Станом на початок 2025 року валовий зовнішній борг України досяг рекордної позначки — понад 180,6 млрд доларів США, що складає майже 95% ВВП країни. Це історичний максимум, який ставить Україну поруч із найбільш кризовими країнами Європи. Для порівняння, рівень зовнішнього боргу інших європейських країн набагато нижчий: Польща — 40% ВВП, Чехія — 36%, Словаччина — 60%, Угорщина — 68%. Навіть проблемні країни ЄС, такі як Греція (170%) та Італія (145%), знаходяться у кризовому стані, але Україна стрімко наближається до цих небезпечних меж.
Фінансова залежність від донорів
Україна фактично знаходиться на фінансовій крапельниці міжнародних партнерів. Більше 60% бюджету, включаючи військові, соціальні та інфраструктурні витрати, залежить від зовнішньої допомоги та кредитів. У 2023-2024 роках Україна отримала близько 42,5 млрд доларів зовнішньої підтримки, однак переважна більшість цих коштів (70%) — це кредити, які потрібно повертати.
Основні донори:
• США: виділили загалом 182,8 млрд доларів, з них 20 млрд кредитом.
• ЄС і G7: загалом понад 50 млрд доларів кредитами та грантами.
Це створює ризик економічної вразливості через необхідність виплати величезних відсотків за боргами в майбутньому.
Парадокси витрачання бюджетних коштів
На фоні катастрофічного фінансового стану бюджету державні закупівлі демонструють абсурдні випадки марнотратства. Один із таких прикладів — закупівля на 30 млн гривень протиударних щитів для розгону демонстрантів, яку оголосила військова частина Національної гвардії №2276 на Сумщині. Після гострого суспільного резонансу цей тендер був скасований, однак сам факт такої закупівлі демонструє глибокі системні проблеми в управлінні державними коштами, особливо під час війни.
Корупційні ризики
Ситуація зі щитами — лише вершина айсберга. Україна продовжує страждати від корупції в державних закупівлях. Наприклад, масштабні схеми на закупівлю артилерійських снарядів на суму понад 40 млн доларів, завищені ціни на харчування військових на 17 млн доларів, авансові платежі на 770 млн доларів, які не призвели до реальних поставок — усе це вказує на системну кризу управління фінансами.
Попри спроби антикорупційних реформ та оновлення системи Prozorro, корупція залишається глибоко вкоріненою проблемою.
Економічні реформи та шляхи виходу
Для подолання кризи необхідні комплексні економічні реформи:
• запуск та розвиток власного військово-промислового комплексу (ВПК), що дозволить зменшити залежність від зовнішніх постачальників;
• стимулювання малого та середнього бізнесу шляхом зниження податкового тиску, спрощення регуляторних процедур та забезпечення доступного фінансування;
• заборона ремонтів та закупівель у замовників, які знаходяться ближче 50 км до зони активних бойових дій, для зменшення ризиків та ефективнішого використання коштів.
Також важливо посилити прозорість держзакупівель через реформу Prozorro, встановити жорсткий контроль за витрачанням бюджетних коштів та активно працювати над реструктуризацією боргів.
Україна повинна не просто стабілізувати фінансовий стан, але й перейти до моделі самодостатнього розвитку, інакше ризикує втратити економічний суверенітет і політичну суб’єктність.
