1. Усі найбільші нафтові компанії росії пережили різке падіння прибутків, у багатьох — у два-три рази.
- «Роснефть», яка видобуває половину всієї нафти рф, зафіксувала обвал чистого прибутку акціонерів утричі — з 773 до 245 млрд рублів.
- «Лукойл» заробив удвічі менше — 287 млрд проти 590 млрд торік.
- У «Газпром нефти» прибуток скоротився на 54% (150 млрд рублів), у «Татнефти» впав утричі (54,2 млрд), а «Русснефть» обвалилась у 3,2 раза (11,8 млрд).
- Абсолютним шоком стала звітність «Сургутнефтегаза» — компанія показала збиток 452,7 млрд рублів.
- Причини очевидні: обвал світових цін на нафту через агресивне нарощення видобутку ОПЕК, падіння вартості Urals до $52–60 за барель і жорсткіші санкційні обмеження ЄС та США, що розширили дисконт на російську нафту. Аналітики підкреслюють, що рублева ціна Urals впала майже на 30% за півроку, а зміцнення рубля додатково вдарило по виручці експортерів.
- До цього додалася й втрата ключових ринків: загроза вторинних санкцій зруйнувала стосунки з клієнтами, навіть Китай скоротив закупівлі — мінус 11% у фізичних обсягах і мінус 24% у грошах.
- Загалом по галузі Росстат зафіксував падіння сальдованого фінансового результату на 50,4%. Майже половина компаній завершила півріччя зі збитками, що в сумі становили 749,5 млрд рублів.
- Фактично кремль опинився в ситуації, коли «нафтовий кран» перестав бути гарантією фінансової стабільності. А це означає, що бюджетна система, яка на 25% залежить від нафтогазових доходів, входить у фазу затяжної кризи.
2. Паливна криза в росії стала найглибшою за останні роки — і ключову роль у цьому відіграють атаки українських дронів.
- Вони носять масовий і скоординований характер: удари йдуть хвилями, і нафтопереробні заводи просто не встигають відновити пошкоджені потужності перед новими атаками.
- Головна слабкість російської системи полягає в тому, що обсяг виробництва бензину ледь покриває внутрішній попит. Тому будь-який збій миттєво призводить до дефіциту, і резервів для згладжування ситуації фактично немає.
- Дрони зазвичай виводять із ладу лише частину установок, але наслідки ускладнюються через санкції. росія втратила доступ до західних технологій та обладнання, тож ремонтні роботи затягуються, стають дорожчими та менш ефективними.
- У результаті атаки українських безпілотників і міжнародні обмеження разом б’ють по критичній інфраструктурі рф, перетворюючи паливну сферу на один із найслабших вузлів російської економіки.
3. У російській промисловості із 20 галузей обробної промисловості вже 13 показали падіння виробництва.
- Мінімальне зростання зосереджене виключно у секторах, пов’язаних з оборонною промисловістю. Водночас цивільні галузі демонструють глибоку кризу.
- Виробництво коксу та нафтопродуктів фактично застигло, хімія стагнує, металургія обвалилася на 10,2% р/р. Особливо катастрофічна ситуація у виробництві автомобілів — мінус 26,5% р/р. Також у падінні будматеріали (-8,5%), меблі (-12,1%), машини й обладнання (-11,8%).
- російська економіка відтворює найгірші радянські практики: переорієнтація на військові заводи відбувається ціною знищення цивільної промисловості.
- Якщо нинішні тенденції збережуться, на виході рф отримає тисячі нікому не потрібних оборонних підприємств і цілком зруйновану економіку, де ракети та дрони вироблятимуться у надлишку, а базові товари для населення — від автомобілів до туалетного паперу — залишаться дефіцитом.
4. У липні 2025 року росія відправила на експорт морем 25,3 млн тонн нафти.
- Важлива деталь: уже понад половину цього обсягу (55%) вивезли танкери, що належать або застраховані у країнах «Великої сімки» та їхніх союзників. На початку року ця частка становила лише 36%.
- Найбільші зміни відбулися саме на ринку сирої нафти. Якщо у січні «тіньовий флот» забезпечував 83% перевезень, то в липні його роль скоротилася до 58%.
- Водночас частка G7+ зросла з 17% до 42%. Це означає, що російський експорт дедалі більше залежить від контрольованих Заходом логістичних і страхових каналів.
- У сегменті нафтопродуктів «тіньовий флот» завжди мав меншу вагу. У липні 75% перевезень здійснювали судна під контролем G7+, що майже дорівнює червневому рівню (78%).
- За даними CREA, у липневих перевезеннях російської нафти та нафтопродуктів брали участь 388 суден, з них 122 — «тіньові». Причому третина з цих «тіньових» була старшою за 20 років, що робить їх експлуатацію ризикованою.
- Тобто спроби москви вийти з-під санкційної залежності через «тіньовий флот» поступово втрачають ефективність: дедалі більші обсяги нафти вивозяться суднами, які перебувають під юрисдикцією і контролем західних країн.
5. ЄС розглядає можливість відмовитися від принципу одностайності у зовнішній політиці й перейти до голосування кваліфікованою більшістю.
- Такий крок дозволив би Брюсселю діяти швидше й жорсткіше на тлі зростання геополітичної конкуренції, а також позбавив би окремі держави можливості блокувати рішення, які підтримує більшість.
- Насамперед мова йде про Угорщину, що систематично гальмує ініціативи на користь України та проти росії.
- Терпіння багатьох членів Союзу вичерпується: напередодні Будапешт відмовився приєднатися до заяви з осудом російських ударів по Україні, під час яких загинули 25 цивільних та було пошкоджено представництво ЄС у Києві.
- Перед зустріччю глав МЗС ЄС у Копенгагені країнам розіслали документ, який окреслює можливі правові механізми для впровадження кваліфікованого голосування.
- Якщо ця ідея буде реалізована, кремль втратить одного зі своїх ключових лобістів у ЄС, а Будапешт — можливість шантажувати партнерів блокуванням спільних рішень.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
