Не люблю гучних слів, але це історичний момент. Ми реально перейшли в ту фазу війни, де паритет у повітрі діпстрайками став нашою реальністю, а подекуди ми вже стабільно «насипаємо» більше за них.
Березень 2026 року став першим місяцем, коли за кількістю дальніх ударних дронів ми не просто наздогнали РФ, а почали їх переганяти.
Під пресом стратегічних бомбардувань ворога ми змогли не просто вистояти зиму без блекауту, а й вийти на промисловий режим «відплати».
Кількість реальних ударних «Шахедів» по нам впала до ~90-110 на добу (це близько 760 за тиждень).
14 березня (масований удар, до 250 одиниць у небі) та 16 березня (нетипова ранкова атака на Київщину, коли в них «пригоріло» від Брянська). Але це нічого не значить — середнє число за добу не росте, а впало. Бо в лютому на піці їх атак по енергетиці воно було вже 180 машин.
Де поділися розповіді про «десятки тисяч» Шахедів і повну локалізацію в РФ?
Щось трапилося з Іраном, хлопці, так? Буває. Коли в тебе нафта по $112, ти можеш купити багато чого, але не прямі руки та безпечні заводи. Десь заробиш на нафті, а десь втратиш цілий цех зборки або обхідні логiстичнi маршрути через Каспій.
Всього за тиждень: Україна випустила по території РФ та окупованих територіях понад 1200 дальніх дронів-камікадзе.
Рекорд тижня: В ніч на 18 березня наші запустили рої загальною кількістю 300+ апаратів. Росіяни офіційно визнали «збиття» 238 дронів, але хімзавод на Ставропіллі та завод електроніки в Севастополі трохи пригоріли, що було видно супутникам з космосу.
Географія: Ми тепер стабільно дістаємо на 1500 км+. Шойгу в Радбезі вже офіційно ниє, що українські дрони загрожують Уралу.
Москва під прицілом: Столиця боліт отримувала «подарунки» чотири дні поспіль (з 14 по 17 березня). Понад 250 дронів залетіло тільки в московську зону ППО.
Тримаємо їх у постійному тонусі: не даємо перекидати ЗРК на фронт, змушуємо витрачати дефіцитні ракети на дешеві дрони.
Ну і звісно — «План Ковьор». Приємно спостерігати, як десятки рейсів скасовуються, а аеропорти втрачають мільйони доларів щогодини. Це і є та сама «двіжуха», якої хотів їхній «ноналідер».
Це війна на виснаження. Це не означає, що так буде завжди, але ми не дали їм зробити блекаут та випередили їх по чисельності, масі та точності залпу на дальній дистанції. Ми пускаємо їм кров — системно, холоднокровно і технологічно. І це добре.
