Трамп тягне з санкціями проти РФ, у т.ч. "вторинними", не тому, що так вже симпатизує Путіну, а тому, що ці санкції значно проблемніші, ніж українцям хочеться думати.
Для фахівців це насправді секрет Полішинеля.
По-справжньому "ядерні" санкції проти покупців російської нафти вдарять по цінах на бензин в США, тому їх не буде й бути не може. Ціни на бензин в США - то святе. На санкції проти Китаю Китай може відповісти так, що мало не покажеться, такий досвід у Трампа вже був. Тому це глухий кут: урочисто запровадити слабкі та малодієві санкції - це показати себе слабаком, а запровадити сильні - це постріл собі в ногу.
Насправді ефективний шлях пришвидшити кінець війни лише один: завалити Україну зброєю, у т.ч. ракетами з радіусом дії до 300 км. (наприклад, AGM-158 JASSM). Але за це Росія може почати різними способами мститися США, тобто це "нікому не потрібна перспектива третьої світової". Отже, так кінець війни пришвидшити можна, але у спосіб, якому мало хто у світі зрадіє. Тому цього теж не буде.
Відмовитися від зустрічі з Путіним Трамп не міг, бо така відмова ставила його в програшну медійну позицію ("що, злякався?!"). Але тут саме час згадати, що не кожна зустріч американського президента з російським/радянським лідером давала бодай якийсь результат, як і далеко не кожна зустріч Трампа з лідером якоїсь авторитарної країни.
Тому, хоч привид Нобелівської премії миру й блукає коридорами Білого Дому, але, гадаю, йому блукати ще довго.
