1. Уряд рф повністю заборонив експорт бензину на тлі цінової кризи та дефіциту нафтопереробки.
- російський уряд ввів повну заборону на вивезення бензину з країни до 31 серпня 2025 року, намагаючись стримати зростання цін на внутрішньому ринку.
- Відтепер заборона поширюється не лише на трейдерів і посередників, а й на компанії-виробники. Причина — стрімке подорожчання пального: з квітня оптові ціни на Аі-92 зросли майже на 30%, перевищивши 65 тис. руб. за тонну, а Аі-95 — на 28%, наблизившись до історичних максимумів.
- Паралельно нафтопереробна галузь росії стикається з наслідками санкцій: на заводах фіксуються збої, пов’язані з неможливістю закупівлі західного обладнання для модернізації та ремонту.
- Таким чином, навіть у традиційно сильному для росії паливно-енергетичному секторі дедалі глибше проявляється системна вразливість — через технологічну ізоляцію, залежність від імпорту та внутрішню дестабілізацію ринку.
2. російський фондовий ринок обвалився після ультиматуму Трампа: капіталізація впала на $1,4 млрд за годину.
- російські акції стрімко втратили в ціні після гучної заяви президента США Дональда Трампа, який оголосив про скорочення терміну ультиматуму путіну щодо припинення вогню в Україні.
- Ринок відреагував негайно: всього за годину індекс Мосбіржі впав на 1,8% — з 2777 до 2727 пунктів, що відповідає зниженню капіталізації на $1,4 млрд.
- Падіння торкнулося найбільших емітентів: акції «Газпрому» знизилися на 2,77%, «Новатека» — на 3,2%, «Аерофлоту» — на 4%. Додатковим ударом для авіакомпанії стала масована хакерська атака, яка паралізувала операційну діяльність, спричинивши скасування понад 100 рейсів і транспортний колапс у московському аеропорту Шереметьєво.
- Одночасно різко зреагував валютний ринок: юань виріс майже на 2%, долар і євро — на 1,4% і 0,24% відповідно. Це свідчить про втечу капіталу з російських активів на тлі зростаючої міжнародної ізоляції та політичної нестабільності.
- Заява Трампа фактично запустила нову хвилю турбулентності для російської економіки, демонструючи високу чутливість ринку до зовнішньополітичного тиску та послаблення позицій кремля на міжнародній арені.
3. Економіка росії падає п’ятий місяць поспіль.
- Частина російської економіки, яка не пов'язана з ВПК, продовжує стійке падіння — з лютого 2025 року випуск у несиловому секторі перебуває в мінусі. За підсумками червня, виробництво в галузях становило лише 99,1% від торішнього рівня, а з урахуванням сезонної корекції темпи падіння сягають у середньому 0,3% щомісяця.
- Попри офіційне зростання промислового виробництва на 1,4% за перше півріччя (та 2% у червні), це зростання забезпечене виключно оборонно-промисловим комплексом. Аналітики Центру макроекономічного аналізу (ЦМАКП) прямо вказують: приріст тримається за рахунок підприємств, що виконують військові замовлення, тоді як інші галузі занурюються в рецесію.
- Таким чином, реальна економіка росії — зокрема виробництво, переробка, споживчий сектор і приватні інвестиції — системно скорочується.
- Мілітаризована модель росту дедалі глибше розбалансовує економіку, яка в умовах санкцій, обмеженого імпорту та дефіциту технологій втрачає точки опори поза ВПК.
4. У росії поглиблюється платіжна криза: малий і середній бізнес на межі виживання.
- У російській економіці стрімко загострюється криза неплатежів, що за масштабами вже наближається до рівня пандемічного 2020 року. У червні 2025 року кожне четверте мале чи середнє підприємство стикнулося з випадками порушення платіжної дисципліни.
- Ще 15% респондентів відзначили подальше зростання таких інцидентів. 79% постраждалих компаній повідомили про суттєві затримки платежів, а 58% — про повну відмову контрагентів оплачувати товари або послуги.
- Порушення платіжних зобов’язань фіксуються не лише серед дрібних клієнтів — навіть великі компанії затримують розрахунки, чим фактично паралізують цілі ланцюги постачання.
- Проблема має системний характер і є прямим наслідком загального погіршення фінансового стану підприємств.
- Основна причина зростання неплатежів — не стільки навмисне ухилення від зобов’язань, скільки наростаючі труднощі з ліквідністю. Високі відсоткові ставки, до яких вдалася російська влада задля стримування інфляції, додатково підривають економічну активність: замість виконання контрактних зобов’язань бізнес обирає тимчасове утримання готівкових коштів, навіть з урахуванням можливих штрафів.
- Це створює замкнене коло — нестача оборотних коштів у одних компаній запускає лавиноподібну хвилю неплатежів у всій економіці.
- Таким чином, вже зараз малий і середній бізнес росії опинився у ситуації, коли відсутність фінансових гарантій, нестабільність ринку та обмежений доступ до кредитування серйозно підривають здатність працювати. Усі ці симптоми свідчать про глибоку дестабілізацію економіки рф, що дедалі більше потерпає як від внутрішніх дисбалансів, так і від зовнішнього тиску санкційного режиму.
5. Китай скоротив закупівлі російського вугілля на третину.
- У першому півріччі 2025 року експорт російського вугілля до Китаю впав на 25% у грошовому вираженні, а в другому кварталі падіння прискорилося до 34% у річному вимірі.
- Китай, який ще торік закуповував майже половину всього експорту вугілля з рф, фактично згортає співпрацю з російськими постачальниками.
- Скорочення попиту з боку Пекіна стало додатковим ударом по вугільній галузі рф, яка вже переживає глибоку кризу після втрати європейського ринку та посилення санкцій.
- На цьому тлі частка росії в китайському імпорті вугілля зменшилася з 23% у 2023 році до 18% у 2024-му. Постачання до Китаю втрачають рентабельність через дорогі кредити, зміцнення рубля та зростання логістичних витрат.
- Збитки сектора лише за січень—травень 2025 року вже досягли 112,6 млрд рублів, а до кінця року можуть сягнути 300–350 млрд рублів — це рівень, співставний із річними бюджетами великих регіонів рф.
- Міненерго визнає: під загрозою закриття — 51 з 179 вугільних підприємств країни. В умовах економічної ізоляції та втрати ключових ринків збуту російська вугільна промисловість опинилася на межі системної деградації.
6. росія активізувала обхід санкцій через рублеві стейблкоїни: щоденні перекази перевищили $1 млрд.
- Обсяг трансакцій із використанням рублевих криптовалют у 2025 році різко зріс і вже перевищив $40 млрд. Найбільше зростання зафіксовано в липні, що викликає занепокоєння у західних регуляторів: йдеться про використання цифрових інструментів для системного обходу санкцій.
- Ключовим інструментом став стейблкоїн A7A5, запущений у січні Промсвязьбанком — основним фінансовим оператором російського ОПК — та компанією A7, яка перебуває під західними обмеженнями. Токен номінований у рублях, зареєстрований у Киргизстані та використовується для зовнішньоторговельних операцій, зокрема — з Китаєм.
- Вважається, що A7A5 «все ефективніше допомагає» російському бізнесу обходити міжнародні фінансові обмеження. Його щоденний обіг перевищує $1 млрд, а загальна капіталізація вже становить $41,2 млрд.
- Компанія TRM Labs виявила, що A7A5 є частиною нової криптовалютної інфраструктури, пов’язаної з поставками товарів подвійного призначення до росії через Центральну Азію. Це створює серйозний виклик для західного експортного контролю та вимагає посилення моніторингу цифрових каналів обходу санкцій.
- Зростаюча роль криптовалют у фінансуванні російської економіки свідчить про глибоку ізоляцію рф від традиційної світової фінансової системи та спроби зберегти функціонування імпортних ланцюгів попри жорсткі обмеження.
7. Microsoft припинила співпрацю з індійським нафтопереробним заводом, пов’язаним із «Роснефтью».
- Корпорація Microsoft призупинила надання послуг компанії Nayara Energy, другим за обсягами приватним нафтопереробним підприємством Індії, 49% якого належить російській «Роснефти».
- Це рішення стало прямим наслідком посилення санкцій Європейського Союзу проти підприємств, пов'язаних із російською нафтовою індустрією.
- За інформацією Bloomberg, Nayara подала позов до Високого суду Делі, звинувативши Microsoft у «раптовому та односторонньому припиненні критично важливих послуг».
- У компанії заявляють, що технологічний гігант обмежив її доступ до власних даних і ліцензованих цифрових продуктів, попри повністю оплачені угоди.
- Це, за словами представників Nayara, створює «небезпечний прецедент корпоративного втручання» та підриває стабільність енергетичного сектору Індії. Ситуація ускладнюється тим, що після включення Nayara Energy до списку санкцій ЄС, міжнародні судновласники та нафтотрейдери почали уникати співпраці з компанією.
- Зниження доступу до IT-інфраструктури ще більше дестабілізує діяльність підприємства, що оперує нафтопереробним заводом потужністю 400 тисяч барелів на добу.
- Хоча Nayara наполягає на тому, що її операції відповідають індійському законодавству, той факт, що структура власності включає російську держкомпанію, підконтрольну rремлю, перетворює її на один із інструментів фінансування війни проти України.
- Санкційна ізоляція та технічне блокування з боку західних постачальників — ще один доказ того, як російська присутність за кордоном стає токсичною та стратегічно ризикованою для партнерів.
8. Санкції ЄС вдарили по Nayara Energy: зниження переробки, зростання логістичних ризиків, ризик для поставок російської нафти.
- Нафтопереробний завод індійської компанії Nayara Energy, що частково належить російській «Роснефті» (49,13%), змушений зменшити обсяги переробки нафти до 70–80% від проєктної потужності.
- Причина — дія нових санкцій Європейського Союзу, що унеможливлюють повноцінну роботу через порушення логістичних ланцюгів, відмову контрагентів від співпраці та загрозу втрати страхового покриття суден. Санкції проти Nayara були введені 18 липня 2025 року.
- ЄС прямо вказав, що прибутки компанії сприяють фінансуванню російської агресії проти України. Nayara володіє близько 8% переробних потужностей Індії та 7% роздрібного паливного ринку. Але тепер її фінансова модель опинилася під загрозою, оскільки внутрішній та зовнішній збут палива залежить від іноземного фрахту, страхових клубів та глобального фінансування.
- Особливу загрозу становить ризик втрати страхового покриття суден, які перевозять паливо компанії. За повідомленням судноплавних брокерів, британські та європейські клуби P&I, що надають страхування більшості прибережних суден в Індії, почали дистанціюватися від Nayara через санкції.
- Нафтопереробний завод у Вадінарі (потужністю 400 тис. барелів/день), який зазвичай працює на повну потужність, вже змушений знижувати темпи, а деякі танкери, що вже завантажили продукцію, не можуть доставити вантаж через страхові обмеження. Це демонструє високий ступінь вразливості для бізнесів, афілійованих з рф, навіть у третіх країнах.
- Таким чином, санкційний тиск ЄС ефективно виводить з обігу частину нафтопродуктів російського походження, що переробляються за кордоном. Цей кейс створює прецедент для посилення вторинних санкцій проти дочірніх структур російських компаній за межами рф.
9. Британський суд остаточно визнав законність санкцій проти російського нафтового олігарха Швідлера.
- 29 липня Верховний суд Великої Британії відхилив апеляцію російського бізнесмена Євгена Швідлера, підтвердивши правомірність персональних санкцій, запроваджених після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну.
- Швідлер, колишній директор металургійної компанії Evraz і партнер Романа Абрамовича, був внесений до санкційного списку у березні 2022 року.
- Суд постановив, що його діяльність і зв’язки з російським бізнесом становлять достатню підставу для обмежень — як інструменту тиску на кремлівське оточення. У рішенні суду наголошується, що санкції проти Швідлера є законними та спрямовані на досягнення зовнішньополітичних цілей Великої Британії.
- Судді зазначили, що такі заходи мають стримувальний ефект для інших представників російського бізнесу.
- Це рішення підтверджує 100% успішність Британії у захисті санкцій проти росії в судовому порядку. Олігархи, які зберігають зв’язки з російською економікою, втрачають доступ до західної правової системи та фінансової інфраструктури.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
