Під час засідання Радбезу ООН Джон Келлі, заступник постпреда США, відкрито звернувся до режиму в Тегерані:
«Перестаньте фінансувати проксі-структури — ХАМАС, Хезболлу, хуситів.
Замість цього — витрачайте ресурси на благополуччя іранського народу».
І далі — головне:
«Іран має історичний шанс — обрати процвітання й інтеграцію у світ,
а не гонку за ядерною зброєю.
І ми повторюємо: Іран ніколи не отримає ядерну бомбу.»
Що це означає:
Це ультиматум без воєнної форми.
США не просто закликають — вони сигналізують межу. Усе, що далі — може бути жорстко.
Це адресовано не лише Ірану, а й Путіну.
Вашингтон ніби каже: ми бачимо, хто кому "проксі". І якщо Кремль підтримує війну Ірану — то і він стане «метою».
США ставлять пастку вибору: народ або режим.
Вперше за роки мова не про «переговори» — а про моральну дилему перед камерами.
Це спроба розділити еліти Тегерану.
Бо такі меседжі — це заклик до умовної "буржуазії" Ірану, яка втомилась бути частиною осі зла. Меседж: гроші краще вкладати у місто, не в шахід.
Це підготовка до наступної фази — санкційної або гібридної.
Якщо після перемир’я в Газі Іран не зміниться — він сам себе виведе за межу допустимого, і Захід матиме карт-бланш.
І останнє
:
Це звучить як «вас ще не знищили, і це ваша остання можливість».
І сказано — в стилі Вашингтона,
але з ноткою Трампа
