Коли український бізнес везе медичні товари, сподіваючись рятувати життя, він не очікує, що аж через п’ять років після оформлення вантажів митниця вимагатиме повторної оплати мита. Але саме це зараз відбувається — тиша архівів перетворюється на фіскальний грабунок заднім числом. Підприємства, які роками працювали відкрито, сплачували всі податки, оформлювали ввезену продукцію під узгоджені коди УКТЗЕД — раптом отримують вимоги: «ви неправильно задекларували — доплатіть ще». Саме така історія трапилась із компанією "Онкомедіка", яка імпортує сертифікований рентгенозахисний одяг.
У січні 2025 року Київська митниця надіслала листа з вимогою надати вантажно-митні декларації за період 2020–2025 років — попри те, що всі ці декларації є в наявності в самій митниці. Формальна підстава: "неправильний" код УКТЗЕД. Раніше застосовувався код 6307 90 98 00 (6,3% мито) — тепер митниця вирішила, що має бути 6210 10 98 00 (12%). Донарахування мита за п’ятирічний період. Жодного судового рішення. Жодного попереднього зауваження. Жодного пояснення, чому сьогодні, чому тільки до "Онкомедіки", чому не до інших. Бо ж усе оформлювалось однаково.
Митна фантазія: з медвиробу — в одяг
Рентгенозахисні фартухи, жилети та накидки — це не просто текстиль. Вони містять свинцеві вставки, мають сертифікацію як медичні вироби та служать для захисту від іонізуючого випромінювання. Товар був визнаний медичним протягом років, проходив верифікацію, аудит, облік. І раптом — в уяві митника це вже «одяг з текстилю». Наступне — кардіостимулятор назвуть прикрасою, томограф — тумбочкою.
Це не жарт. Це Україна 2025. Пост-аудит перетворився на механізм поборів заднім числом. Юристи митниці виривають цитати з пояснень до УКТЗЕД, перекручують призначення товару, і на око вирішують: "ця ставка мені не подобається — нехай платить більше".
Чого не бачить митниця: подвійні стандарти
Митниця не бачить скруток ПДВ, не бачить контрабанду на фурах з алкоголем, не бачить чорного вивозу товару в кеш на кордоні, не бачить фіктивного експорту, не бачить схем по поверненню ПДВ на повітря. Але вона з азартом шукає, кого можна доїти серед тих, хто не втік, не сховався, не ухилився. Хто працює відкрито, платить офіційні податки, має адреси, печатки, брокерів. Цей бізнес — як прив'язаний до стовпа бик. Його можна доїти роками.
Митниця вимагає документи, які сама зберігає в системі. Погрожує штрафами в 300% без жодного доказу порушення. Ігнорує практику Верховного Суду. Її ціль — не справедливість, а каса. Донарахування, щоб "закрити план". Державний рекет, тільки в паперових конвертах.
Кого ще перекодовували: топ-5 жертв митниці
1. Медичні вироби. Після пандемії — маски, халати, фартухи. Замість коду для медичних товарів — код текстилю з вищою ставкою.
2. Електроніка. Замість обладнання для хірургії — побутовий девайс. Різниця в миті — до 8%.
3. Текстиль. Будь-яка неточність — і одяг зростає вдвічі в податках.
4. Добавки. Премікси — це хімія. Але митниця робить з них готовий корм і нараховує +8% мита.
5. Гаджети. Замість іграшки — високотехнологічний прилад. Митниця завжди знайде, як зробити дорожче.
Як працює схема «перекодування заднім числом»
Імпортер завозить товар — сплачує все.
Через 3, 4, 5 років — раптом "помилка в коді".
Донарахування мита + штраф + погроза карної відповідальності.
Бізнес йде в суд. Тягнеться роками. Виграє — але час і ресурси витрачені. А держава нічого не втрачає.
Що говорить закон
У постановах Верховного Суду (зокрема, №751/1477/17) зазначено: помилкове визначення коду УКТЗЕД — не є правопорушенням, якщо не доведено умисел. Сам факт зміни коду — ще не підстава для покарання. Тим більше, якщо митниця сама не заперечувала протягом років.
Але хто в митниці читає постанови ВС, якщо в пріоритеті — збори в бюджет? Фіскалізація виїдає довіру до держави. І поки митниця не змінить логіку — жодна інвестиція не почуватиметься безпечно.
Заключення
Нажаль, все описане вище є ніщо інше, ніж як репресія проти чесного власного бізнесу. Поки митниця вибірково тисне не на контрабандистів, а на тих, хто платить податки — країна втрачає. Довіру. Інвестиції. Майбутнє.
Митниця перетворилася на інструмент атаки не на злочинців, а на сумлінних. На тих, хто створює робочі місця. Платить в білу. Не виводить гроші в офшори. І за це отримує по руках.
Ім'я цієї репресії — "перекодування заднім числом". А ім'я спротиву — правда і закон. І кожен, хто сьогодні не мовчить — уже на боці справедливості. Поки митниця душить тих, хто не сховався — вона топить останнє, що в нас лишилося: довіру до держави як до союзника, а не хижака.
А ще згадую обіцянки Президента в забезпеченні "інвест-нянями", певно, всіх їх розібрали клієнти з ОПи...