Громадяни України складають дуже значну частину жертв серед цивільного населення в Ізраїлі - абсолютно неспівмірну з пропорційною часткою в цьому самому населенні.
Причина вкрай банальна - ми не маємо звички виконувати вказівки влади (у даному разі, Служби тилу ЦАГАЛ щодо ультимативного переходу в укриття під час повітряних атак). Навіть якщо вони рятують життя.
Як зрештою, й у себе в країні ігноруємо масу законів та регуляцій (включно із законом про мобілізацію).
Особисто мене сильно тіпає, коли бачу, що в соціологічних опитуваннях переважна частина населення готові підтримувати війну «скільки б вона не тривала», але, при цьому, більша частина чоловіків мобілізаційного віку досі не оновили дані в ТЦК (читай: ховаються від мобілізації).
І майже ніхто з моральних авторитетів не звертається до народу із закликом обрати між трусами й хрестиком, хоча цей вибір має вплив на збереження держави й нації неспівмірно більший (у поточний момент), ніж, до прикладу, питання мови чи перейменувань вулиць.
Особисто я не здатний провести чітку межу між волелюбністю, здоровим індивідуалізмом українця - і його анархізмом і егоцентризмом. Але точно знаю, що під час війни поваги до закону й держави, елементарної самодисципліни має бути більше.
П.С. Почнете тут писати лукаву дурню про погані ТЦК, корумповані еліти чи нікчемного Зеленського, забаню без попередження. Мене цікавлять лише читачі здатні до певних інтелектуальних зусиль
