1. Українські дрони атакували морський порт у Дагестані
- У ніч на 10 вересня українські безпілотники атакували Махачкалу — столицю Дагестану. Внаслідок падіння уламків дронів виникли пожежі на території морського порту.
- Махачкалінський морський торговельний порт — єдиний у росії глибоководний і незамерзаючий порт на Каспійському морі. Він має нафтову гавань із п’ятьма причалами для танкерів вантажопідйомністю до 10 тис. тонн.
- Потужність порту з експорту нафти та нафтопродуктів становить до 7,9 млн тонн на рік. Поруч розташована нафтобаза, з’єднана з магістральним нафтопроводом Баку—Новоросійськ.
- Дагестан уже зазнавав ударів українських дронів: 24 серпня було атаковано найбільший склад маркетплейсу Ozon на Північному Кавказі.
2. Україна вперше вдарила по газоконденсатних заводах за понад 3000 км від кордону.
- Українські сили завдали удару по ключовій газоконденсатній інфраструктурі росії у Ямало-Ненецькому автономному окрузі, діставшись цілей більш ніж за 3000 км від українського кордону.
- 9 вересня підрозділи Deep Strike Сил спеціальних операцій уразили Новоуренгойський завод з підготовки конденсату до транспорту (ЗПКТ) та Пуровський завод з переробки газового конденсату. ССО назвали це найглибшим ураженням території росії за весь час війни.
- Новоуренгойський ЗПКТ є одним із ключових підприємств газоконденсатної інфраструктури регіону та входить до групи «Газпрому».
- Його проєктна потужність становить 19,5 млн тонн сировини на рік. Пуровський завод у 2025 році переробив 13,4 млн тонн газового конденсату.
- Обидва підприємства забезпечують підготовку та переробку сировини з родовищ Ямалу — одного з головних газовидобувних регіонів росії.
3. Рязанський НПЗ зупинив роботу після атаки українських дронів.
- Рязанський нафтопереробний завод «Роснафти» зупинив роботу після атаки безпілотників 6 вересня.
- Зупинені установки CDU-6 та CDU-4. CDU-6, яка загорілася внаслідок атаки, здатна переробляти 8 млн тонн нафти на рік, або близько 160 тис. барелів на добу. Це майже половина потужності заводу. Потужність CDU-4 становить ще 4 млн тонн на рік.
- Ще одна установка, CDU-3, перебуває на технічному обслуговуванні з середини травня. Ремонт пошкоджених установок може тривати кілька тижнів. У 2024 році Рязанський НПЗ переробив 13,1 млн тонн нафти — близько 4,9% загального обсягу нафтопереробки в росії.
- Завод також виробив 2,2 млн тонн бензину, 3,4 млн тонн дизельного пального та 4,3 млн тонн мазуту.
4. Дефіцит ліквідності російських банків досяг максимуму з березня 2022 року.
- Структурний дефіцит ліквідності у банківській системі росії до 9 вересня зріс до 2,85 трлн рублів — це найвищий рівень із березня 2022 року. Дефіцит посилюється через продовження відтоку грошей із банківської системи у готівку та завершення періоду усереднення обов’язкових резервів.
- Через нестачу ліквідності ЦБ росії цього тижня, крім регулярного тижневого аукціону репо, двічі проводив додаткові операції «тонкого налаштування». Цього виявилося недостатньо: банки додатково залучили 460 млрд рублів за ставкою 15%.
- Лише на початку вересня з банківської системи в готівку пішло понад 150 млрд рублів. Від початку року обсяг готівки поза банками зріс уже більш ніж на 2,75 трлн рублів.
- За оцінкою ЦБ росії, загальний обсяг готівки в економіці зросте до 23,1 трлн рублів у 2026 році проти 19,4 трлн рублів у 2025-му. Зростання попиту на готівку, яке раніше вважалося сезонним явищем, дедалі більше набуває постійного характеру.
- Для банків це означає відтік ліквідності та необхідність дедалі активніше залучати фінансування від регулятора.
5. У 26 аеропортах росії обмежили заправку літаків через дефіцит пального.
- У росії щонайменше 26 аеропортів від Калінінграда до Петропавловська-Камчатського запровадили обмеження на заправку літаків через паливну кризу. Про це свідчать дані аеронавігаційної системи.
- Перші обмеження почали діяти ще в червні, а нова хвиля припала на вересень. У 15 із 26 аеропортів ліміти стосуються іноземних авіакомпаній: їм дозволяють заправлятися лише пальним, необхідним для виконання одного рейсу.
- У Пулково обмеження діятимуть до березня 2027 року — літаки можуть отримувати лише обсяг пального, передбачений планом польоту, без додаткового запасу. Аналогічні обмеження запроваджені в низці інших великих аеропортів росії.
- Тривалість обмежень залежно від аеропорту становить від одного до майже семи місяців.
6. росіяни з початку війни скупили близько 200 тонн золота.
- Жителі росії з березня 2022 року придбали близько 200 тонн золота у злитках. Населення скуповує дорогоцінний метал як альтернативу готівковій іноземній валюті, доступ до якої після початку війни суттєво обмежили.
- Обсяг золота, накопиченого населенням, уже у 1,5 раза перевищує запас золота у Фонді національного добробуту — 131,5 тонни станом на 1 вересня. Це також майже 9% усіх золотих резервів росії, які на 1 серпня становили 2277 тонн.
- Після початку повномасштабної війни влада росії обмежила операції з іноземною валютою та скасувала ПДВ на купівлю золотих злитків. Це різко підвищило попит на дорогоцінний метал.
- Золото дедалі більше замінює для росіян традиційні заощадження в доларах та євро. Водночас цього року виникла показова протилежна тенденція: ЦБ росії сам активно продає золото з міжнародних резервів, використовуючи його для отримання ліквідності та фінансування бюджетного дефіциту.
- Золото стало для росіян способом захистити заощадження від ризиків із рублем і банківською системою, а для держави — джерелом грошей для латання бюджетної діри.
7. російський Arctic LNG 2 вийшов на рекордний видобуток газу завдяки збільшенню «тіньового» флоту.
- Підсанкційний проєкт Arctic LNG 2 російського «Новатека» у липні та серпні наростив видобуток газу до понад 27 млн кубометрів на добу. Це майже вдвічі більше, ніж у серпні 2025 року.
- Одночасно експорт зрідженого природного газу з проєкту досяг рекордного рівня — понад 500 тис. тонн у кожному з двох місяців. Це близько 700 млн кубометрів на місяць.
- Зростання поставок стало можливим завдяки розширенню «тіньового» флоту, який використовується для перевезення санкційного ЗПГ. Наразі з Arctic LNG 2 пов’язані щонайменше 20 суден проти 11 наприкінці грудня 2025 року.
- Більшість із них мають непрозору структуру власності. Фактично єдиним покупцем санкційних партій Arctic LNG 2 залишається Китай. При цьому російський ЗПГ продається китайським компаніям із суттєвим дисконтом до ринкових цін.
- Проєкт потужністю 19,8 млн тонн ЗПГ на рік перебуває під санкціями США з 2023 року.
- Обмеження суттєво ускладнили його роботу та змусили росію відкласти плани різкого нарощування виробництва ЗПГ.
8. Євросоюз недостатньо інвестує у відмову від російських нафти й газу, через що залишається вразливим до нових енергетичних потрясінь. Про це йдеться у звіті Європейської рахункової палати.
- Єврокомісія спочатку оцінювала потреби плану REPowerEU у €300 млрд інвестицій, однак країни ЄС наразі взяли на себе зобов’язання лише на €54,3 млрд.
- Аудитори вважають, що прогрес значною мірою забезпечили не структурні зміни, а м’яка погода та скорочення попиту через високі ціни на енергоносії.
- Водночас ЄС входить у зиму з низькими запасами газу. Газосховища заповнені лише на 67% проти майже 80% на цей час торік. Це підвищує ризик різкого зростання цін узимку, особливо після повної заборони імпорту російського ЗПГ з 1 січня 2027 року.
- Попри проблеми, залежність ЄС від російського газу вже суттєво скоротилася: його частка в імпорті впала з 45% до 12% до початку повної відмови від російських поставок.
- Європейська рахункова палата закликала Брюссель прискорити диверсифікацію та інвестиції в енергетичну інфраструктуру.
9. Американська лобістська фірма мала зв’язки з трейдерами санкційної нафти.
- Американська лобістська компанія Qorvis протягом останнього року працювала з компаніями, які західні чиновники пов’язують із великими трейдерами санкційної нафти з росії та Ірану.
- У березні, після різкого зростання цін на нафту вище $100 за барель, керівники Qorvis пропонували адміністрації Дональда Трампа послабити частину санкцій проти росії та Ірану для стабілізації ринку.
- Через кілька днів Мінфін США дозволив тимчасово продавати й розвантажувати російську та іранську нафту, що перебувала на танкерах.
- Невідомо, наскільки рекомендації Qorvis вплинули на рішення Вашингтона.
- Водночас послаблення санкцій принесло багатомільярдні вигоди трейдерам, пов’язаним із санкційною нафтовою торгівлею. Qorvis заперечує, що представляла інтереси іранського нафтового трейдера Хоссейна Шамхані та азербайджанського бізнесмена Етибара Ейюба.
- Колишні співробітники компанії розповіли про тіснішу співпрацю з ними. Американські чиновники заявили, що такі відносини могли підлягати обов’язковому розкриттю відповідно до законодавства США.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
