1. У 2025 році росія зафіксувала спад експорту зрідженого природного газу, що стало одним із помітних негативних сигналів для енергетичного сектору.
- Постачання ЗПГ на зовнішні ринки скоротилися приблизно на 7% у річному вимірі, або на близько 3 млрд кубометрів, попри окремі разові відвантаження до Китаю.
- Ключовим фактором падіння стали санкції проти проєктів «ЗПГ Портова» та «Кріогаз-Висоцьк». Додатково зменшився експорт із найбільшого російського заводу «Ямал ЗПГ»: обсяги там знизилися приблизно на 7,5% за рік, що відповідає близько 2 млрд кубометрів. Санкційний тиск продовжує звужувати присутність росії на світовому ринку ЗПГ.
- Експорт стає більш фрагментованим і дедалі сильніше залежить від обмеженої кількості напрямків, що підвищує вразливість галузі та скорочує валютні надходження.
2. Флагманська російська нафта Urals різко подешевшала на китайському ринку після відступу індійських покупців.
- У січні Urals для постачання до Китаю торгується з дисконтом близько $10 за барель до Brent, тоді як ще в серпні росія продавала цю нафту з премією близько $1. Таким чином, за п’ять місяців умови продажу погіршилися майже вдесятеро.
- Ключовим фактором стала різка просадка попиту з боку Індії. Поставки російської нафти до третього за величиною імпортера у світі в грудні впали до мінімуму більш ніж за три роки, на тлі санкцій США проти російських компаній та зростаючих політичних ризиків.
- У результаті конкуренція за вантажі Urals ослабла, а ціни обвалилися. Тиск посилюється й логістикою: Urals відвантажується з портів європейської частини рф, що робить поставки до Китаю довшими та дорожчими порівняно з далекосхідним сортом ESPO. Це додатково з’їдає доходи російських експортерів.
- Накопичення непроданої нафти стає ще одним симптомом кризи. За даними Kpler, обсяги Urals, що зберігаються на танкерах, перевищили 13 млн барелів — найвищий рівень щонайменше за десятиліття. Частина цих запасів концентрується поблизу Азії, фактично змушуючи росію розпродавати нафту зі значними знижками.
- Хоча імпорт Urals до Китаю з початку року зріс приблизно до 400 тис. барелів на добу, рекордні обсяги досягаються не завдяки попиту, а через ціновий демпінг.
- Фактично росія компенсує втрату індійського ринку продажем нафти в Китай на дедалі гірших фінансових умовах, що підриває валютні надходження та бюджетні доходи.
3. Імпортозаміщення в російському суднобудуванні фактично провалилося, а сама галузь стрімко втрачає кадрову базу.
- російські верфі досі критично залежать від іноземного програмного забезпечення, що зриває строки переходу на сучасні виробничі технології.
- Цифрова трансформація суднобудування відбувається повільно та наштовхується на системні проблеми. Окремо, у владі визнають гострий дефіцит ІТ-фахівців: у галузі не вистачає кадрів для впровадження цифрових рішень на всіх етапах — від проєктування до утилізації суден.
- Молодь, за оцінкою російської влади, відмовляється йти в суднобудування через низькі зарплати та важкі умови праці, віддаючи перевагу комерційному ІТ-сектору.
- Таким чином, навіть через кілька років після запуску програм «імпортозаміщення» російське суднобудування залишається технологічно залежним від Заходу й не здатне конкурувати за кадри, що ставить під сумнів як цивільні, так і військові плани кремля в цій сфері.
4. Ще один танкер російського «тіньового флоту» застряг у Середземному морі, підкреслюючи зростаючі ризики та деградацію логістики експорту нафти з рф.
- Підсанкційне судно Progress із вантажем близько 730 тис. барелів Urals втратило керування поблизу узбережжя Алжиру: танкер різко зійшов із судноплавних шляхів, його статус змінився на «не під командуванням», а швидкість впала до ~1 вузла.
- Судно прямувало до Суецького каналу з європейських портів рф, що й без того знижує маржу через довгу логістику. Менеджер — петербурзька Legacy Marine LLC; танкер перебуває під санкціями ЄС і Великої Британії, має 19 років, двічі змінював назву та нещодавно перейшов під російський прапор і до російського реєстру.
- Ознаки — вихід за межі маршрутів, падіння швидкості — вказують на механічну несправність (відмова двигуна чи кермового). Інцидент відбувається на тлі посиленого контролю: понад 600 суден уже внесені до «чорних списків», а цього ж тижня ще один танкер із російською нафтою на схожому маршруті був затриманий військово-морськими силами Франції та союзників.
- Серія збоїв демонструє, що «тіньовий флот» стає дедалі дорожчим і небезпечнішим активом для Кремля, підвищуючи втрати, екологічні ризики та ймовірність зриву поставок.
5. Експорт російського ЗПГ до Китаю різко зріс, але без зростання доходів.
- У 2025 році Китай імпортував 9,8 млн тонн російського ЗПГ — +18% за рік і у 51 раз більше, ніж у 2015-му. Це історичний максимум поставок.
- Втім, фінансового ефекту майже не було: виручка склала близько $5 млрд, практично без змін порівняно з 2024 роком через падіння цін. Лише в грудні обсяги більш ніж подвоїлися, а доходи зросли приблизно лише на 50%.
- Китай фактично став ключовим і майже безальтернативним ринком для російського ЗПГ на тлі втрати доступу до Європи, що посилює залежність рф від одного напряму збуту і робить експорт уразливим до цінового тиску з боку КНР.
6. росія різко наростила вивезення золота до Китаю.
- У 2025 році фізичні поставки російського золота до КНР зросли у дев’ять разів — до 25,3 тонни, що відповідає приросту приблизно на 800%. У грошовому вимірі експорт збільшився ще різкіше — у 14,6 раза, до $3,29 млрд. І за обсягами, і за вартістю це максимальні показники за всю історію торгівлі золотом між оосією та Китаєм.
- Лише в грудні 2025 року росія відвантажила до КНР 10 тонн золота на $1,35 млрд — ще один рекорд, який підкреслює форсований характер продажів.
- Попри вибухове зростання експорту, росія залишається другорядним гравцем на китайському ринку золота. За підсумками року вона посіла лише сьоме місце серед постачальників, суттєво поступаючись провідним експортерам. Китай значно більші обсяги золота отримує зі Швейцарії, Канади, ПАР, Австралії та Киргизстану.
- Ще у 2024 році рф перебувала лише на 11-й позиції, і нинішній підйом у рейтингу радше відображає вимушений розпродаж резервів, ніж посилення конкурентних позицій.
- Зростання поставок золота до Китаю вписується в загальну тенденцію: кремль дедалі активніше конвертує матеріальні резерви у валютну виручку, компенсуючи обмежений доступ до західних фінансових ринків і зростаючий тиск на бюджет війни.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
