Після новини, що Єрмак практикує чорну магію та резонансу в українській блогосфері, я почав цікавитися, наскільки вся ця окультна тема популярна в українському політичному середовищі. З’ясувалося, що навіть дуже. При чому на всіх рівнях. І величезна кількість людей вірить в чорну магію, вірить, що це працює, та практикує якусь хрінь, яку вважає окультними ритуалами. Це без жартів.
Навіть схоже, що у партії «Батьківщина» почалася справжня битва екстрасенсів. Сама Юлія Тимошенко почала фоткатися з ворожками після судів та проявляє зацікавленість до езотеричної платформи «8 канал» в YouTube. Інша членкиня партії – Христина Ільницька, про яку в партії говорять, що хоче зайняти місце ЮВТ, теж, як виявилося, також полюбляє чорну магію. Особливо таку, коли можна збагатитися, переписуючи все рухоме та нерухоме майно людини, що померла, на себе. Але мені здається, що це має іншу назву, ніж чорна магія.
Цю історію мені розповіли декілька людей. І вона настільки яскрава, що варто показати, як забобони впливають на реальне життя. Жив такий собі Юрій Приймак, співвласник столичного яхт-клубу. В 2017 році його, одруженого батька двох дітей та успішного бізнесмена, починає окучувати Ільницька, і вже за декілька місяців стає його коханкою. Це життя і не перша подібна історія. Він возить її до Монако, купляє Ягуар, віддає бізнес, а з дружиною розлучається з аліментами на дітей в розмірі 3 тисячі гривень. Наче, класика, але далі починається «чорна магія» і треш.
Раптом Приймаку стає погано, в нього діагностують рак мозку. Замість того, щоб відправити його до хорошої приватної клініки, Ільницька залучає до лікування Приймака свою мати, яка займається ворожінням та нетрадиційною медициною. Ок, Ільницька вірить в цю хрінь, але як на це погодився Приймак, якщо на кону було його життя? От це для мене загадка. Від таких процедур бізнесмену не стало краще і він помер. Але перед цим Ільницька, користуючись його фактично непритомним станом, привезла до нього знайомого нотаріуса, щоб він навіть заповіт написав на її користь, а не дітей та колишню дружину. Згодом матері довелось через суд доводити недієздатність Приймака, а заповіт було скасовано.
Тим не менш, до смерті бізнесмена Ільницька встигла фактично заволодіти бізнесом та майном – авто, квартира, яхта. Ще й намагалася відсудити квартиру у вдови Юрія. Прагматичний підхід, без будь-якої чорної магії. Бо обряди обрядами, а майнові відносини люблять законну реєстрацію. Оце я розумію «успішний кейс».
Ільницька могла б продавати курси для столичних відьом – як за пару років збити мільйон доларів з «папіка». Хоча на цьому ринку доволі помітна конкуренція. Але помітно, що тепер вона вирішила піти в політику та розводити на гроші вже державний бюджет. Цікаво, практикуючи «чорну магію» чи щось більш приземлене?
В 2024 році Ільницька почала зустрічатися з колишнім заступником генерального прокурора Дмитром Вербицьким, якого зі скандалом звільнили з органів за корупцію після публікації «Схем» про його будинок у котеджному містечку «Коник». Після перевірки НАЗК дійшло висновку, що сукупна вартість активів значно перевищує задекларовані доходи Вербицького за весь період його служби. Однак він відбувся лише звільненням – минуло два роки, але досі йому не було оголошено підозри, не проведено обшуків і не накладено арештів на активи. Чомусь НАБУ закриває очі на цього персонажа. Цікаво, що і САП не дуже наполягає на переслідуванні колишнього заступника генпрокурора. До речі, схожа ситуація і зі справою по Баканову і Наумову, де не дуже помітна якась активність. Але, гадаю, це просто збіг обставин. Чи ні?
На відміну від правоохоронців, Ільницька часу не втрачала – Вербицький оформив на неї маєток поруч зі своїм в тому ж котеджному містечку, яке фігурує у кримінальних провадженнях. Профі – він у всьому профі.
На відміну від правоохоронців, Ільницька часу не втрачала – Вербицький оформив на неї маєток поруч зі своїм в тому ж котеджному містечку, яке фігурує у кримінальних провадженнях. Профі – він у всьому профі.
На сьогодні Вербицький та Ільницька займаються політикою в Одесі, очолюють місцевий осередок «Батьківщини» у Хаджибейському районі. Але амбіції у них значно більші. Ільницька хоче зайняти місце Юлії Тимошенко, якщо її посадять або вона вимушено покине посаду голови партії. А Вербицький бачить себе народним депутатом і сподівається, що так вирішить свої проблеми. Для цього Вербицький вже витратив чимало грошей, купуючи лояльність партійців та виборців. І НАБУ та САП не заважають йому в цьому. До речі, тут жодної чорної магії немає. Звичайний прагматизм і прорахунок ситуації. Але можна і якимось ритуалом це посилити. Танцем з бубном, наприклад, чи що там ще Єрмак практикував.
Але у будь-якому випадку, коли така меркантильна історія маскується окультизмом, то виникає відчуття, що ми перебуваємо на виставі провінційного театру при недопрацюванні профільних правоохоронних та антикорупційних органів. І це точно не чорна магія.
