1. путін пом’якшив правила надання паливних субсидій російським НПЗ на тлі посилення українських атак на енергетичну інфраструктуру.
- Згідно з новим указом, російські нафтопереробні заводи й надалі отримуватимуть державні дотації, навіть якщо оптові ціни на бензин і дизель перевищуватимуть установлені межі. Такий крок має стимулювати компанії не скорочувати постачання пального на внутрішній ринок, попри вигідніші експортні ціни.
- Минулого року росія витратила 1,8 трлн рублів на паливні субсидії, однак за дев’ять місяців 2025 року обсяг виплат скоротився до 716 млрд рублів.
- Зменшення обсягів переробки через численні українські удари по НПЗ призвело до дефіциту пального і стрибка внутрішніх цін.
- Пом’якшення правил субсидування свідчить про глибоку кризу у російській нафтопереробці, яка дедалі гірше витримує наслідки війни та втрату ключових потужностей.
2. російська вугільна галузь занурилася у найглибшу кризу за 30 років.
- російська вугільна промисловість стала однією з головних економічних жертв війни проти України.
- Санкції, логістичні труднощі, падіння світових цін і зростання витрат поставили галузь на межу виживання. Лише за перші сім місяців 2025 року збитки російських вугільників перевищили 225 млрд рублів ($2,8 млрд) — удвічі більше, ніж торік.
- Це робить сектор найнеефективнішим в усій економіці рф.
- У росії вугілля має невелику частку у ВВП (менше 1%), проте забезпечує понад 140 тисяч робочих місць, переважно в депресивних регіонах. Закриття шахт загрожує соціальними вибухами — у країні вже припинили роботу 23 компанії, ще понад півсотні перебувають на межі банкрутства.
- Причиною стало не лише падіння цін — нині близько $93 за тонну, що на 78% нижче піків 2022 року, — але й глибока ізоляція рф від західних ринків.
- Через санкції росія втратила ключових покупців у Європі й змушена продавати вугілля в Азію зі знижками до 60% від ринкової вартості.
- Додатковий тиск створюють транспортні проблеми: через перенавантаженість залізниць вартість логістики зросла до 90% від ціни російського вугілля. Державна «допомога» залишається мінімальною — лише податкові відстрочки та знижені тарифи, без прямих субсидій.
- Кризу в російській вугільній галузі можна назвати «дзеркалом деградації економіки війни» — москві не вдалося ні зберегти ринки, ні компенсувати втрати за рахунок Азії.
3. російські порти втрачають обсяги вантажообігу через санкції та скорочення експорту.
- За дев’ять місяців 2025 року вантажообіг морських портів росії скоротився на 2,3%, до 653,4 млн тонн. Це свідчить про поступове ослаблення позицій російського експорту, який залишається одним із небагатьох джерел валютних надходжень у країну.
- Зниження зафіксоване майже у всіх сегментах: обсяг суховантажів упав на 3,2%, а наливних вантажів — на 1,3%. Найбільше просів експорт, який скоротився на 2,8%, до 512,3 млн тонн, тоді як імпорт зменшився на 1,9%, а каботажні перевезення — на 10%.
- Особливо різке падіння відбулося в Каспійському басейні (–17,7%) та Азово-Чорноморському, який включає частину тимчасово окупованиї українських портів (–7,9%), де через війну та західні обмеження зросли ризики логістики й страхування. Зниження спостерігається також у Арктичному (–6,5%) і Балтійському (–1,3%) напрямках — традиційно важливих для експорту нафти й нафтопродуктів.
- Єдиним регіоном, що показав незначне зростання, став Далекосхідний басейн (+5,5%), який нині фактично є «вікном» росії до Азії. Однак це зростання не компенсує загальне падіння, а демонструє перекос у бік азійських ринків, що лише посилює залежність москви від Китаю.
- Поступове скорочення обсягів експорту через морські порти відображає виснаження російської експортної моделі, побудованої на сировинних потоках, які дедалі складніше реалізовувати через санкції, блокування страхових послуг і втрату традиційних покупців у Європі.
4. російський експорт нафти зріс попри санкції, але залежність від Китаю робить його вразливим.
- У вересні морський експорт російської преміальної нафти марки ESPO зріс на 22,6% порівняно з серпнем — до 146 тис. тонн на добу, що стало максимальним показником з початку року.
- Загальний морський експорт нафти з росії також збільшився на 12,8%, до 476 тис. тонн на добу.
- Основним покупцем російських барелів залишається Китай, на який припадає 74% усіх поставок сорту ESPO. Пекін активно поповнює стратегічні резерви, використовуючи знижки, які москва змушена надавати через санкції та обмежений доступ до західних ринків.
- Зростання експорту пов’язане не зі зміцненням позицій росії, а з тимчасовим ослабленням обмежень ОПЕК+. Проте така динаміка робить російський нафтовий сектор вкрай залежним від Китаю — єдиного великого покупця, готового приймати нафту з високими політичними ризиками.
- «Демпферний ефект» китайського попиту вичерпується, на світовому ринку формується надлишок пропозиції. Це може призвести до падіння цін і нового скорочення валютних надходжень до російського бюджету, який і без того потерпає від воєнних витрат і санкційного тиску.
5. Провал російсько-арабського саміту: лідери Близького Сходу проігнорували запрошення путіна.
- Перший російсько-арабський саміт, який мав відбутися 15 жовтня у москві, не відбувся через відмову більшості арабських лідерів приїхати до росії.
- Це стало серйозним дипломатичним ударом для кремля, який розглядав зустріч як «ключову зовнішньополітичну подію року».
- москва планувала використати саміт, щоб продемонструвати світові — зокрема президенту США Дональду Трампу — нібито «широку підтримку» росії у світі.
- Проте фактична відмова керівників арабських країн показала ізоляцію москви навіть серед її колишніх партнерів у регіоні.
- Офіційно кремль пояснив перенесення саміту тим, що лідери Близького Сходу «зайняті реалізацією плану Трампа щодо врегулювання конфлікту між Ізраїлем і ХАМАС».
- Водночас відзначається, що більшість урядів регіону нині надають перевагу діалогу з Вашингтоном, а не з москвою, чий вплив на Близькому Сході стрімко слабшає.
- Участь у заході підтвердили лише кілька представників — президент Сирії Ахмед аш-Шараа та глава Ліги арабських держав. Решта делегацій проігнорували запрошення кремля.
- Провал саміту продемонстрував: путінські заяви про «глобальну більшість» не мають реального підґрунтя. росія більше не має ні авторитету, ні ресурсів, щоб відігравати роль, подібну до тієї, яку колись мав СРСР.
6. росія запускає розвідувальні дрони з танкерів «тіньового флоту».
- Європейські спецслужби викрили використання росією так званого «тіньового флоту» для запуску безпілотників у повітряний простір Європи. Як повідомив директор Бюро національної безпеки Польщі Славомір Ценцкевич, російські танкери, що займаються контрабандними перевезеннями нафти, дедалі частіше виконують розвідувальні функції.
- За даними розвідок Польщі, Данії, Німеччини та Норвегії, старі судна «тіньового флоту» використовуються москвою для спостереження за рухом європейських військових і енергетичних об’єктів у Балтійському та Північному морях.
- Крім цього, Ценцкевич наголосив, що росія веде справжню кібервійну проти Польщі та інших країн ЄС, використовуючи хакерські атаки і вербує агентів для проведення диверсій, оплачуючи їхні дії криптовалютою.
- Такі дії кремля демонструють, що москва дедалі більше покладається на нелегальні й гібридні методи, намагаючись компенсувати провали своєї звичайної розвідки.
- Європейські уряди розглядають можливість посилення контролю над суднами російського походження, які входять до санкційного «тіньового флоту».
7. Близько 1400 німецьких компаній продовжують працювати в росії.
- Йдеться про дочірні підприємства або компанії з німецьким контрольним капіталом, сумарний оборот яких за минулий рік сягнув приблизно 20 млрд євро.
- Серед тих, хто залишився, — виробник сиру Hochland, який пояснює присутність у росії «соціальною відповідальністю» перед 1800 працівниками та «давніми партнерами».
- Косметичний концерн Beiersdorf (бренди Nivea, Eucerin) заявив, що продовжує діяльність для «забезпечення населення товарами першої необхідності» та «з поваги до працівників на місці».
- Мережа Metro, яка має 91 філію в росії, посилається на «відповідальність за близько 8 тисяч співробітників» і визнає, що російський ринок «залишається важливим для портфеля концерну».
- Водночас виробник медичного обладнання B. Braun заявив, що його робота обмежується «медичним забезпеченням цивільного населення», зокрема пацієнтів на діалізі.
- Таким чином, попри війну та санкційний тиск, значна частина німецького бізнесу продовжує отримувати прибутки в росії, прикриваючи це «гуманітарними» чи «соціальними» мотивами.
8. Китай оголосив про запровадження портових зборів для американських суден, які заходять до його портів.
- Нові правила, що набудуть чинності найближчим часом, ще більше загострюють торговельну напруженість між Пекіном і Вашингтоном, яка триває вже кілька місяців.
- Згідно з рішенням китайської влади, з американських суден стягуватимуть 400 юанів (приблизно 56 доларів) за кожну нетто-тонну, причому тариф зростатиме щороку й до квітня 2028 року сягне 1120 юанів.
- У Пекіні пояснили цей крок відповіддю на ініціативу США, які раніше оголосили про намір запровадити власні збори для суден, що побудовані, експлуатуються або належать китайським компаніям. Китайська сторона вважає це грубим порушенням принципів міжнародної торгівлі та морських угод між двома країнами.
- Таким чином, протистояння між двома найбільшими економіками світу поширюється вже й на сферу морських перевезень, що може мати наслідки для глобальних логістичних ланцюгів.
9. США вперше в історії випередили всіх конкурентів і стали головним постачальником газу до ЄС, остаточно змістивши росію з позиції ключового енергопостачальника.
- За даними Kpler і ENTSOG за вересень 2025 року, на частку американського зрідженого газу припало 32,7% усіх поставок — це рекордний показник, який зробив США основним джерелом імпорту палива для ЄС.
- Понад половину європейського попиту тепер покриває ЗПГ — 52,5%, тоді як частка трубопровідного газу впала до 47,5%.
- У цих умовах росія втратила статус стратегічного партнера і перетворилася на другорядного постачальника: лише близько 10% імпорту все ще припадає на російський газ (6,8% — трубопровідний і 5,1% — ЗПГ).
- Попри спроби кремля утримати частку ринку, санкції, логістичні обмеження та скорочення інфраструктури в Європі фактично відрізали москву від колишніх обсягів експорту.
- Енергетична карта Європи стрімко змінюється — на користь США, Норвегії, Катару та Азербайджану, тоді як росія втрачає вплив і прибутки, які ще кілька років тому визначали її економічну стабільність.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
