Сьогодні невеличка новина, але дуже смішна та, як завжди, показова.
На передодні не дуже мирних перемовин у Стамбулі з не дуже мирними перемовниками від росії, молоді «республіки» отримали наказ – створити інформаційний шум «памагити, хулиганы зрения лишают» – щоб зашкодити репутації Україні.
Мовляв, ононо ми миротворці, а українці стріляють.
Тобто, програти публіці улюблену «наваросами» пісню – «бамбіть бамбас».
Сказано-зроблено!
ОРДЛинці-навароси, чи як вони себе називають, «республиканці», це люди з мисленням радянської людини, тобто усе їх життя це – «партия сказала, надо! комсомол ответил – есть!».
При цьому ніхто особливо не намагається думати, аналізувати, головне – виконати наказ, швидко, з піснею, з задором-аганьком.
На це є гарне українське прислів’я – застав дурня богові молитися, він й голову розіб’є!
«Республіки» голосно завищали – «укро-хунта нас обстреливает, апять» й виклала в мережу 150 фото з міст «обстрілу».
Журналізди «лнр» заламували руки в інформаційному відчаї й горі – «французо-англосакская ракета прямо в невинное здание и убила, всех».
Звісно, цю новину підхопили усі російські ЗМІ й почали волати – «вот мы, расия, мира хотим, а йети» й тикати у бік України немитими пальцями.
Але, інтернет такий інтернет, а публічний простір, це вам не радянська преса, яку здебільшого використовували для підтирання с*аки, а не для читання, то усі кинулися гуглити та ютубити, шукати кого, де й скільки вбило.
Тобто, якщо у радянські часи збрехати у газеті, це було запросто для комсомола та партії й перевірити інформацію ніхто не міг, то в часи Гуглів та Яндексів, ВКонтактів та Адноглазників, усе публічне стає ще більше публічним й звісно люди починають шукати первинну інформацію.
Так сталося й на цей раз. Ой, саме що сталося, я забула написати.
Для новини «бамбілі бамбас» було обрано місто в ОРЛО Сорокине (Краснодон). Для підтвердження «бамбіли» було обране фотогенічно старе виробниче приміщення, куди вже й бомжи стидаються заходити, бо усе, що могло їх зацікавити, вони зацікавлено забрали ще в 90-ті.
В цьому приміщенні не працював ніхто, навіть миші, вже років з 20, а то й більше.
Місцеві жителі одразу заспамили новину питаннями – «это у нас бомбили, а почему мы не слышали», «это Краснодон? странно, у нас тихо», «а что за район Краснодона, я не узнаю», «напишите подробнее за потерпевших, может надо кровь сдавать», «почему не включали сирену, если ракеты шли», «а где наше пво», «а в больнице за потерпевших тишина», «а почему наш мер молчит»…
Сотні коментарів, які запізно повидаляли та обмежили дописи коментуванням, завалили «мгб лнр» усю роботу.
Ну, така вже кухня у росіян, щоб вони не варили, а виходять чорні щі з гнилої капусти.
Новину тихо забули, усі «померлі» вскресли, а усі «постраждалі» тишком пішли додому.
Ось на таких «рецептах» таких «шеф-кухарів» й будувалися усі фейкові новини з Лугащини з 2014-року. Нагадаю трошки архівних новин.
Усі ці «корабли НАТО в порту Львова», «обстрел укро-хунты», усі ці «убили 150 000 негров и поляков, в форме ВСУ», ця горезвісна «вбита» «полина солодкая» та усім відомий розіп’ятий хлопчик у трусіках, оце усе робота комсомольців з «лнр», які вигадували новини просто на бігу, щоб догодити російським кураторам.
Це не перший створений «мгб» «лнр» фейк, були ще «мінування», «підриви» та інші шалості невгамовних комсомольців.
Що ж, нагадаю моїм читачам – війна, це не тільки зброя, це ще й слово, війна ведеться інформаційними снарядами, які вбивають точнісінько, як й кулі.
Створення фейків, тобто формування симулякрів, викривлення інформаційної свідомості, постійне утримування фейками людей у страху, це улюблена зброя не тільки російських пропагандистів, а й пересічних громадян, які мають психологічні проблеми, наприклад, синдром дефіциту ваги, й хочуть побути у центрі подій, зловити свою зірку.
Тому, будьте обережні в інформаційному морі, бо окрім сміття, там плавають реальні акули з утворення фейків та симулякрів.
Але повернемося до «бамбіть бамбас».
На фото люди вгадали «о, это же наша заброшка, та кого там бомбтть, там даже бомжи не живут», а це гарна новина, тобто за 10 років життя в ОРДЛО люди таки навчилися «фильтровать базар», тобто знаходити першоджерело інформації, перевіряти інформацію, а це означає, що в ОРДЛО люди вже не довіряють своїм ЗМІ та інформаційним носіям.
Це реально гарна новина й показ суспільства. Бо у 2014-2022 тут вірили усьому, що писали чи казали триколорадні видання чи просто «соседка сама видела».
Тепер повернемося до «кухарів»…
Нешановні лугандонські хлопчики, не знаю у трусіках чи без, та й різниці немає, подивіться на сучасні засоби знищення, які завзято використовує Україна у боротьбі з російськими загарбниками: вжих, й 30% літаків росії десь у своєму літачковому пеклі несуть небесне покарання й ображено рюмсають літачковому дияволу у піхви.
Ото ж, бо! То, як до вас прилетить, новини про це вже будемо писати ми, бо у вас не тільки некрологу не буде кому написати, а й надгробка не буде.
На цьому усе, бо мені тут ще новини з Ростовщини принесли, сиджу, читаю й не знаю, сміятися чи плакати… від сміху. Напевне треба нову рубрику вводити «завзяті комсомольці». То ж, далі буде!
