Огляд
Ми продовжуємо формат «коротко з різних напрямків».
Сьогодні у нас Куп'янський напрямок.
Війська (сили) російського угрупування військ (УВ) «Запад» за підтримки частини сил 6-ї загальновійськової армії (ЗВА) УВ «Север» продовжують спроби захопити район міста Куп'янськ і розблокувати залишки своїх штурмових груп, оточених у західній (центральній) частині міста.
У рамках цього завдання в першій половині січня цього року командування УВ «Запад» здійснило певне перегрупування своїх сил і засобів на цьому напрямку (на правому фланзі смуги 1-ї танкової армії/ТА) з метою посилення наступальних можливостей своїх тактичних груп (ТГр), що діють в напрямку міста Куп'янськ. Зокрема:
- Противник перемістив частину сил і засобів із смуги 47-ї танкової дивізії (тд) до району Лиману Першого. Можливо, ми говоримо про підрозділи одного-двох мотострілецьких полків (мсп) цієї дивізії — 272-го та 245-го мсп, загальною чисельністю щонайменше до 1-2 -х мотострілецьких батальйонів (мсб)
- У смугу 2-ї мотострілецької дивізії (мсд), що діє на південь і південний схід від Куп'янська, ймовірно, також прибули підкріплення (можливо, частина сил цієї ж дивізії, які раніше діяли в смузі 20-ї ЗВА на Лиманському напрямку).
- Також командування 6-ї ЗВА (УВ «Север»), очевидно, перегрупувало свою 68-му мсд, що діє на плацдармі на північ від Куп'янська, зосередивши основні її сили на лівому фланзі цього з’єднання (це, ймовірно, стосується щонайменше двох її мотострілецьких полків — 121-го та 122-го мсп).
Таким чином, можна стверджувати, що наразі у наступі на Куп’янськ приймають участь частини та підрозділи щонайменше трьох з’єднань (дивізій) з 1-ї ТА та 6-ї ЗВА, які, відповідно, входять до складу УВ «Запад» і «Север» — 2-ї мсд, 47-ї тд та 68-ї мсд. Крім того, підрозділи 27-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр) тієї ж 1-ї ТА і, можливо, низка підрозділів 11-го армійського корпусу (АК) УВ «Север» також беруть активну участь у боях в районі Куп'янська.
Очевидно, що командування УВ «Запад» російських військ отримало недвозначний наказ — «відновити положення» в районі міста Куп'янськ і привести його у відповідність до тих «результатів», які раніше публічно оголосило вище військово-політичні керівництві російської федерації. Це передбачає захоплення всього району оборони ЗСУ в місті Куп'янськ і селищі Куп'янськ-Вузловий, а також ліквідацію плацдарму ЗСУ на річці Оскіл, на схід від міста.
Однак наразі російське військове командування на цьому напрямку дуже далеко від досягнення цілей, поставлених перед ним його військово-політичним керівництвом на Куп’янському напрямку. Після невдалих спроб деблокувати залишки своїх штурмових підрозділів, оточених у західній (центральній) частині Куп'янська, російське командування, ймовірно, незабаром спробує посилити свої загальні наступальні дії проти плацдарму ЗСУ на Осколі, на схід від міста.
Тим часом ворог продовжує намагатися прорватися до оточених, діючи з півночі вздовж річки Оскіл, як зі свого плацдарму на північ від міста, так і з північного сходу, у таких напрямках:
- Лиман Перший – Кучерівка
- Западне – Голубівка
Станом на вечір 28.01.2026 штурмові групи російських військ, ймовірно, змогли відтіснити передові позиції ЗСУ в районі Голубовки на кілька сотень метрів на захід від села. Але дорога, яка йде через село на південь у бік міста, залишається під контролем ЗСУ й відповідно – просування російських піхотних груп у місто заблоковано. Крім того, підрозділи ЗСУ досить впевненно утримують свої позиції в районі Селянського провулка та Купянського «Екстрім-парку».
У свою чергу, спроби противника прорватися вздовж східного берега до району зруйнованого мосту через Оскіл у тій частині Куп'янська, що називається «заоскілля», поки що не були особливо успішними. Окремі штурмові групи противника (російські війська), час від часу, прориваються до району Ліцея No7, Молочноконсервного заводу та гуртовні «Амбар», але їм поки не вдається закріпитися там і їх регулярно вибивають звідти на північ від міста.
Крім того, очевидно, що ЗСУ продовжують утримувати Кучерівку та Петропавлівку в цьому напрямку, що дуже ускладнює противнику проведення атакуючих/штурмових дій уздовж вузької смуги (свого роду «коридору») зі сходу, поруч з Осколом через фланговий вогонь ЗСУ звідти по російським штурмовим групам і підрозділам, які розгортаються в ній для просування на південь.
Насправді на цих напрямках російські війська досить обмежені щодо можливості маневрувати власними силами і засобами, під час організації та проведення наступальних дій. Адже, кожного разу, коли противник намагається просунутися вздовж річки по обох її берегах на південь (тобто в місто), заходячи в ці «коридори», він стикається не лише з ефективним фронтальним, а й інтенсивним фланкіруючим вогнем з позицій ЗСУ, розташованих на їхніх флангах, майже на всю глибину своїх бойових порядків.
Звісно, в таких умовах шанси російського командування розблокувати залишки своїх штурмових підрозділів, оточених у Куп'янську, так би мовити, найкоротшим шляхом, невеликі.
Я думаю, саме тому командування російського УВ «Запад» вирішило трохи змінити «методологію» виконання цього завдання, ставши більш активним проти ВСЬОГО плацдарму ЗСУ, розташованого на схід та південний схід від Куп'янська.
У цьому контексті варто зазначити, що зміщення уваги командування 1-ї ТА УВ «Запад» на фронтальні та флангові дії проти українського плацдарму цілком виправдане. Замість постійних неефективних атак/штурмів по вузьких пристріляних «коридорах» уздовж Осколу, противник вирішив атакувати місто на ширших по фронту ділянках, зокрема фронтально (тобто зі сходу та південного сходу). І в цьому є певний сенс...
Той факт, що російські війська мають досить відчутну перевагу у чисельності сил і засобів на цьому напрямку, їх командування цілком усвідомлює. Разом з тим, після кількох безплідних та безуспішних тижнів деблокуючих дій, воно, очевидно, дійшло до висновку, що скористатися нею в цих дуже вузьких «коридорах» з достатнім рівнем ефективності воно не може. Це саме той випадок, коли один із основних принципів оперативного мистецтва (принцип «концентрації сил і засобів») просто не працює або, скажімо так, працює дуже погано.
Тому, очевидно, російське командування вирішило просто розтягнути українські війська на ширшому фронті, щоб таким чином знизити загальний рівень стабільності всієї системи оборони ЗСУ на цьому напрямку.
Адже в такому випадку українське командування, прагнучи утримати позиції не лише на кількох вузьких ділянках, а одразу в кількох більш широких секторах фронту, буде змушене зменшити, й так досить критичну тактичну щільність бойових порядків своїх передових частин і підрозділів, намагаючись охопити якомога більше ділянок активації противника, воно буде також обмежене у використанні небагатьох власних резервів тощо. А далі – справа «техніки». Російському командуванню потрібно буде лише визначити та обрати найбільш вразливу «ділянку прориву» і завдати по ній концентрованого удару, за рахунок резервів, зарезервованих саме для цього.
Ось чому, на мою думку, найближчим часом у напрямку Куп'янка російські війська не лише продовжать наступати вздовж самих «коридорів» Осколу, а й «стануть різко активнішими» у наступних напрямках:
- Піщане — Курилівка, а потім у напрямку Куп'янська — Вузлового (тут вони ВЖЕ активізувалися)
- Колісниківка — Глушківка, що означає подальший наступ й у напрямку Ківшарівки та того ж Куп'янська-Вузлового.
Цілком можливо, що в рамках цих змін російські війська також спробують розтягнути один із «коридорів» вздовж Оскола (найімовірніше східний), прорвавшись до Петропавлівки та Кучерівки.
Підсумуємо...
Особисто я не сумніваюся, що російське командування найближчим часом неминуче намагатиметься привести реальну ситуацію на цьому напрямку і гучні заяви свого вищого військового та політичного керівництва, зроблені раніше, у відповідність одне одному.
У цьому сенсі, очевидно, йому знадобляться ДОДАТКОВІ сили та засоби, адже в попередніх боях за Куп'янськ ТГр-и зі складу 1-ї ТА й 6-ї ЗВA, націлені на нього, були досить сильно «порепані».
У цьому контексті виникає досить цікаве питання — як й де російське командування буде їх шукати? Поки що командування російської 1-ї ТА, а також 6-ї ЗВА намагаються досягти необхідної їм концентрації (і відповідного ефекту) через виключно внутрішньоармійські перегрупування.
Однак це явно не змінює ситуацію кардинальним чином. Очевидно, що знадобиться більш серйозне підкріплення. Як на мене, у цьому питанні у російського командування є два рішення:
- або використати частину своїх стратегічних резервів на цьому напрямку (що означає, що ми побачимо перегрупування сюди кількох більш-менш повнокровних бригад або 1-2 так званих «нових» дивізій)
- або противник буде змушений зменшити свою активність на прилеглих до Куп’янського оперативних напрямках — Великобурлукському, Лиманському, а можливо й на Вовчанському, і таким чином «навантажити» додатковими силами та засобами Куп'янський.
Думаю, ми зрозуміємо, як саме це буде відбуватися в реальності протягом наступного місяця.
