1. Бойкот через участь росії: церемонію відкриття Паралімпіади проігнорували делегації низки країн.
- Церемонія відкриття Паралімпійських ігор в Італії відбулася на тлі одного з найбільших бойкотів у сучасній історії цих змагань. Причиною стало рішення допустити до участі російських і білоруських спортсменів. Сім країн — Україна, Чехія, Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва та Польща — повністю бойкотували церемонію відкриття. Політичні делегації Великої Британії, Франції та Нідерландів також відмовилися бути присутніми на заході.
- росію на церемонії представляли лише чотири особи — два спортсмени та два спортивні чиновники, що є максимально дозволеною кількістю представників. Під час проходження російської делегації на арені Arena di Verona, де відбувалося відкриття, у залі майже не було реакції глядачів.
- Окремі країни обмежили трансляцію події. Польський мовник TVP вирізав появу російських спортсменів із ефіру, а естонський національний телеканал взагалі відмовився показувати церемонію відкриття.
- Це один із найбільших бойкотів міжнародних спортивних подій за останні десятиліття. Більший масштаб протестів востаннє спостерігався під час холодної війни — на Олімпіадах 1980 року в Москві та 1984 року в Лос-Анджелесі.
- У лютому Міжнародний паралімпійський комітет дозволив участь у Паралімпіаді в Італії обмеженій кількості російських спортсменів. У разі їхньої перемоги на церемонії нагородження може прозвучати російський гімн — уперше на змаганнях такого рівня з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну.
2. Війна на Близькому Сході ставить під загрозу ключові економічні проєкти росії та Ірану.
- Ескалація конфлікту на Близькому Сході створює серйозні ризики для низки масштабних спільних проєктів росії та Ірану в енергетиці, транспорті, промисловості та торгівлі.
- Атомна енергетика. Генеральний директор «Росатома» повідомив, що після початку ударів США та Ізраїлю по іранських ядерних об’єктах корпорація втратила контакт із керівництвом іранської атомної галузі. Водночас зв’язок із АЕС «Бушер» підтримується — там працюють понад 600 російських фахівців, частину з яких вже почали евакуйовувати. Раніше росія надала Ірану близько $5 млрд кредиту на будівництво нових енергоблоків на «Бушері». Крім того, восени сторони домовилися про будівництво нової АЕС «Хормоз» орієнтовною вартістю $25 млрд.
- Газ Під загрозою опинився і проєкт газопроводу росія — Іран через Азербайджан, який оцінювали приблизно у $40 млрд. Планувалося, що він дозволить транспортувати близько 2 млрд кубометрів газу на рік. Після атаки безпілотників по аеропорту Нахічевані Азербайджан посилив військову присутність біля кордону з Іраном, що створює додаткові дипломатичні ризики для реалізації проєкту.
- Транспорт Конфлікт може вплинути і на розвиток міжнародного транспортного коридору «Північ — Південь», який має з’єднати росію з Індією через Іран. Ключовим елементом проєкту є будівництво залізничної ділянки Решт — Астара довжиною 162 км, що має з’єднати залізничні мережі Ірану та Азербайджану. Вартість проєкту оцінюють приблизно у €1,6 млрд, з яких до €1,3 млрд планувалося профінансувати за рахунок російського міждержавного кредиту. Також російські компанії інвестували у розвиток іранських портів Ензелі та Чабахар.
- Автопром У 2026 році Іран планував запустити локальне виробництво автомобілів Lada на заводі Pars Khodro з використанням російських машинокомплектів. Крім того, розглядалася локалізація складання вантажівок КамАЗ.
- Торгівля зерном На початку березня росія тимчасово зупинила постачання зерна до Ірану через зростання вартості фрахту та проблеми з платежами. На торгівлю також впливають ризики для логістики та безпеки перевезень у регіоні. У разі подальшої ескалації конфлікту реалізація кількох десятків мільярдів доларів спільних російсько-іранських проєктів може опинитися під серйозною загрозою.
3. Війна в Ірані ускладнила постачання люксових товарів до росії.
- Війна в Ірані різко ускладнила постачання до росії дорогих товарів — автомобілів, ювелірних виробів, аксесуарів і гаджетів. За останні роки країни Близького Сходу, насамперед ОАЕ, стали одним із ключових каналів ввезення преміальних і люксових товарів до росії.
- Однак перебої з авіасполученням і перекриття Іраном судноплавства в Ормузькій протоці суттєво скоротили цей потік.
- «Якщо конфлікт триватиме понад місяць, російський ринок люксу відчує дефіцит, що призведе до зростання цін, а продавцям доведеться повертати клієнтам передоплати», — заявив торговий посередник, який працює з країнами Близького Сходу.
4. Бразилія скоротила імпорт російських добрив до мінімуму за п’ять років.
- Імпорт добрив із росії до Бразилії у лютому 2026 року становив $152,4 млн — це мінімальний показник із квітня 2021 року.
- У річному вимірі обсяг закупівель зменшився у 1,7 раза. Для порівняння, у лютому 2025 року імпорт російських добрив до Бразилії становив $258,7 млн. У лютому 2026 року найбільшу частку поставок становили змішані та азотні добрива — на $63,9 млн і $45 млн відповідно.
5. Більше половини іноземних автомобілів почали ввозити до росії «сірими» схемами.
- Частка нових легкових автомобілів, ввезених до росії через паралельний імпорт, перевищила обсяг офіційних поставок із-за кордону. За підсумками січня–лютого 2026 року вона становила 53%.
- Рік тому на «сірі» канали припадало 46% імпорту, а у 2024 році — менш ніж 20%. Загалом за перші два місяці року до росії ввезли 44,8 тис. нових автомобілів — на 7% менше, ніж за аналогічний період 2025 року. Найбільше скоротився імпорт із Китаю та Білорусі — на 23% і 11% відповідно.
- Водночас різко зросли поставки через Киргизстан (у 4,1 раза), Японію (у 2,9 раза) та Південну Корею (у 2,8 раза). Серед найпопулярніших марок — японські Mazda (4,8 тис. авто) і Toyota (2,6 тис.).
- Попит на автомобілі брендів, які залишили російський ринок після початку війни, зріс через плани влади посилити правила утилізаційного збору. Зокрема, з 1 квітня планується скасування пільгових ставок для фізичних осіб під час ввезення автомобілів із країн ЄАЕС — Вірменії, Білорусі, Казахстану та Киргизстану.
- Однією з причин популярності «сірих» схем залишається різниця у митних платежах: під час ввезення автомобілів із Китаю до Киргизстану вони зазвичай становлять 10–15% вартості, тоді як у росії значно вищі. Через це частина автомобілів потрапляє на російський ринок транзитом через країни ЄАЕС.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
