У цієї статті є кілька плюсів.
По-перше, «Нью-Йорк таймс» викинув в унітаз всю чепуху, яку раніше заливали люди Умєрова-Жумаділова про захоплення «Агенції оборонних закупівель». Так само запропонували Галущенку сказати хоч слово в свій захист по захопленню «Енергоатому» і наскоку на «Укренерго». Але цей жулік відмовився, бо шо тут скажеш після плівок Міндіча. Так само і Умєров набрав в рот води, бо потім кожне слово буде використане проти нього.
По-друге, в статті однозначно звучить претензія до європейців, які толерували українських корумпантів. А отже є надія, що більше це не повториться. Правда, це лише надія, а не гарантія. Бо європейці… такі європейці((( Вєчно в останню хвилину дають задню. Але принаймні, зараз буде складніше. Бо всі бачать усе. І одна з найпопулярніших у світі газет англійською мовою прямо звинувачує у цьому Зеленського, а не якихось поганих бояр:
«Адміністрація президента Володимира Зеленського наповнила ради лояльними особами, залишила місця порожніми або взагалі заблокувала їх створення. Керівництво в Києві навіть переписало статути компаній, щоб обмежити нагляд, зберігши контроль уряду і дозволивши витрачати сотні мільйонів доларів без втручання сторонніх осіб».
Ну і по-третє. Більше не вірте технократам. Вони сідають на гігантські зарплати в наглядових радах, і потім готові на любу херню, аби тільки не лишатись цих зряплат.
Уряд Зеленського саботував нагляд, дозволивши корупції в Україні поширюватися
Українські лідери звинувачують незалежних радників у тому, що вони не змогли запобігти корупції. Розслідування Times виявило, що адміністрація президента Володимира Зеленського сама зняла захисні бар'єри.
Коли російські війська вторглися в Україну, західні союзники Києва зіткнулися з дилемою: як витратити мільярди на підтримку уряду, що бореться з Росією, не допустивши, щоб гроші зникли в кишенях корумпованих менеджерів і урядовців.
Ставки були високими, оскільки життєво важливі для України в умовах війни галузі — розподіл електроенергії, закупівля зброї та ядерна енергетика — контролювалися державними компаніями, які довгий час служили скарбничками для еліти країни.
Щоб захистити свої гроші, США та європейські країни наполягали на нагляді. Вони вимагали від України дозволити групам зовнішніх експертів, відомим як наглядові ради, контролювати витрати, призначати керівників та запобігати корупції.
За даними розслідування New York Times, протягом останніх чотирьох років український уряд систематично саботував цей нагляд, дозволяючи процвітати хабарництву.
Адміністрація президента Володимира Зеленського наповнила ради лояльними особами, залишила місця порожніми або взагалі заблокувала їх створення. Керівництво в Києві навіть переписало статути компаній, щоб обмежити нагляд, зберігши контроль уряду і дозволивши витрачати сотні мільйонів доларів без втручання сторонніх осіб.
Наглядові ради виконують важливу функцію нагляду, дозволяючи незалежним експертам, зазвичай з інших країн, ретельно перевіряти основні рішення, що приймаються в українських державних компаніях.
Вони також відіграють центральну роль у корупційному скандалі, що вирує навколо уряду Зеленського. Антикорупційні органи звинуватили членів його найближчого оточення у виведенні та відмиванні 100 мільйонів доларів з державної атомної енергетичної компанії «Енергоатом».
Адміністрація Зеленського звинуватила наглядову раду «Енергоатому» в тому, що вона не змогла зупинити корупцію. Але, як з'ясувала The Times, саме уряд Зеленського знешкодив наглядову раду «Енергоатому».
На основі документів та інтерв'ю з близько 20 західними та українськими чиновниками, які тісно співпрацювали з радами компаній або були їх членами, The Times виявила політичне втручання не тільки в «Енергоатом», але й у державну електроенергетичну компанію «Укренерго», а також в Агентство з питань оборонних закупівель України. Деякі люди висловилися на умовах анонімності, щоб обговорити конфіденційні питання.
Радник Зеленського відмовився коментувати, заявивши, що наглядові ради не входять до компетенції президента.
Європейські лідери роками приватно критикували, але неохоче терпіли українську корупцію, вважаючи, що підтримка боротьби проти російського вторгнення є надважливою. Тож навіть попри те, що Україна підривала зовнішній нагляд, європейські гроші продовжували надходити.
«Ми дбаємо про належне врядування, але мусимо прийняти цей ризик», — сказав Крістіан Сисе, спеціальний посланник Норвегії в Україні, одного з найбільших донорів Києва. Він додав: «Тому що це війна. Тому що в наших інтересах допомагати Україні фінансово. Тому що Україна захищає Європу від російських атак».
Політичне втручання в роботу наглядової ради «Енергоатому» є прикладом того, як українські лідери блокували зусилля з попередження корупції. Адміністрація Зеленського затягувала формування ради «Енергоатому», а коли вона нарешті була сформована, уряд залишив одне місце вакантним, що обмежило можливості ради діяти.
Якби рада працювала нормально, вона могла б обмежити те, що влада зараз називає поширеною корупцією. За даними слідчих, підрядники проектів «Енергоатому» мусили платити відкати до 15 відсотків.
Зеленський був обраний у 2019 році з обіцянкою ліквідувати корупцію. Але після вторгнення Росії у 2022 році він пом'якшив антикорупційні правила в ім'я прискорення закупівель зброї та захисту військових таємниць. Зеленський також співпрацював з політичними та бізнес-діячами, яких колись оголосив злочинцями.
Скандал навколо «Енергоатому» політично паралізував Зеленського і послабив його аргументи на користь вступу України до Європейського Союзу та НАТО — двох інституцій, які з обережністю ставляться до прийняття нового члена, що страждає від корупції. Зеленський вважає членство в цих організаціях ключовим для майбутнього своєї країни.
Якщо Україна не поборе корупцію, Київ також може не отримати сотні мільярдів, необхідних для відбудови країни після війни. «Буде більше вагань щодо виділення великих коштів», — сказав Арвід Тюркнер, керуючий директор Європейського банку реконструкції та розвитку в Україні, одного з найбільших фінансових спонсорів Києва.
Як захопити правління
Адміністрація Зеленського почала втручатися в діяльність «Укренерго», оператора енергомережі країни, за кілька місяців до війни, згадав в інтерв'ю Володимир Кудрицький, колишній генеральний директор компанії.
Він розповів, що наприкінці 2021 року почав отримувати дзвінки від Германа Галущенка, який нещодавно був призначений міністром енергетики в уряді Зеленського. Галущенко хотів, щоб Кудрицький найняв на керівні посади людей, які мали обмежений досвід роботи в енергетичній галузі.
«Він почав наполягати, — розповів Кудрицький. — Він почав агресивно намагатися змусити мене призначити їх».
Пан Галущенко не відповів на неодноразові запити про коментарі.
Бюджети державних компаній, таких як «Укренерго», історично були головними цілями для корумпованих політиків, тому пан Кудрицький запідозрив недобре. Він сказав, що успішно протистояв тиску, оскільки мав підтримку наглядової ради.
Рада директорів «Укренерго» складається з семи осіб, які контролюють великі проекти та призначення керівників. Уряд обирає членів наглядової ради, але четверо з них — іноземці, обрані з короткого списку, складеного Європейським Союзом та західними банками. Інші три місця займають представники українського уряду.
Принцип полягає в тому, що незалежна експертиза завжди переважатиме інтереси уряду.
Наприкінці 2021 року термін повноважень ради директорів «Укренерго» закінчувався. Європейські та українські чиновники почали зустрічатися, щоб розглянути кандидатури нових членів. За словами європейських чиновників, тоді вони цього не усвідомлювали, але зараз вважають, що український уряд захопив контроль над радою і тим самим створив прецедент для використання в інших компаніях.
Перші ознаки того, що щось не так, з'явилися після того, як Європейський Союз, Світовий банк і Європейський банк реконструкції та розвитку подали свої списки кандидатів.
Замість того, щоб вибирати виключно з цього списку, Міністерство енергетики України під керівництвом пана Галущенка наполягало, щоб одне з місць зайняв Роман Піонковський, польський експерт з енергетики, який працював над консультаційними проектами в Україні, повідомили два чиновники. Вони сказали, що пан Піонковський проходив співбесіду на цю посаду, але отримав занадто низьку оцінку, щоб потрапити до короткого списку.
Західні чиновники були здивовані, але прийняли кандидатуру Пйонковського як одного з чотирьох іноземних експертів. Новий склад правління був затверджений у грудні 2021 року.
Потім росіяни вторглися в Україну. «Укренерго» незабаром зіткнулося з постійними атаками на енергетичну інфраструктуру.
Під керівництвом Кудрицького «Укренерго» цілодобово проводило ремонтні роботи, що дозволило підтримати енергопостачання країни. Компанія також стала надійним партнером для західних донорів, які надали їй 1,7 млрд доларів у вигляді кредитів і грантів у перші роки війни.
Політичний тиск тривав, сказав пан Кудрицький. Урядовці звинуватили його в тому, що він не захистив енергетичну інфраструктуру. Хоча він мав підтримку європейських країн, він зіткнувся з паном Галущенком, який хотів його звільнити.
Цього разу пан Кудрицький не мав захисту ради директорів. Один іноземний член ради подав у відставку з особистих причин, і уряд так і не заповнив цю вакансію, що призвело до рівного розподілу між іноземними експертами та представниками держави.
Цього рівного розподілу голосів мало б вистачити, щоб врятувати посаду пана Кудрицького. Але пан Піонковський, польський експерт, став на бік українців і проголосував за його звільнення.
Пан Піонковський захищав свою незалежність. Він сказав, що не виконував вказівок Києва. Він проголосував за звільнення, бо, за його словами, пан Кудрицький неодноразово вводив правління в оману. Він не надав деталей.
Двоє інших іноземних членів ради подали у відставку на знак протесту, опублікувавши заяву, в якій назвали звільнення «політично мотивованим».
Але європейські донори — банки, центральні уряди та міжнародні інституції, які допомагають фінансувати Україну — мало що зробили. Банк реконструкції заморозив нові платежі на користь «Укренерго», але виконав поточні зобов'язання. За словами чотирьох європейських чиновників, у європейських столицях ніхто не хотів відкликати фінансову підтримку і створювати враження, ніби вони відвертаються від України.
Пан Кудрицький заявив, що все це не має нічого спільного з енергетичною політикою. Він сказав, що Міністерство енергетики хотіло полегшити безкарність корупції.
Наприклад, пан Кудрицький сказав, що один із чоловіків, якого він відмовився наймати, зараз перебуває під слідством у справі «Енергоатому» і, за повідомленнями, покинув Україну.
А пан Галущенко нещодавно подав у відставку на тлі розслідування його ролі в цьому скандалі.
За лаштунками скандалу
Коли пан Галущенко намагався захопити контроль над «Укренерго», він також просував великий план витрат в «Енергоатомі».
Він хотів придбати у Болгарії два старі ядерні реактори російської конструкції. Пан Галущенко хотів перевезти їх на атомну електростанцію на заході України, відновити їх роботу та підключити до енергомережі.
Енергоатом розраховував на допомогу західних партнерів у фінансуванні проекту вартістю 600 мільйонів доларів.
Західні донори та антикорупційні організації одразу ж розкритикували цю ідею. На їхню думку, проект мав усі ознаки марнотратства в одній з найвідоміших корумпованих державних компаній України.
Проект реактора з'явився саме тоді, коли український уряд затверджував перший наглядовий рада Енергоатому. Новий член ради, Тім Стоун, британський бізнесмен з досвідом роботи у сфері фінансів та ядерної енергетики, заявив, що планував замовити перевірку того, що він назвав «реакторами-франкенштейнами».
Однак українські власті затримали укладення контрактів з членами наглядової ради. Київ звинуватив у цьому суперечки щодо оплати праці та страхування. Європейські чиновники та деякі українські законодавці заявили, що бачать іншу причину.
«Вони розуміли, що як тільки наглядова рада почне свою діяльність, вони можуть втратити контроль», — сказав Олексій Мовчан, депутат від партії Зеленського, який виступав за створення незалежних наглядових рад. «Вони не хотіли втрачати контроль».
Поки рада директорів «Енергоатому» залишалася неактивною, за словами антикорупційних слідчих, українські чиновники організовували схему відкатів на суму 100 мільйонів доларів у цій компанії.
12 грудня 2024 року, приблизно через рік після того, як рада мала розпочати роботу, посли провідних союзників України, зокрема США та Великої Британії, тиснули на уряд, щоб той сформував раду.
«Це особливо важливо, коли «Енергоатом» розглядає нові великі довгострокові фінансові інвестиції та зобов'язання», — йдеться в листі, отриманому The Times.
Оскільки рада все ще не була сформована, доктор Стоун пішов. «Все це було просто повним багаттям», — сказав він.
Коли Україна остаточно сформувала раду в січні, місце доктора Стоуна залишилося порожнім, і рада залишилася рівно розділеною — два іноземні експерти і два представники України.
Угода про реактор призупинена і не є частиною розслідування корупції. Але внаслідок розколу в раді «Енергоатом» залишився практично безсилим запобігти корупції. Він не міг змінити топ-менеджерів компанії, одного з яких було відсторонено від посади в ході розслідування хабарів.
Вісім осіб, серед яких колишній бізнес-партнер Зеленського, звинувачуються в розкраданні, відмиванні грошей та незаконному збагаченні. Права рука Зеленського звільнилася після обшуку в її будинку, але звинувачення їй не висунули. Колишнього віцепрем'єр-міністра звинуватили в привласненні понад 1,3 мільйона доларів.
Перегляд правил оборонних закупівель
Більше ніж через рік після початку війни, після скандалу, пов'язаного з завищеними оборонними контрактами, донори змусили Київ створити незалежне агентство для наведення порядку в закупівлі зброї.
Однак з моменту свого створення в січні 2024 року агентство витратило щонайменше 1 мільярд доларів європейських коштів, маючи неповний наглядовий комітет або взагалі не маючи його.
Марина Безрукова, перша голова агентства, заявила, що відсутність ради протягом першого року її роботи зробила її вразливою до тиску з боку адміністрації Зеленського. Вона сказала, що Міністерство оборони змушувало її затверджувати сумнівні контракти, зокрема з державним заводом з виробництва зброї, який не міг ефективно виробляти мінометні снаряди.
Під тиском вона підписала контракт. Багато снарядів не спрацювали, що викликало громадський резонанс восени 2024 року.
Міністерство обернулося проти пані Безрукової, звинувативши її в тому, що вона не змогла швидко доставити зброю на фронт. Але питання про її звільнення вирішувала наглядова рада, яка нарешті зібралася в грудні минулого року.
Напередодні першого засідання ради Міністерство оборони переписало статут закупівельного органу, надавши собі повноваження наймати та звільняти керівника агентства. Рада висловила протест проти втручання і продовжила контракт пані Безрукової ще на рік.
Адміністрація Зеленського не злякалася. Коли іноземний експерт подав у відставку, залишивши в раді двох іноземців і двох представників уряду, адміністрація отримала можливість. Вона звільнила двох урядових членів, залишивши раду без кворуму.
Повноваження були передані Міністерству оборони. Пані Безрукова була звільнена на початку цього року.
«Наглядові ради — це лише ширма», — сказала вона в інтерв'ю. «Вони не є реальними».
Міністерство оборони не відповіло на запити про коментарі. Воно заявило, що діяло законно і в інтересах поліпшення закупівель зброї.
Крок уряду проти закупівельної агенції збігся з поверненням Трампа до влади та поступовим відходом Вашингтона від війни. Ця зміна, за словами європейських чиновників, підбадьорила українську владу скасувати антикорупційні запобіжні заходи.
Адміністрація Зеленського тихо встановила контроль, переписавши статути державних компаній, включаючи «Укренерго», щоб надати собі нові повноваження або змінити процес голосування. Уряд також намагався, але безуспішно, позбавити антикорупційні органи повноважень під час розслідування справи «Енергоатому».
З відходом США Європі доводиться самостійно боротися з корупцією в Києві. Але поки що «європейці створюють сприятливе середовище для такого роду відступів», — сказав Тайсон Баркер, колишній чиновник Державного департаменту, який курирував економічне відновлення України.
Європейська комісія, адміністративний орган Європейського Союзу, цього року тихо замовила звіт про ризики корупції в енергетичній галузі України. У копії звіту, отриманій The Times, містилося попередження про «постійне політичне втручання». У звіті, підготовленому некомерційною дослідницькою групою Ukrainian Facility Platform, як критична проблема було виділено підрив Києвом наглядових рад.
Речниця Європейського Союзу заявила, що чиновники тиснули на Україну, щоб вона реформувала свої державні підприємства. За її словами, немає доказів того, що гроші Європейського Союзу були використані не за призначенням.
Вона не коментувала результати розслідування щодо корупції в Україні.
Зеленський намагався дистанціюватися від скандалу, що набирав обертів. У відповідь на суперечки прем'єр-міністр заперечила будь-яке втручання уряду в діяльність наглядової ради «Енергоатому».
Вона звинуватила раду в тому, що та не зупинила корупцію.
І звільнила всіх її членів.
