За інформацією BBC Кремль прокоментував заяву Дональда Трампа про переміщення двох американських ядерних підводних човнів ближче до росії, назвавши її “емоційною” та заперечивши загострення ситуації. Речник президента рф Дмитро Пєсков підкреслив, що американські субмарини “й так перебувають на бойовому чергуванні”, і закликав бути “вкрай обережними з ядерною риторикою”. Минулого тижня Трамп заявив, що розмістив підводні човни у “відповідних регіонах” після різкої заяви експрезидента рф Дмитра Медведєва. Той звинуватив Трампа у “грі в ультиматуми”, після того як президент США поставив новий дедлайн для завершення війни в Україні — 8 серпня. Очікується, що у середу Москву відвідає спецпредставник США Стів Віткофф. Пєсков підтвердив важливість цього візиту і не виключив зустрічі з путіним. Трамп тим часом погрожує Москві жорсткими санкціями й вторинними митами, якщо вона не погодиться на припинення вогню до кінця тижня. Він також розкритикував Індію за купівлю російської нафти, звинувативши її у байдужості до жертв війни. Попри дипломатичні сигнали, ситуація на фронті залишається напруженою: лише за останню добу російські удари по Запоріжжю та Херсону забрали п’ять життів, ще понад 30 осіб загинули минулого тижня внаслідок атаки на Київ.
Генеральна прокурорка США Пем Бонді доручила федеральним прокурорам розпочати розгляд справи великим журі щодо ймовірного фабрикування розвідданих про втручання росії у вибори 2016 року з боку посадовців адміністрації Барака Обами. Про це повідомляє CNN з посиланням на джерело. Справу передано до великого журі після звернення директора національної розвідки Тулсі Ґаббард, яка у липні оприлюднила документи, що, на її думку, ставлять під сумнів висновки про підтримку Трампа з боку росії у 2016 році. Бонді створила спеціальну «ударну групу» для вивчення опублікованих матеріалів і визначення наступних юридичних кроків. Ґаббард закликала Мін’юст розслідувати можливу змову за участі екс-президента Обами та інших високопосадовців. Попри це, експерти та розвідка США наголошують, що оприлюднені документи не змінюють ключового висновку звіту 2017 року: росія втручалась у вибори, щоб посіяти недовіру до американських інститутів і завдати шкоди кампанії Гілларі Клінтон. Міністерство юстиції наразі відмовилося від коментарів.
Як повідомляють CNN, суд у столиці Молдови засудив губернаторку автономного регіону Гагаузія Євгенію Гуцул до семи років позбавлення волі за використання нелегальних коштів з росії для фінансування політичної партії. За даними прокуратури, з 2019 по 2022 рік Гуцул сприяла переказу незадекларованих російських коштів на підтримку партії Ілана Шора — проросійського бізнесмена, засудженого за шахрайство та нині у вигнанні. Гуцул, колишня секретарка партії Шора, була обрана губернаторкою Гагаузії у 2023 році — та вибори супроводжувалися звинуваченнями у підкупі. У 2024 році ЄС запровадив проти неї санкції за “дестабілізацію ситуації в Молдові”. Цей вирок винесено менш ніж за два місяці до парламентських виборів у Молдові, запланованих на 28 вересня. Президентка Маїя Санду та її проєвропейська партія «Дія і солідарність» сподіваються зберегти більшість на тлі складної економічної ситуації та впливу війни в Україні. У відповідь на вирок Гуцул заявила, що подасть апеляцію, і назвала справу “політичними репресіями”. Кремль також назвав рішення “політично мотивованим” і звинуватив Кишинів у “придушенні опозиції”.
New York Times пише , що Москва більше не вважає себе зобов’язаною дотримуватися умов Договору про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності (ДРСМД), оголосило Міністерство закордонних справ Росії. Ця заява пролунала на тлі загострення у відносинах із США та напередодні можливого візиту спецпредставника президента Дональда Трампа до Москви. У своїй заяві МЗС рф звинуватило США у розміщенні ракет середньої дальності в Європі та Азії, що, за словами Кремля, анулює підстави для «одностороннього мораторію» на такі ракети з боку росії. ДРСМД був підписаний у 1987 році та забороняв розміщення наземних ракет із дальністю від 500 до 5 500 км. У межах угоди було знищено понад 2 600 ракет. Однак у 2019 році США офіційно вийшли з договору, звинувативши росію у порушенні умов через розміщення ракет 9M729 (SSC-8). Москва це заперечувала. Заява рф з’явилася лише через кілька днів після того, як Трамп наказав перемістити два ядерні підводні човни через погрози колишнього президента рф Дмитра Медведєва. У відповідь Медведєв пригрозив «подальшими кроками», звинувативши НАТО у «антиросійській політиці». Офіційний Кремль, утім, уникає ескалаційної риторики. Речник Дмитро Пєсков заявив, що росія «відповідально ставиться до ядерної безпеки» і закликав усіх бути обережними з ядерною риторикою. Президент рф путін підтвердив, що новітні ракети «Орешник», здатні нести ядерні боєголовки, уже розміщуються в Білорусі — на кордоні з трьома країнами НАТО. Їхня дальність дії — в межах, заборонених колишнім договором. Зі свого боку, США планують «епізодичне розміщення» подібних ракет у Німеччині з 2026 року.
The Guardian повідомляє, що 5 серпня 2025 року литовська влада повідомила про інцидент із безпілотником, який перетнув повітряний простір країни з боку Білорусі та впав поблизу військової навчальної бази у Гайжюнай. За попередніми даними, йдеться про російський дрон-імітацію (типу “Gerbera”) — дерев’яна копія іранського Shahed, яку ймовірно використано для перевірки реакції систем ППО. Міністр закордонних справ Литви назвав інцидент «тривожним знаком поширення російської агресії на територію країн НАТО» та звернувся до союзників із закликом зміцнити повітряну оборону східного флангу Альянсу. Міністерство оборони Литви також повідомило про офіційне звернення до НАТО з проханням посилити повітряне патрулювання та протидронову оборону. Це вже другий подібний випадок за останній місяць: 10 липня ще один дрон — виготовлений з фанери та пінопласту — викликав паніку в країні, внаслідок чого вищих посадовців навіть було тимчасово евакуйовано до бомбосховища. Литва вважає ці випадки елементами гібридної війни з боку росії та Білорусі, що мають на меті психологічний тиск, випробування оборони та дестабілізацію ситуації в регіоні. Влада наголошує, що йдеться не лише про національну безпеку Литви, а про безпеку всього східного крила НАТО.
За інформацією Reuters українська влада повідомила, що в деяких ударних дронах Shahed, які росія застосовує проти України, були знайдені електронні компоненти, виготовлені або зібрані індійськими компаніями. Про це в соціальній мережі Telegram 5 серпня заявив керівник Офісу президента Андрій Єрмак. За його словами, ці безпілотники використовувалися як на передовій, так і під час атак на цивільні об’єкти. Україна вже звернулася з офіційними запитами до уряду Індії та ЄС з цього приводу. Серед виявлених компонентів зазначаються: випрямляч Vishay Intertechnology, зібраний в Індії, у блоці регулятора напруги;чіп PLL AU5426A від Aura Semiconductor, використаний у системі супутникової навігації з протидією глушінню. Хоча обидві компанії не порушили індійського законодавства, дроп-складники дозволяють використання товарів подвійного призначення в озброєннях. Indian MEA наголосило, що експорт таких компонентів суворо регламентується відповідно до міжнародних норм з непоширення технологій.
За даними France24 президент США Дональд Трамп заявив 5 серпня 2025 року, що Сполучені Штати можуть суттєво підвищити тарифи на індійські товари, якщо Нью-Делі не припинить купівлю нафти у росії. За його словами, «Індія фінансує російську воєнну машину», купуючи енергоносії у країни-агресора. «Це гроші, які росія використовує для вбивства мирних українців. Якщо Індія не змінить курс — настануть економічні наслідки», — заявив Трамп. Це вже не перша подібна заява президента США. Раніше він встановив дедлайн для путіна — до 8 серпня завершити війну, погрожуючи додатковими санкціями та митами. Індійське міністерство закордонних справ відреагувало стримано, наголосивши, що Нью-Делі дотримується норм міжнародного права і діє у межах своїх енергетичних потреб. Вони також зазначили, що Індія закуповує енергоносії за найвигіднішими цінами, незалежно від джерела. Економісти попереджають, що запровадження нових американських мит може вдарити по індійському експорту в США, зокрема текстилю, фармацевтиці та ІТ-послугам. Деякі американські політики, зокрема Ніккі Гейлі, розкритикували Трампа за надмірний тиск на союзників, зазначивши, що Вашингтон натомість “дає поблажки Китаю”.
