У Китаї внутрішній розкол через питання війни в Україні – Foreign Affairs

У Китаї внутрішній розкол через питання війни в Україні – Foreign Affairs

Багато чиновників у Китаї хочуть закінчення війни в Україні, але Пекін навряд чи зіграє провідну роль у врегулюванні конфлікту і досягненні тривалого миру, зокрема й через “подвійний” підхід до цього питання.

Як пише  Foreign Affairs, через більш ніж три роки після початку війни представники китайського стратегічного співтовариства, включно з чиновниками зовнішньої політики і служб безпеки, дослідниками та експертами, як і раніше, розходяться в думках про те, хто винен і як керівництво Пекіна повинно реагувати, а в китайських соціальних мережах розпалюються запеклі дебати між проросійськими і проукраїнськими прихильниками.

“Неоднозначна позиція Китаю щодо війни в Україні відображає цей внутрішній розкол у Пекіні. Йдеться не тільки про розбіжності між різними таборами думок; більшість політиків визнають обидві точки зору і не бажають повністю підтримувати одну за рахунок іншої”, пише видання.

Як підкреслює FA, до початку конфлікту в лютому 2022 року Китай підтримував дружні стосунки з росією та Україною, але й протягом усієї війни Китай продовжував торгувати з обома країнами.

“Багато західних спостерігачів приділяють особливу увагу зв’язкам Китаю з росією, але Китай залишається найбільшим торговим партнером України. Двосторонній товарообіг між Китаєм і Україною сягнув майже 8 мільярдів доларів у 2024 році”.

Водночас росія, як і раніше, посідає набагато важливіше місце в загальній зовнішньополітичній стратегії Китаю. Річний обсяг торгівлі між Китаєм і росією становить майже 250 млрд. доларів. Крім того, західні лідери часто об’єднують Китай і росію в один табір, називаючи їх частиною “осі автократій”, що ще більше підірвало сприйняття Китаєм західних країн та їхніх урядів.

Водночас, вказується в статті, хоча західні спостерігачі та політики підкреслюють факт “партнерства без кордонів” між Китаєм і росією, ця ідея перебільшує складність китайсько-російських відносин. Сама ця фраза – радше риторичний прийом, ніж опис того, як Пекін бачить Москву.

“Китай намагався зберігати нейтралітет або навіть пасивність у війні, яку він не очікував і не вітав. Але такий підхід не знизив напруженість. Замість цього, всупереч бажанням Китаю, війна ще більше загострила антагонізм між великими державами: Китаєм, росією, Сполученими Штатами та Європою. Ніхто не виграв від цього результату, і найменше Україна”, – пише FA.