Це дуже корисна для нас стаття у «Bloomberg». Самим фактом заголовку, в якому Трампу в лоб сказали, що його спроба злити Україну в путєнський унітаз буде його власним фіаско. Свого часу Байден так влаштував вихід США з Афганістану, що це перетворилось на позорищну втечу настільки неоковирну, що американцям тікати з Кабулу допомагав навіть український спецназ. І от якщо Трамп теж так криво втече від нас – це і буде його поразка хромоногої курки.
І отут цікаво. Трампу «забороняють» допомагати Україні ізоляціоністи з МАГА. Мовляв, це не наша війна, хай передохнуть самі. Але дуже малопомітно у останні місяці Трамп дрейфує від тих їбанашек. І найвидимішою ознакою його відхилення від ізоляціоністського курсу був удар по Ірану. Тоді МАГА тоже орала, що не треба лізти в ту зарубу, нехай Ізраіль сам конає. Але Трамп відчув можливість для швидкої і красивої телеперемоги. І зробив по своєму. Подивимось як він вчинить на нашому полі бою. Якщо знову піде поперек МАГА – значить центр прийняття рішень в команді Трампа зміститься ще сильніше в бік власного діп-стейту. Що для нас безумовно добре)))
В общім, раджу текст для збагачення гелікоптер-вью.
Україна ризикує стати для Трампа тим, чим Афганістан був для Байдена
На перший погляд, участь США в Україні мало схожа на 20-річну війну в Афганістані, не в останню чергу тому, що в Європі немає американських військ.
Однак для президента Дональда Трампа є певні подібності: вирішення конфлікту виявляється нелегким завданням, і чим довше він триває, тим більший ризик для Трампа бути обтяженим відповідальністю — і, можливо, звинуваченнями.
Це відчуття набуває все більшої ваги, оскільки Трамп намагається вирішити, як реагувати на дії президента Володимира Путіна, який посилив смертоносні удари по Україні. Трамп не зміг виконати свою обіцянку швидко встановити мир, що змушує його вирішувати, чи втручатися більше, чи триматися на відстані.
Більш глибоке втягнення в конфлікт викликало б гнів прихильників Трампа, які підтримують гасло «Зробимо Америку знову великою». Але якщо дозволити Росії здобувати стабільні перемоги, відмовляючись надавати додаткову допомогу, це може зробити його слабким і викликати звинувачення, що він не зробив достатньо, щоб зупинити Путіна.
«Трамп керує політикою США вже майже півроку, а війна триває, і тепер відповідальність лежить на Трампі», — сказав Джон Гербст, колишній посол США в Україні, який зараз працює в Атлантичній раді. «Він розуміє, що може зазнати серйозної поразки, якщо Путін переможе за його каденції».
Порівняння з Афганістаном може здатися надуманим, враховуючи принципову відмінність цих двох конфліктів. У найвищому пункті США мали 100 000 військових в Афганістані, і майже 2500 американських військовослужбовців загинули протягом 20-річної війни. Зрештою, США не змогли зупинити талібів, і президента Джо Байдена звинуватили у виведенні американських військ — для чого Трамп заклав основу під час свого першого терміну.
США не мають військ на території України, обмежуючись постачанням зброї та матеріальних засобів. Конфлікт триває вже четвертий рік, і мало хто з аналітиків прогнозує масовий розпад українського уряду або вважає, що Росія зможе захопити всю країну.
Незважаючи на це, Трамп наполегливо намагається дистанціюватися від цього, неодноразово заявляючи, що війни б ніколи не сталося за його президентства, і натякаючи, що він не несе відповідальності за її результат.
«Це була не моя війна — це була війна Байдена», — сказав він на зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте на початку цього місяця. «Це не моя війна. Я намагаюся вивести вас з неї».
Порівняння з Афганістаном поступово просочилося в розмову. За кілька місяців до того, як Трамп виграв переобрання в листопаді, колумніст Washington Post Марк Тіссен, старший науковий співробітник правоцентристського American Enterprise Institute, попередив республіканців про небезпеку блокування додаткової допомоги Україні.
«Для республіканців настав час вибору: якщо ви не хочете, щоб вас звинувачували в падінні Києва так само, як Байдена звинувачують у падінні Кабула, надішліть військову допомогу Україні», — написав він.
Майже рік по тому, в лютому цього року, президент Ради з міжнародних відносин Майкл Фроман висловився так само різко, попередивши, що поспішна угода буде «серйозною помилкою», яка також підірве бажання Трампа бути сприйнятим як миротворець.
«Якщо ви вважали, що парад талібів на американських хамвіях по Кабулу виглядав погано, уявіть собі, як росіяни їдуть колоною танків «Абрамс» по Харкову», – написав Фроман.
Білий дім Трампа відкидає цю тезу. Чиновники посилаються на опитування республіканської компанії Echelon Insights, яке показує, що 65% виборців Трампа підтримують його рішення продовжувати постачання зброї Україні.
«На відміну від Джо Байдена, чия слабкість і некомпетентність призвели до цієї жорстокої війни, президент Трамп зосереджений на тому, щоб зупинити вбивства і покласти край війні», — сказала речниця Білого дому Анна Келлі. Прихильники президента з руху MAGA «довіряють Трампу», сказала вона.
Минулого тижня Трамп оголосив про план постачання Києву зброї на мільярди доларів, скасувавши попередню паузу в постачанні, і дав Путіну 50 днів, щоб погодитися на перемир'я або зіткнутися з новими санкціями — те, чого союзники вимагали протягом місяців.
Проблема для Трампа полягає в тому, що деякі з його найвідданіших прихильників MAGA, включаючи союзника Стіва Беннона, стверджують прямо протилежне — що більш глибоке втручання США стане загибеллю Трампа.
«Якщо президент Трамп продасть їм наступальну зброю, яка може вразити глибоко в Росії, я не бачу, як можна уникнути того, що це стане війною Трампа», — сказав Беннон в інтерв'ю. «ЗМІ, українці, росіяни і неоконсерватори всі скажуть, що це війна Трампа».
