Відповідь проста. Тоді не було безготівкових розрахунків. Навіть якщо мова йшлась про ті ж самі векселі, але все рівно це були готівкові розрахунки з відстрочкою платежу.
Тому для того щоб спростити ці готівкові розрахунки і почали вводитись високі номінали валют.
Однак після появи електронних платежів та інтернет-банкінгу високі номінали почали поступово зникати.
Дуже показовий тут приклад США, які ще до 1969 мали банкноти в 1000, 5000 і навіть 10тис дол.
Можна також згадати приклад Єврозони, які припинили випуск банкноти в 500 євро. Сінгапуру, який припинив випуск банкноти в 10000 сінгапурських доларів, а згодом і банкноти в 1000 дол. Чи Канади, яка припинила випуск 1000 канадських доларів.
Звичайно, є країни в яких залишились високі номінали, але в масштабах середнього доходу країни цей номінал практично відповідає тим самим 100 дол США.
Швеція номінал найбільшої купюр складає 1000 крон (2,5% від середньої зарплати в країні.)
Японія - 10000 йєн (2% від середньої зарплати
Південна Корея - 50000 вон (трохи більше 1% від середньої зарплати)
Ну і також є виключення, такі як Швейцарія (1000 франків) або Чехія (5000 крон), але загальний тренд демонструє відмову від великих купюр
