банки діють в рамках санкційного тиску Заходу і не ризикують брати на себе додаткові фінансові ризики заради москви.
3. російська космічна галузь демонструє глибокий занепад: стратегічні підприємства, що входять до «Роскосмосу», втрачають замовлення, фінансування та залишають працівників без зарплат.
- Одним із найяскравіших прикладів став Сибірський інститут проєктування підприємств машинобудування («Сибпромпроект»), який оголосив про банкрутство.
- З травня близько 100 співробітників не отримували зарплату, багато хто звільнився без остаточного розрахунку чи відпускних. На рахунках компанії немає коштів, а після відставки керівника у травні нового так і не призначили.
- Рахунки підприємства заблоковані, звернення працівників до керівництва «Роскосмосу» та прокуратури залишилися без відповіді.
- Закриття інституту стало прямим наслідком системної кризи всієї російської оборонно-космічної галузі.
4. ОПЕК+ готується до нового збільшення видобутку нафти з жовтня, що може стати серйозним ударом по російських інтересах на енергетичному ринку.
- Джерела в організації повідомляють, що рішення вже фактично узгоджене, і квоти зростуть щонайменше на 135 тисяч барелів на добу, а в окремих сценаріях – до 200–350 тисяч барелів. Це буде продовженням поступового скасування скорочень, які діяли з 2023 року.
- З квітня ОПЕК+ вже наростила видобуток приблизно на 2,5 мільйона барелів на добу, що відповідає 2,4% світового попиту, але ціни на нафту залишаються на рівні близько 66 доларів за барель.
- Санкції проти росії та Ірану послабили їхню роль на ринку, водночас підштовхнувши до збільшення видобутку конкурентів – насамперед США.
- Нагадаємо, у серпні країни ОПЕК+ вже погодили підвищення видобутку на 547 тисяч барелів на добу у вересні. Новий етап означатиме початок дострокового згортання другого рівня скорочення – 1,65 мільйона барелів на добу, що відбуватиметься більш ніж на рік раніше, ніж планувалося.
- Для росії це вкрай невигідна динаміка: країна не має достатнього запасу потужностей для швидкого нарощування видобутку, а частка на світовому ринку продовжує падати.
- Фактично, на тлі західних санкцій і обмежень у морській логістиці москва втрачає можливість впливати на ціни й поступово опиняється серед аутсайдерів світової нафтової політики.
5. Українські інженери викрили пряме китайське походження технологій у дронах-камікадзе, якими росія атакує українські міста.
- Після зламу одного з «шахедів» на його носії інформації виявили відео, відзняті в Китаї.
- На записах зафіксовані китайські інженери, які тестували камеру, знімаючи автомагістраль Бейхуань у Шеньчжені. Саме цю камеру — модель A40 Pro компанії ViewPro, що спеціалізується на виробництві оптики й базується у Шеньчжені, — згодом встановили на безпілотник, використаний для ударів по Україні.
- Камера оснащена системою штучного інтелекту, що дозволяє відстежувати та обирати цілі, має 40-кратний зум і поворот на 360 градусів, що значно підвищує точність ураження.
- Ці кадри були оприлюднені українським технічним фахівцем із дронів Сергієм Бескрестновим («Флешем»), і вони є черговим доказом того, що Китай, попри офіційні заяви про «нейтралітет», фактично постачає технології, які кремль використовує у війні проти України.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
