Не довіряють можливості провести вибори під час воєнного стану.
Логічно. Бо це - не вибори. Ані з точки зору безпеки, ані з точки зору чесності та справедливості, коли одним - марафон і монополія на засоби агітації, а іншим - суцільні заборони, аж до заборони брати участь.
Не довіряють виборам «онлайн». Бо розуміють: хто контролює «платформу», той контролює і вибори.
Українці звикли обирати. Самі приймати рішення, хто буде нами правити.
Які і як - то вже інше питання. Але самі.
Дуже погано ставляться до спроб вирішувати за нас - байдуже до мотивів тих, хто намагається.Комісії, яка формується для підготовки законодавства про вибори, є над чим подумати і над чим попрацювати.
А решті влади точно є чим зайнятись замість виборів.
Забезпечення фронту.
Захист громад від атак і холодів.
Переговори, бо щось обіцяних гарних новин не чути
