Ігаль Левін і Раян О’Лірі написали, що замість підвищення темпів знищення російської піхоти, треба перемкнутися на знищення російської логістики переднього краю і в оперативному тилу.
Дивні твердження.
Знищення російської логістики і російської техніки – без знищення російських заводів, які її виробляють і відновлюють – це спис у ногу, а не серце. Це може розглядатися лише як тактичний прийом. Не стратегія.
А от знищених російських солдат відновити неможливо. Солдат — це одиниця, яка вимагає 20 років «виробництва» та соціальних зв'язків.
Більш того, мільйон знищених російських солдат створює із нинішніх російських дітей противників війни в майбутньому.
Тому нанесення ворогу 500 000 втрат за рік - це стратегія.
Стратегія це заточувати своє суспільство, волю до перемоги, мозок, сили і душу.
Україна має знищувати в стратегічній глибині ключові російські виробництва, в оперативній - логістику бк і російських командирів. Бо це полегшує життя нашій піхоті на передньому краї і послабляє піхоту орків.
Ми зараз маємо вести правильну розвідку, аналітику і прийняти правильні рішення.
Болотні патріоти ковбаси по 2-20 мають прийти до думки, як в кінці 80-х: що така державність їм непотрібна.
