Зимові Олімпійські ігри в Італії стартували не з феєрверків і святкових церемоній, а з кібератак і саботажу. Ще до офіційного відкриття змагань країна зіткнулася з хвилею цифрових ударів по інфраструктурі, дипломатичних установах і сервісах, пов’язаних з проведенням Ігор. А вже в перший день Олімпіади ці атаки отримали фізичне продовження – на залізниці.
5 лютого італійські спецслужби зафіксували масштабну DDoS-атаку на сайти, пов’язані з Олімпійськими іграми 2026. Під удар потрапили не лише сайти, пов’язані зі змаганнями та туристичною інфраструктурою в Кортині-д’Ампеццо, в одному з висококласних італійських курортів, а й дипломатичні представництва Італії за кордоном, а саме у США, Канаді, Франції та Австралії. Відповідальність взяла на себе група проросійських хакерів Noname057, яка давно фігурує у списках прокремлівських кіберугруповань. Формулювання в їхньому Telegram-каналі не залишали простору для інтерпретацій: атака подається як «покарання» за проукраїнську позицію Рима. Це важливий момент, тому що атака не маскувалася під кримінальну чи «активістську». Навпаки, вона була подана як покарання держави-члена НАТО за політичну позицію. Фактично йдеться не про спробу завдати реальної шкоди інфраструктурі, а про сигнал. Показати вразливість, зіпсувати інформаційне тло, нагадати: «ми поруч». Саме в такій логіці Росія та пов’язані з нею актори діють у кіберпросторі з 2022 року. Італійський міністр закордонних справ Антоніо Таяні прямо вказав на «російський слід», підкресливши, що самі виконавці підтвердили політичний мотив.
Менш ніж за 48 годин після кібератак ситуація перейшла з цифрового простору в фізичний. У перший день Олімпіади італійська поліція зафіксувала серію диверсій на залізничній інфраструктурі:
– поблизу Пезаро підпалено розподільчий щит;
– у Болоньї перерізано кабель системи вимірювання швидкості поїздів;
– на перегоні між Болоньєю та Падуєю знайдено примітивний вибуховий пристрій.
Жоден із цих епізодів не призвів до катастрофи, але всі разом вони мають важливу спільну рису, і полягає вона в тому, що удар наноситься по критичній логістиці в момент максимального міжнародного навантаження. Саме тому до розслідування залучили не лише поліцію, а й контртерористичні підрозділи. Міністерство транспорту Італії кваліфікувало інциденти як серйозні акти саботажу, нагадавши, що подібні спроби вже супроводжували великі міжнародні події, зокрема і Олімпійські ігри 2024 у Парижі. Це ключова деталь, що залізниця – не випадкова ціль. Вона символізує мобільність, логістику, безперервність держави. Удар по ній це завжди спроба створити відчуття крихкості й втрати контролю, особливо в момент, коли країна перебуває в центрі світової уваги.
Контекст, у якому відбуваються ці події, має принципове значення. росія на Олімпіаді-2026 представлена лише 13 спортсменами і в «нейтральному» статусі, тобто без прапора, гімну й національних символів. Російські збірні, включно з хокейною, взагалі не допущені. І тому для російської внутрішньої аудиторії це чергове приниження, яке ще й ретельно підживлюване пропагандою Кремля. Саме тому реакція Москви прогнозована, і замість спортивної конкуренції вони демонструють здатність нашкодити. Якщо не можна бути на п’єдесталі – можна бути фактором нестабільності.
Офіційно Москва, як і слід було очікувати, публічно дистанціюється від будь-якої причетності. Державні спікери говорять про «внутрішні проблеми безпеки Італії», а пропагандистські медіа про «русофобську істерію Заходу». Втім, у російських Telegram-каналах і напівофіційних Z-ресурсах тон зовсім інший. Там атаки Noname057 подаються як «асиметрична відповідь», а проблеми на італійській залізниці з іронічними натяками на «бумеранг санкцій». Адже народу треба показати міць нації. Це типовий для Кремля підхід: формальне заперечення плюс неофіційне заохочення.
І варто розуміти, що для Кремля Олімпійські ігри дуже зручна ціль, адже виконують одразу декілька функцій. Кібератаки, диверсії на залізниці й інформаційний шум навколо «несправедливого ставлення до російських спортсменів» складаються в єдину конструкцію. Це не хаос і не збіг. Це чітко продуманий сценарій.
Його мета не в зупинці самих Олімпійських ігор і не в реальній ескалації. Завдання інше:
– продемонструвати вразливість;
– нав’язати відчуття постійної загрози;
– покарати країну за політичну лояльність Україні;
– показати внутрішній російській аудиторії, що «Росія все ще може».
Заява віцепрем’єра Маттео Сальвіні про те, що інциденти не затьмарять репутацію Італії, звучить радше як політична необхідність. Насправді ж ці події – ще одне нагадування: великі міжнародні події давно перестали бути «поза політикою». Вони стали зручним полем для гібридних операцій.
Події навколо Олімпіади в Італії показують головне: гібридна війна не має пауз, навіть коли мова йде про спорт. Кібератаки, саботаж інфраструктури, інформаційний шум – це не спроба зірвати Олімпійські ігри фізично. Це спроба поставити під сумнів відчуття безпеки і продемонструвати, що жоден міжнародний майданчик не є «нейтральною зоною».
Для Італії це тест на стійкість. Для Європи ще одне чергове нагадування, що лінія фронту давно проходить не лише по кордонах, а й по серверах, залізничних коліях і великих символічних подіях.
Олімпіада триватиме, змагання відбудуться, але цей лютий уже вписується в нову реальність: спорт давно став ще одним полем гібридного протистояння, і це навряд чи останній такий випадок.
Секція Дельта групи «Інформаційний Спротив»
