От даремно ви недооцінюєте значення скандалу “527 папочок”, про які повідомив керівник НАБУ Кривонос. Я про цей кейс вже розказував, але акцентував більше на відсутність захисту персональних даних в Україні.
При цьому існує більш важливий аспект: ця історія є свідчення того, що нашої країною керує організована злочинність.
Ну от давайте розглянемо факти і поєднаємо їх у висновки.
Кожне відомство в Україні має свої власні бази даних: МВС, ДПСУ, Мінюст, податкова, митниця, всі інші. Всього таких держреєстрів близько 340.
Кожне українське відомство має свій маленький гешефт зі своїми базами: шось підправити в них, чи дописати, продати масив даних чи усю базу або просто легально продавати громадянами за запитами. Це все приносить досить грубі гроші – як легально, так і нелегально.
І тому “утримувачі реєстрів” дууууже не люблять коли інше відомство лізе у їхній “бізнес” і запитує якусь інформацію.
І до речі, саме тому найвеличнішому цифровізатору всіх часів (він же “Божественний Міша”) вже шість років не вдається навести хоч якийсь лад зі стабільними витоками з державних реєстрів. Хоча він обіцяв це ще у 2019.
Так от, дати нараз УСІМ “тримачам реєстрів” видати будь-які дані організованому угрупованню Карлсона – міг лише той, хто має повну абсолютну владу над ними УСІМА. Той, чиї команди не обговорюються, а лише виконуються.
А хто може дати таку команду, скажімо, Голову СБУ? Бо у мідасів було повне досьє на 9 співробітників СБУ. А ці дані, на секундочку, мають гриф обмеження доступу “Т” або “ЦТ”, у залежності від займаної посади.
Це державна таємниця, простіше кажучи. За її розголошення світить до 5 років позбавлення волі (ст. 328 ККУ). Але цю таємну інформацію легенько так видали корупціонерам – не боячись наслідків.
Ну хто, хто ж міг надати таку команду Голові СБУ? І не кажіть мені, що Голова СБУ не знав, що його підлеглі зливають ЦТ-шну інформацію під час війни. Якщо голова контррозвідки не знає такого – його треба не просто звільняти, а віддавати військово-польовому суду та негайно “виводити за бруствер”.
А ще, у рамках боротьби зі зливами, у майже всіх державних базах даних ведеться “логування” – тобто ведеться історія усіх дій усіх користувачів бази даних: хто коли заходив у базу, що там робив, яку інформацію запитував, що з нею потім робив.
Тому відслідкувати хто виводив інфу про, скажімо, детективів НАБУ – дуже легко. Так само легко спитати його – кому передав і за чиєю вказівкою? Начальника відділу? Спитаймо і його. Потім начальника управління та департаменту - і так до самого верху.
І на самому верху може опинитися той, хто видає накази усім міністерствам, правопохеронцям, спецслужбам. І таких людей у країні лише дві: Єрмак та Зеленський. Татаров може давати вказівки МВС, Нацполу чи СБУ, але не дуже впливає, на, приклад, цивільні відомства чи КМДА.
Тому вирахувати хто саме з якої бази зливав яку інформацію, у принципі, досить легко. Але навряд чи буде зроблено – тому що розслідування миттєво вийде на самих себе.
Ще раз, що ми маємо у сухому залишку?
1. Злочинне угруповання має досьє із засекреченими даними на депутатів, журналістів, антикорупціонерів – це доведений факт.
2. Інформація ця знаходиться у різних відомствах, які не допускають до неї інші держструктури, лише за офіційними запитами – це також відомий факт.
3. Вказівку надати такі закриті дані цивільним особам поза існуючим офіційним порядком, у порушення усіх правил та навіть Кримінального кодексу – може надати лише дві особи, які стоять над усією виконавчою владою та фактично керують усією країною.
4. І виходить, що вони, ці дві посадові особи, діяли у прямих інтересах злочинного угруповання – шляхом надання команд про видачу секретної інформації.
Тому у даному випадку ми маємо доведений факт зрощення влади та криміналу – а це і є класичним визначенням поняття “мафія”.
Теорема доведена, як на мене.
Якщо цей ланцюжок висновків не видається вам переконливим – то ви, скоріш за все А) не хочете вмикати критичне мислення, або Б) якось причетні до існуючого мафіозного павутиння.
Існують ще упороті зе-виборці-73%, але їх вже майже не залишилося - лише у вітруальному вигляді, і формі в’єтнамських ботоферм.
І те, що мафіозний режим знов запускає стару пісню, мовляв “усі ви агенти кремля” – свідчить, що інших аргументів немає, у них криза творчості і це кінець їхньої епохи. Бо ж не існує розумних пояснень очевидних для всіх фактів тісної співпраці явного криміналу та топ-політиків.
А більшості людей зазвичай не подобається жити під владою бандюків. От не хочуть вони. Хочеться їм, бачиш, справедливості, отих однакових правил для всіх, щоб спокійно жити й не боятися розправи. Дивні якісь.
