1. Різке падіння цін на російську нафту та продаж її зі знижкою майже 50% до світових котирувань змусили «Лукойл» звернутися по допомогу до держави.
- Найбільша приватна нафтова компанія рф, що перебуває під санкціями США, попросила уряд змінити податкові правила, аби знову отримувати виплати з федерального бюджету.
- Йдеться про коригування демпферного механізму, який раніше дозволяв нафтовикам отримувати компенсації з бюджету. Через глибокі дисконти на російську нафту цей механізм тепер працює проти компаній: у грудні вони мають заплатити до бюджету близько 13 млрд рублів. «Лукойл» пропонує обмежити враховуваний при оподаткуванні дисконт, щоб уникнути цих виплат і перекласти втрати на державу.
- Фінансове становище галузі стрімко погіршується. За перше півріччя 2025 року прибуток «Лукойлу» впав удвічі, а «Роснефть» за дев’ять місяців втратила дві третини прибутку.
- Ситуація показує, що навіть найбільші нафтові компанії росії дедалі більше залежать від бюджетної підтримки на тлі санкцій, втрати ринків і обвалу експортних доходів.
2. російський бізнес не вірить у стримування інфляції: компанії закладають у плани майже вдвічі вищі темпи зростання цін, ніж обіцяє Центробанк.
- російські компанії не довіряють офіційним прогнозам влади щодо інфляції та готуються до суттєвого подорожчання у 2026 році. Про це свідчить опитування підприємств, проведене Центральним банком рф.
- Згідно з результатами моніторингу, під час формування бізнес-планів на 2026 рік компанії в середньому виходять із річної інфляції на рівні 9,3%. Це майже вдвічі вище, ніж офіційний прогноз Центробанку, який очікує зростання цін у межах 4–5%.
- Такі очікування відображають глибоку недовіру бізнесу до макроекономічної політики кремля, а також побоювання щодо наслідків санкцій, дефіциту імпорту, зростання витрат і ослаблення рубля. Високі інфляційні очікування закладаються в ціни, зарплати та інвестиційні рішення, що само по собі розкручує інфляційну спіраль.
- Ситуація свідчить про системну проблему: навіть за офіційно «спокійних» цифр російська економіка живе в режимі постійного очікування подорожчання, що підриває інвестиції, довгострокове планування та купівельну спроможність населення.
3. «Аерофлот» масово скасував рейси через збій російської системи бронювання.
- У росії стався масштабний збій у роботі системи бронювання Leonardo, яку влада позиціонувала як заміну західним сервісам після 2022 року. Через відмову системи «Аерофлот» був змушений скасувати майже всі рейси з аеропортів Шереметьєво та Внуково протягом кількох годин. За даними табло аеропортів, у період з 16:00 до 19:00 компанія скасувала більшість запланованих вильотів, частину рейсів було затримано.
- Проблеми з реєстрацією пасажирів, оформленням квитків і багажу також зафіксували інші російські авіакомпанії, а збій торкнувся навіть білоруської «Белавіа». У держкорпорації «Ростех», яка брала участь у розробці Leonardo, пояснили інцидент «збоями мережевої інфраструктури».
- Це вже другий великий збій Leonardo за останні два з половиною роки. Система забезпечує близько 80% бронювань російських авіакомпаній і є критично важливою для всієї галузі.
- Інцидент знову поставив під сумнів здатність росії забезпечити стабільну роботу ключових цифрових сервісів після відмови від західних технологій. Замість «суверенних рішень» російська авіація отримала вразливу й нестійку інфраструктуру, збої якої паралізують перевезення на національному рівні.
4. росія скорочує програму будівництва цивільного торговельного флоту через нестачу коштів.
- Уряд рф майже вдвічі урізав плани з будівництва суховантажів проєкту RSD59 у межах програми пільгового лізингу. Згідно з оновленим розпорядженням кабміну, у 2023–2028 роках Державна транспортна лізингова компанія (ГТЛК) має передати орендарям лише 18 суден класу «ріка — море».
- Загальна вартість проєкту оцінюється майже у 30 млрд рублів, при цьому понад 23 млрд планують витягнути з Фонду національного добробуту, який кремль уже активно проїдає для латання бюджетних дір і фінансування військових витрат. Решта коштів — позикові, що додатково підвищує фінансові ризики.
- У 2024 році ГТЛК не отримала жодного суховантажу. Ключова причина — фінансовий колапс верфі «Красное Сормово», де реальна собівартість будівництва виявилася значно вищою за контрактні ціни, що призвело до хронічних збитків. У результаті терміни здачі суден перенесли на 2025–2028 роки.
- Формально вісім кораблів мали бути передані ще минулого року, але жодних публічних підтверджень цього немає. Йдеться не лише про скорочення окремої програми, а про системну кризу російського цивільного суднобудування, яке виявилося нездатним працювати без масштабних дотацій з ФНД.
- Навіть ці урізані плани виглядають дедалі менш реалістичними на тлі виснаження резервів і пріоритетного спрямування ресурсів на війну.
5. 26 січня Рада Євросоюзу офіційно затвердила регламент про поетапну відмову від імпорту російського газу, закріпивши політичне рішення жорсткими фінансовими механізмами примусу.
- Порушення заборони на імпорт російського ЗПГ та трубопровідного газу тягнутиме за собою штрафи в розмірі щонайменше €40 млн або не менше 3,5% світового річного обороту компанії.
- Альтернативна санкція — штраф у розмірі 300% від обороту за забороненими газовими угодами, що робить будь-які такі операції економічно безглуздими.
- Для фізичних осіб передбачено штраф не менше €2,5 млн. Повна заборона на постачання російського ЗПГ до ЄС набуде чинності з початку 2027 року, а на закупівлю трубопровідного газу — з 30 вересня 2027 року.
- Таким чином, росія остаточно втрачає навіть залишкові канали доступу до європейського газового ринку.
6. Єврокомісія заявила про намір підготувати законопроєкт, який передбачає поетапну відмову від імпорту російської нафти до кінця 2027 року.
- Йдеться про черговий елемент довгострокової стратегії ЄС із демонтажу енергетичної залежності від росії, яка дедалі більше розглядається в Брюсселі не як економічний актив, а як системний геополітичний ризик.
- Формально москва вже майже втратила європейський нафтовий ринок: за підсумками 2025 року частка російської нафти в імпорті ЄС впала нижче 3%.
- Це прямий наслідок санкцій і структурної перебудови постачань. У газовому сегменті ситуація для росії залишається менш катастрофічною, але й тут тенденція очевидна: близько 13% імпортованого Євросоюзом газу все ще має російське походження — приблизно на €15 млрд на рік.
- Саме цей залишковий обсяг у Брюсселі відкрито називають вразливістю для торговельної та енергетичної безпеки.
- Для росії це означає поступову, але незворотну втрату одного з найбільш платоспроможних і регульованих ринків збуту. ЄС свідомо йде на дорожчі та менш стабільні альтернативи, аби позбавити кремль доходів і важелів впливу.
- У стратегічному вимірі це інвестиція в зменшення залежності від країни, яка перетворила енергоресурси на інструмент війни й шантажу.
7. Низка країн виступила із попередженням щодо танкерів "тіньового флоту" рф.
- Група з 14 європейських країн виступила з відкритим попередженням на адресу танкерів "тіньового флоту" росії в Балтійському та Північному морях. Заяву оприлюднило Міністерство оборони Великої Британії.
- У заяві йдеться, що судна можуть плавати тільки під прапором однієї держави й повинні мати дійсні документи щодо безпеки та страхування.
- Підписанти акцентували, що танкери, які не дотримуються цих вимог, будуть розглядатися як судна без громадянства. Окрім цього, вони також звинуватили росію у втручанні в роботу супутникових систем позиціонування та навігації.
- У своїй заяві вони зазначили, що світова морська спільнота повинна співпрацювати з метою розробки альтернативних наземних систем радіонавігації, які будуть використовуватися як резервні у разі порушення роботи супутникових систем.
- Вони попередили, що автоматичні системи ідентифікації суден не повинні піддаватися втручанню.
- Серед підписантів: Бельгія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Ісландія, Латвія, Литва, Нідерланди, Норвегія, Польща, Швеція та Велика Британія.
8. росія продовжує демонстративно ігнорувати санкційний режим, уже вп’яте з січня 2024 року відправивши партію ЗПГ через Червоне море.
- Йдеться про газовоз, який перевозить санкційний вантаж і сам перебуває під обмеженнями, що лише підкреслює системний характер обходу санкцій за мовчазного сприяння третіх країн.
- Судно йде без офіційно зазначеного пункту призначення, однак у професійному середовищі сумнівів немає: кінцевим покупцем стане Китай.
- Саме Пекін дедалі частіше виступає «тихою гаванню» для російських енергоресурсів, дозволяючи кремлю частково компенсувати втрату європейських ринків і підтримувати валютні надходження попри міжнародну ізоляцію.
- Факт регулярних проходів санкційних газовозів через зону підвищених ризиків у Червоному морі свідчить не лише про зухвалу поведінку москви, а й про обмежену ефективність чинних механізмів контролю.
- Для росії це спосіб утримати експорт ЗПГ будь-якою ціною, навіть якщо логістика стає дорожчою, ризики — вищими, а залежність від одного великого покупця — критичною.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
