1. У росії в 2025 році зафіксовано різке погіршення ділового клімату: кількість нових компаній впала до мінімуму за останні 14 років, тоді як темпи ліквідації бізнесу помітно прискорилися.
- За підрахунками, протягом року в рф було зареєстровано лише 173 тис. нових компаній — на 20% менше, ніж у 2024-му. Водночас кількість ліквідованих юридичних осіб зросла на 15% і досягла 233 тис.
- Значна частина закриттів відбулася за ініціативою податкових органів, що свідчить про посилення фіскального тиску з боку держави. Найбільше скорочення бізнес-активності припало на торгівлю та будівництво — галузі, які першими реагують на падіння споживчого попиту та погіршення фінансових умов.
- Важливим чинником погіршення ділового клімату залишається повномасштабна війна, яку росія веде проти України. Військові витрати, санкційний тиск, обмежений доступ до зовнішніх ринків і технологій, а також перерозподіл бюджетних ресурсів на користь оборонного сектору суттєво звужують можливості для розвитку приватного бізнесу.
- Додатковими стримувальними факторами стали зростання невизначеності, мобілізаційні ризики, відтік капіталу та робочої сили, що особливо болісно позначається на малому й середньому підприємництві.
2. російський ринок лізингу у 2025 році фактично відкотився на кілька років назад і входить у 2026-й у стані стагнації.
- Минулого року в рф було укладено лише 326 тис. нових лізингових договорів — майже на рівні 2022 року, який вважався «шоковим» для ринку. Таким чином, галузь так і не змогла відновитися після обвалу, спричиненого війною, санкціями та погіршенням фінансових умов.
- Найглибше падіння зафіксовано у ключових сегментах. Кількість нових договорів у лізингу спецтехніки скоротилася на 46%, у транспортному сегменті — на 37%. Саме ці напрями напряму залежать від інвестиційної активності бізнесу, яка в росії різко звузилася через дорогі кредити, слабкий попит і загальну економічну невизначеність.
- Лізинговий сектор рф відображає ширшу тенденцію в економіці: згортання інвестицій, деградацію попиту та концентрацію ринку в руках обмеженого кола фінансово стійких структур, тісно пов’язаних із державою.
3. Експорт російського мазуту до Азії різко сповільнився через санкції та удари українських дронів.
- Експорт російського мазуту до країн Азії на початку 2026 року помітно скоротився на тлі посилення західних санкцій та успішних атак українських безпілотників по російських нафтопереробних заводах, що підірвало виробничі можливості галузі.
- За даними компанії Kpler, у січні росія експортувала до Азії близько 1,2 млн метричних тонн мазуту (приблизно 246 тис. барелів на добу). Це свідчить про третє поспіль місячне падіння поставок, що вказує на системні проблеми російського нафтопродуктового експорту.
- Падіння обсягів пов’язане насамперед зі скороченням виробництва на російських НПЗ, які з жовтня масово зупиняються на ремонти після ударів українських дронів.
- За оцінками, атаки не лише пошкодили інфраструктуру, а й порушили логістику та графіки переробки нафти. Додатковим фактором стали ускладнення морської торгівлі через жорсткіший санкційний контроль, який ускладнює фрахт суден, страхування та розрахунки, а також несприятливі погодні умови взимку, що обмежили відвантаження в грудні та січні.
4. російський «Норнікель» застряг із китайським проєктом через санкції та втрату партнера.
- Російська гірничо-металургійна компанія «Норильський нікель» зіткнулася з серйозними проблемами під час реалізації проєкту мідеплавильного заводу на південному узбережжі Китаю. Будівництво затримується після того, як місцевий китайський партнер вийшов із проєкту, поставивши під сумнів його подальшу долю. російська компанія тепер змушена шукати нового партнера в Китаї та відновлювати переговори щодо заводу, який уперше був запропонований ще на початку 2024 року.
- Зволікання означає додаткові витрати та зростання невизначеності для одного з ключових промислових активів рф. Проєкт у Китаї має для «Норнікелю» критичне значення. Компанія розраховувала перенести частину переробки за межі росії, щоб знизити виробничі витрати та виконати екологічні зобов’язання, зокрема щодо скорочення викидів діоксиду сірки.
- Однак саме тут росія зіткнулася з наслідками міжнародної ізоляції. Технологічні санкції Заходу фактично заблокували доступ «Норнікелю» до сучасного обладнання з Європи, США та Японії. У результаті компанія залежить від іноземних партнерів, які дедалі обережніше співпрацюють із російськими структурами через санкційні та репутаційні ризики.
- Затримка китайського заводу підкреслює ширшу проблему російської промисловості: без доступу до західних технологій та стабільних міжнародних партнерств великі проєкти стають уразливими й непередбачуваними.
- Для «Норнікелю» це означає не лише зірвані строки, а й додатковий тиск на фінансові показники та довгострокову конкурентоспроможність на світових ринках.
5. ЄС остаточно заборонив імпорт російського газу.
- Рада Європейського Союзу затвердила повну заборону на імпорт російського газу — як трубопровідного, так і зрідженого природного газу (ЗПГ).
- Рішення передбачає поетапне набуття чинності до кінця 2027 року та стало одним із найболючіших ударів по російському енергетичному експорту з початку війни проти України.
- Згідно з ухваленим механізмом, короткострокові газові контракти з росією будуть заборонені з середини 2026 року, а довгострокові — наприкінці 2027-го. Це фактично закриває для москви європейський ринок, який забезпечував найкоротшу, найдешевшу й найприбутковішу логістику постачань.
- Найбільшого удару зазнає проєкт «Ямал ЗПГ», який втрачає Європу як ключовий напрям збуту. Важливо, що значна частина вантажів формально належить європейським компаніям — TotalEnergies та Naturgy, і саме їм доведеться шукати альтернативні маршрути, що ще більше ускладнює позиції росії як постачальника.
- Водночас балтійські середньотоннажні ЗПГ-заводи — «Криогаз-Висоцьк» та «ЗПГ Портова» — вже зупинили експорт через американські санкції, фактично вибувши з міжнародної торгівлі.
- Спроба переорієнтації російського газу на Азію виглядає логічною, але економічно болісною. Проєкт Arctic LNG 2 частково використовує
- Північний морський шлях для постачання до Китаю, а для «Ямалу» доступні перевантажувальні комплекси на сході потужністю до 20 млн тонн кожен. Однак такі маршрути означають багатомісячні рейси, дефіцит криголамного флоту, сезонні обмеження та різке зростання витрат.
- Альтернативою залишаються своп-схеми — коли російський газ формально «закриває» європейські контракти, а європейські компанії постачають власні обсяги до Азії. Проте такі схеми супроводжуються зростанням операційних витрат, санкційних ризиків і дедалі складнішою маскувальною логістикою, що знижує їхню ефективність.
6. У Німеччині затримали двох осіб за підозрою в підтримці проросійських збройних формувань на сході України.
- У федеральній землі Бранденбург заарештовано громадянина росії та громадянина Німеччини. За версією слідства, з 2016 року вони займалися організацією постачань продовольства, медикаментів і дронів угрупованням так званих «ДНР» і «ЛНР».
- Прокурори стверджують, що один із підозрюваних перерахував на підтримку бойовиків понад 14 тис. євро, а інший неодноразово відвідував окуповані території Донбасу для координації контактів і розподілу поставок.
- Таким чином, ідеться не про гуманітарну діяльність, а про системну матеріальну підтримку незаконних збройних формувань, які діють за сприяння росії.
- Розслідування стало черговим сигналом того, що європейські країни дедалі жорсткіше реагують на будь-які форми допомоги проросійським структурам, причетним до війни проти України, навіть якщо така діяльність маскується під «волонтерську» або «гуманітарну».
7. Британський уряд опинився під тиском через газовий контракт із компанією, пов’язаною з російським паливом.
- Уряд Великої Британії має ухвалити принципове рішення щодо майбутнього багатомільярдного контракту на постачання газу для державного сектору — на тлі зростаючої критики через зв’язки постачальника з російською енергетикою.
- Нині газ для опалення резиденції прем’єр-міністра на Даунінг-стріт, Казначейства та інших урядових будівель у Вайтхоллі постачає TotalEnergies Gas & Power — британська «дочка» французької TotalEnergies. Чинна угода, вартістю до 8 млрд фунтів стерлінгів, спливає на початку наступного року.
- Попри формальну відповідність британським санкціям, компанія зберігає комерційні зв’язки з російським газовим сектором, що викликає дедалі гучніше обурення серед проукраїнських активістів і парламентарів.
- Вони закликають уряд виключити TotalEnergies зі списку претендентів на новий контракт, який має діяти у 2027–2030 роках. Ключова претензія до TotalEnergies полягає в тому, що компанія володіє 20% у проєкті «Ямал ЗПГ» у Сибіру та продовжує імпортувати російський зріджений газ до Європи за довгостроковими контрактами.
- Саме ці поставки опосередковано наповнюють російський бюджет і підтримують воєнну машину кремля. У TotalEnergies заявляють, що «засуджують військову агресію росії проти України» та діють у межах санкційної політики ЄС.
- Водночас компанія визнає, що не розірвала ключові контракти з росією. TotalEnergies є основним постачальником газу для державного сектору Великої Британії з 2019 року.
- Новий тендер — під назвою Energy Supply – Third Generation — мають оголосити найближчими місяцями, а підписання контракту заплановане на кінець року.
- Ситуація навколо угоди стала ще одним прикладом того, як російський енергетичний слід продовжує проникати в європейські інституції, попри війну, санкції та офіційні заяви про енергетичну незалежність від кремля.
8. Британія оштрафувала великий банк за операції з фігурантом санкційного списку рф.
- Велика Британія посилила контроль за дотриманням санкцій проти росії, оштрафувавши Bank of Scotland, що входить до банківської групи Lloyds, за порушення фінансових обмежень, запроваджених проти осіб, пов’язаних із рф.
- Управління з впровадження фінансових санкцій Великої Британії (OFSI) наклало на банк штраф у розмірі 160 тис. фунтів стерлінгів (приблизно 218,6 тис. доларів США).
- За даними регулятора, у лютому 2023 року банк обробив 24 фінансові операції на загальну суму близько 77 тис. фунтів стерлінгів, пов’язані з особистим рахунком особи, внесеної до британського санкційного списку через зв’язки з росією.
- Платежі здійснювалися як на рахунок, так і з нього, що прямо суперечить чинному санкційному режиму. У британській владі наголошують, що навіть відносно невеликі за обсягом транзакції з підсанкційними особами підривають ефективність санкцій, спрямованих на обмеження фінансових ресурсів росії, які використовуються для підтримки війни проти України.
- Штраф став черговим сигналом для фінансового сектору: будь-які прогалини в санкційному контролі розглядатимуться як серйозне порушення, незалежно від масштабу операцій.
- Лондон демонструє готовність жорстко реагувати на спроби — свідомі чи технічні — зберегти доступ російських підсанкційних осіб до західної фінансової системи.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
