Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 19.12.2025

Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 19.12.2025

1. Вперше в історії Україна завдала удару по ворогу в нейтральних водах Середземного моря.  

- СБУ вразили танкер тіньового флоту рф за понад 2 тисяч км від берегів України. Танкер QENDIL отримав критичні ушкодження та не може використовуватись за призначенням.  

- Просто зараз Україна повністю змінює картину того, як виглядатиме потужна армія в майбутньому - коли тобі не потрібен навіть вихід до моря, щоб бити ворожі кораблі.

2. російський ринок автомобільних вантажоперевезень занурюється в кризу на тлі охолодження економіки та різкого падіння попиту.  

- Ще минулої зими попит на автоперевезення обвалився приблизно на третину порівняно із середнім рівнем 2024 року й відтоді так і не відновився.  

- У 2025 році ситуація в галузі набула відверто кризового характеру: простоюють до 40% вантажівок. Фактично значна частина автопарку виявилася незатребуваною через скорочення ділової активності та внутрішнього споживання. Офіційна статистика не відображає реального стану справ.

- За даними Росстату, тарифи на вантажоперевезення за підсумками десяти місяців року були на 7,4% вищими, ніж торік. Водночас перевізники заявляють, що на межі 2024–2025 років ставки різко пішли вниз разом із попитом, тоді як витрати — на пальне, запчастини, лізинг і обслуговування — продовжували зростати.

- У середині року середня вартість перевезення становила близько 66 рублів за кілометр, тоді як реальні витрати сягали 82 рублів. Навіть після часткового відновлення тарифів до приблизно 75 рублів за кілометр галузь залишається збитковою.

- Наслідком стали масові банкрутства. За оцінками учасників ринку, вже близько 7 тисяч транспортних компаній — це 7–10% усіх перевізників — перебувають у стадії банкрутства або ліквідації. У 2026 році ще близько 10% компаній можуть опинитися в зоні фінансового ризику.  

- За збереження нинішніх тенденцій галузь наближається до точки, коли відхід перевізників із ринку може перерости у системну кризу логістики.  

- Це створює додаткові ризики для економіки рф, яка й без того перебуває під тиском санкцій, скорочення попиту та загального спаду ділової активності.

3. росія змушена збільшувати знижки на нафту для Китаю, опускаючи ціни до мінімумів із часів пандемії, щоб позбутися експортних партій, від яких почали відмовлятися індійські нафтопереробні заводи.  

- Окремі партії сорту Urals у балтійських портах продаються зі знижкою до $35 за барель до Brent — рекордною за весь період повномасштабної війни. За поточних котирувань Brent це означає ціну нижче $30 за барель, що є найнижчим рівнем з часів ковідної кризи.  

- У середньому знижки на Urals становлять $21,5 за барель у Балтійському морі та близько $20 — у Чорному. Середня ціна головного експортного сорту рф тримається поблизу $40 за барель.

- Порівняно з початком року Urals подешевшав приблизно на 40%, а його поточні котирування майже на третину нижчі за рівні, закладені в російський бюджет на цей і наступний роки.  

- Ця динаміка свідчить про дедалі слабшу переговорну позицію москви на азійських ринках.  Китай, який разом з Індією став ключовим покупцем російської нафти після втрати європейського ринку, користується ситуацією та вимагає дедалі глибших знижок.  За оцінками, лише за перші три роки війни цінові поступки з боку дозволили китайським НПЗ заощадити близько $20 млрд.  

- Фактично росія продає нафту за демпінговими цінами, жертвуючи бюджетними доходами заради збереження обсягів експорту.  Це ще раз підкреслює, що нафтогазовий сектор, який десятиліттями був фінансовою опорою кремля, дедалі більше перетворюється на джерело структурних проблем для російської економіки на тлі санкцій, втрати традиційних ринків і зростаючої залежності від кількох азійських покупців.

4. Лідери Європейського Союзу не лише продовжили всі санкції проти росії ще на пів року, а й фактично зафіксували довгострокову фінансову відповідальність москви за війну проти України.  

- Як повідомляє AP News, на саміті ЄС було погоджено механізм безвідсоткового кредиту для України у розмірі 90 мільярдів євро. Принципова позиція Брюсселя полягає в тому, що повертати цей кредит Україна почне лише після виплати росією репарацій.

- Фактично йдеться про закріплення за рф статусу боржника на роки вперед, навіть за умов збереження заморожених активів у Європі.  

- Паралельно саміт підтвердив автоматичне продовження всіх санкційних режимів проти росії, включно з фінансовими, енергетичними та торговельними обмеженнями.  

- У Брюсселі дедалі відкритіше говорять про те, що санкції стають не тимчасовим інструментом, а довгостроковою рамкою стримування, яка діятиме доти, доки росія не компенсує завдані Україні збитки.

5. Погрози москви у відповідь на безстрокову заморозку російських активів посилили занепокоєння в Євросоюзі щодо можливих втрат західного бізнесу в росії на суму понад $200 млрд. кремль фактично використовує залишки іноземної власності як інструмент політичного шантажу.  

- Минулого тижня ЄС запустив механізм безстрокового блокування близько 210 млрд євро суверенних активів рф, які планується використати як забезпечення для кредиту Україні на 90 млрд євро.

- У відповідь російська влада публічно пригрозила «дзеркальними заходами», якщо ці кошти будуть спрямовані на підтримку Києва.  Найбільше це занепокоїло Бельгію, Італію та Австрію, де досі працюють або мають фінансову експозицію на російському ринку національні компанії та банки.  

- У самій росії вже обговорюється можливість конфіскації активів західних компаній, що залишилися в країні. Центральний банк рф подав позов на $229 млрд проти бельгійського депозитарію Euroclear, де зберігаються заморожені російські кошти; перше судове засідання призначене на середину січня.

- Паралельно в рф підготовлено нормативні зміни, які спрощують вилучення іноземної власності у відповідь на так звані «ворожі дії».

- Втім, ці кроки лише підкреслюють дедалі глибшу правову ізоляцію росії.

Погрози конфіскаціями не посилюють позиції москви, а навпаки — остаточно закріплюють її репутацію юрисдикції з високими політичними та правовими ризиками.

- Для західного бізнесу це ще один сигнал, що повернення до нормальних економічних відносин з рф у найближчій перспективі є практично неможливим.

6. Мінфін США зняв санкції з низки компаній, що постачали обладнання для ВПК росії.  

- Міністерство фінансів США виключило зі списку обмежень деякі компанії, які продавали росії підсанкційне обладнання, включно з оборонним сектором.  

- Серед таких компаній — кіпрська Veles International Limited та її власник Дмитро Бугаєнко. Вона є дочірньою фірмою інвестиційної компанії, що знаходиться у Москві. Водночас під санкціями все ще залишились московські юридичні особи цієї організації.  

- Окрім цього, США скасували санкції, запроваджені проти дубайської 365 Days Freight Services FZCO та турецької Etasis, які експортували до росії підсанкційне обладнання, яке та використовувала у своєму військово-промисловому комплексі.  

- Також обмеження зняли й з фінської компанії Hi-Tech Koneisto та її топменеджерки, громадянки Фінляндії Євгенії Дремової. Вони постачали російським підсанкційним компаніям оптоелектронне і лабораторне обладнання. Наразі США не розголошують причини такого рішення.

- Крім того, не відомо, чи змінить Вашингтон свою політику щодо російських компаній, які були кінцевими отримувачами продукції від зазначених посередників.

7. ЄС і Велика Британія розширюють санкції проти російського нафтового експорту, але ключовий ефект полягає не в кількості, а в зміні підходу.  

- Цього тижня Європейський Союз додав до санкційного списку ще 41 нафтовий танкер, а Велика Британія поширила обмеження на «Татнефть», «Русснефть», ННК-Ойл та «Руснефтегаз».

- Формально це виглядає як чергова хвиля санкцій, однак за цифрами стоїть більш системна логіка — поступове перекриття всієї інфраструктури фінансування війни, незалежно від масштабів експорту.  

- Попри санкційний тиск, так званий тіньовий флот росії залишається масштабним: за різними оцінками, від 1000 до 1500 суден, з яких 400–600 уже перебувають під західними обмеженнями.

- Здавалося б, блокування до третини флоту мало б паралізувати експорт. Проте на практиці відбувається протилежне — флот продовжує зростати. У 2025 році кількість «тіньових» суден збільшилася на 45%, до 940 танкерів, що вже становить близько 17% світового танкерного парку.

- Причина проста: перереєстрація, купівля старих суден і складні логістичні схеми обходяться дешевше, ніж втрата експортних маршрутів.

- Санкції не зупиняють експорт — вони роблять його дорожчим і менш прозорим. Включення до списків компаній ННК, зокрема «Татнефті», сигналізує про зміну фокусу Заходу. Йдеться не лише про найбільших експортерів сирої нафти.

- Наприклад, «Татнефть» значною мірою переорієнтувалася на переробку та виробництво технічних продуктів, однак це не стало захистом від санкцій.  

- Логіка проста: якщо компанія відома та потенційно генерує ресурси для бюджету рф — вона підлягає блокуванню, незалежно від обсягів. Видана Мінфіном Британії ліцензія на операції до 31 січня — це не послаблення, а технічне вікно для реструктуризації активів і завершення формальних процедур.  

- Фактичний ефект санкцій поки що неоднозначний. У листопаді російський експорт нафти скоротився приблизно на 2 млн тонн, постачання до Індії та Китаю зменшилися, а частка рф у китайському імпорті впала з 14,7% до 11,2%.

- Втім, це радше логістичний збій, ніж системний обвал. російська схема адаптації зберігається: близько третини експорту транспортується суднами під контролем компаній з Греції, Кіпру та Мальти, які формально не перебувають під санкціями. Ще 113 танкерів у 2025 році використовували фальшиві прапори, перевізши нафту на суму майже 5 млрд євро.  

- Ключове питання полягає не в тому, чи зупиниться російський експорт, а в тому, якою буде його собівартість, через які порти та з якими ризиками він здійснюватиметься. Західна стратегія дедалі більше спрямована не на миттєвий колапс, а на довгострокове виснаження та ускладнення всієї нафтової екосистеми рф.

8. Китай допомагає росії обходити санкції США на ринку ЗПГ.  

- Пов’язаний із Китаєм танкер зрідженого природного газу вперше пришвартувався біля російського експортного термінала ЗПГ в Балтійському морі, який перебуває під санкціями США.  Йдеться про судно Kunpeng, яке раніше цього року змінило власника й оператора — ними стали маловідомі компанії з Китаю та Маршаллових Островів.

- Після цього танкер зайшов до ЗПГ-термінала «Газпрому», що фактично означає новий крок москви й Пекіна у спільних спробах обійти західні обмеження.  

- Агентство зазначає, що Китай, який не визнає односторонні санкції Заходу, послідовно нарощує імпорт російського газу, попри санкційний режим.

- На початку цього місяця КНР уже прийняла першу партію ЗПГ з цього санкційного термінала, що стало сигналом про готовність Пекіна підтримувати російський експорт у чутливому для бюджету кремля секторі.  

- росія дедалі більше покладається на непрозорі схеми, зміну власників суден та співпрацю з країнами, які ігнорують санкції, щоб зберегти експорт енергоносіїв.

- Водночас це підкреслює зростаючу залежність москви від Китаю та звуження кола легальних покупців російського газу.

Більше на https://t.me/Omelyan_News