Об'єднання Молдови з Румунією перестало бути політичною фантазією. Чи стане унія запасним шляхом до ЄС і НАТО – Елісон Мутлер

Об'єднання Молдови з Румунією перестало бути політичною фантазією. Чи стане унія запасним шляхом до ЄС і НАТО – Елісон Мутлер

Британська журналістка Елісон Мутлер, яка майже 35 років працює в Румунії, у матеріалі для Центру аналізу європейської політики (CEPA) аналізує нові обставини довкола ідеї об'єднання Молдови з Румунією, яка вперше в історії незалежної Молдови отримала публічну підтримку керівників обох країн. Поштовхом до пожвавлення дискусії стала повномасштабна війна росії проти України та пов'язане з нею геополітичне перегрупування в регіоні. Водночас зростання підтримки об'єднання серед громадян супроводжується опором у Придністров'ї та Гагаузії, а також різкою реакцією москви. Відтак офіційний Кишинів розглядає об'єднання з Румунією як запасний варіант на випадок, якщо Молдова не вступить до ЄС до 2028 року.

Вперше відтоді, як Молдова здобула незалежність, тема її можливого об'єднання з Румунією обговорюється не як далека від реальності ідея, а як варіант, який відкрито підтримують очільники обох держав. Її обговорюють не лише в Кишиневі та Бухаресті, а й у Брюсселі, де наголошують, що обидва народи мають самі вирішувати свою долю. Для москви така перспектива є справжнім кошмаром.

З 1918 до 1940 року територія сучасної Молдови була частиною Румунії. У 1940 році її анексував Радянський Союз унаслідок пакту москви з нацистською Німеччиною. Молдова проголосила незалежність після розпаду СРСР у 1991 році.

Молдова – країна з населенням 2,3 мільйона осіб, розташована між Україною та Румунією, яка є членкинею і ЄС, і НАТО. Об'єднання потребувало б референдумів в обох країнах, а ситуацію додатково ускладнюють заморожені конфлікти – сепаратистське Придністров'я та автономна Гагаузія. Обидва регіони мають тісні зв'язки з росією і виступають проти об'єднання.

"Об'єднання обговорюють саме зараз через війну [в Україні] та геополітичне перегрупування", – зазначив доцент факультету політичних наук Бухарестського університету Арманд Госу. За його словами, "шанси невеликі, але вони існують".

Напруга посилилася після повномасштабного вторгнення росії в Україну у 2022 році, а москва активізувала інформаційну війну проти Молдови після того, як країна розпочала переговори про вступ до ЄС у 2024 році. Перший переговорний розділ Кишинів відкрив у червні й сподівається, що Брюссель пришвидшить його вступ. Румунською мовою розмовляють близько 80% населення Молдови – радянська влада називала її "молдовською", щоб придушити уявлення про спільну історію з Румунією.

Хоча планом А залишається вступ до ЄС, дехто вважає, що Молдова, одна з найбідніших країн Європи, й надалі матиме труднощі як незалежна держава і має розглянути можливість об'єднання з Румунією, з якою її поєднують спільні історія та мова.

"Малій країні на кшталт Молдови стає дедалі важче виживати як демократичній і суверенній державі та, звісно, протистояти росії", – заявила у січні президентка Молдови Мая Санду.

За офіційними даними, які наводить "Радіо Кишинів", станом на 2024 рік румунське громадянство отримали понад 850 тисяч громадян Молдови, зокрема й сама Санду.

Санду, яка вважає, що членство в ЄС гарантувало б демократичне майбутнє країни, заявила, що на гіпотетичному референдумі про об'єднання з Румунією як альтернативу вступу до ЄС проголосувала б "за". Вона стала першою президенткою Молдови, яка публічно висловила таку позицію.

Віцепрем'єр-міністр Молдови Еуджен Осмокеску також назвав об'єднання з Румунією можливим запасним планом, якщо Молдова не вступить до ЄС до 2028 року. Він застеріг, що переговори про вступ мають демонструвати швидкий і відчутний прогрес, а будь-які затримки можуть посилити намагання Москви підірвати громадську підтримку європейської інтеграції.

Осмокеску також визнав вразливість Молдови порівняно з Україною: країні бракує як значної оборонної промисловості, так і військової спроможності, яку продемонстрував Київ. "Ми не такі стійкі, як українці", – сказав він.

Політологиня з Бухареста Ілеана Рахеру вважає, що перспектива об'єднання залежатиме від перебігу подій в Україні та умов будь-якого мирного врегулювання.

"За найгіршого сценарію, якщо росії віддадуть південь України [і вона, відповідно, вийде на кордон із Молдовою], Молдова не матиме шансів зберегтися як незалежна держава, – зазначила вона. – Владі в Кишиневі, ймовірно, доведеться вирішувати, чи віддати країну під російську диктатуру, чи спробувати об'єднатися з Румунією".

Президент Румунії Нікушор Дан заявив, що його країна готова до об'єднання з Молдовою за умови, що це підтримає більшість молдовських громадян. Ця позиція перегукується з декларацією парламенту Румунії 2018 року.

У разі приєднання до Румунії Молдова автоматично стала б членкинею ЄС і НАТО – як Східна Німеччина після об'єднання з Федеративною Республікою Німеччина у 1990 році.

Травневе опитування показало, що 72% румунів підтримують возз'єднання, тоді як по інший бік кордону думки розділилися. За березневим опитуванням, 44% молдован підтримували об'єднання, а 39% виступали проти. Це помітний зсув порівняно з 2015 роком, коли 21% були "за", а 53% – "проти".

Підтримка ще вища серед молдовської діаспори, яка охоплює близько третини громадян країни, багато з яких живуть у ЄС: 61% виступають за об'єднання, а 24% – проти.

"Не секрет, що Бухарест виношує плани анексувати Молдову. Для нас це не новина, ми говоримо про це постійно", – заявила речниця російського МЗС Марія Захарова після того, як Палата депутатів Румунії у червні ухвалила законопроєкт, що уповноважує уряд розпочати переговори про об'єднання з Кишиневом.

Насправді сумнівів щодо цілей росії майже немає. Її план війни 2022 року передбачав прорив через південь України та з'єднання з Придністров'ям, щоб російська армія опинилася безпосередньо біля кордонів Молдови. Коли цей задум провалився, Кремль розгорнув добре фінансовані операції, організовані спецслужбами для підриву та дестабілізації країни, зокрема виплачував гроші мешканцям Гагаузії, купуючи їхню лояльність.

Пріоритет Санду – пришвидшити вступ Молдови до ЄС до 2028 року. Очільниця зовнішньої політики ЄС Кая Каллас заявила, що сепаратистський регіон Придністров'я "не стане перешкодою" на шляху країни до членства.

Комісарка ЄС з питань розширення Марта Кос зазначила, що Молдова значно випереджає інші країни-кандидати, які отримують передвступне фінансування або  мають "плани зростання", і повинна відкрити всі переговорні розділи "якнайшвидше". ЄС виділяє 1,9 млрд євро на підтримку розвитку країни у 2025-2027 роках.

"Останніми роками я бачила країну, яка захистилася від зовнішнього втручання й гібридних атак і та обрала європейський шлях, – заявила вона в Європарламенті 8 липня. – Цей суверенний вибір заслуговує на нашу повну підтримку".

Після розпаду СРСР у 1991 році Румунія стала першою державою, яка визнала незалежність Молдови, – у день її проголошення. Перший президент Молдови Мирча Снегур відкрито говорив про спільну ідентичність молдован і румунів і не відкидав  можливості возз'єднання.

Тридцять п'ять років по тому ця ідея, схоже, нарешті може стати реальністю.