Ми отримали у спадок потужний ВПК, залишки якого якимось чудом продовжують працювати й досі.
В нас був Арсенал, який робив головки самонаведення ракет. В нас є Луч, Артем та купа інших підприємств.
І маючи ці знання, а також західну підтримку, розробити якийсь недорогий ПЗРК я не думаю, що є великою проблемою.
Однак, вся країна на фоні хайпу довкола дронів, замість простого, ефективного рішення проти Шахедів, намагається придумати велосипед.
А чого? Бо дрони-перехоплювачі для кожного окремого виробника це потенційно цікавий бізнес-проект. А як заробити на ПЗРК, які може розробити лише стара школа, то не знає ніхто….
Ось так і живемо….
Я не є експертом по перехопленню шахедів. Хоча я також переконаний, що таких відповідей нема і в людей, які краще за мене в цьому питанні розбираються. Бо війна це не тільки зіткнення двух сил. Це боротьба двух інтелектів, де кожна сторона за рахунок глибшого аналізу та прорахунку можливих сценаріїв розвитку подій намагається обіграти іншу сторону.
І хоча я не претендую на роль експерта, але все ж таки якесь своє розуміння проблеми в мене є.
Коли в нас говорять про дрони перехоплювачі, то треба враховувати не лише такі фактори як швидкість, траекторію польоту, можливість роботи вночі чи результативність перехоплення, а й купу інших факторів.
Також це час, який потрібен на перехоплення. Який діаметр перехоплення. Все це важливо розуміти, бо якщо умовно діаметр роботи оператора-перехоплювача складає 30 км, то Шахід зі швидкістю в 200 км/год подолає його за 10 хв. А якщо оператору треба 5-10 хв на щоб виявивити ціль, то він зможе перехопити максимум один Шахед. Це при умові, якщо Шахед буде повністю проходити діаметр дії оператора.
І коли мені кажуть, що перехоплювачі краще, бо вони вже перехоплюють Орлани. То я бачу зовсім інший масштаб проблеми. Бо перехопити один літак, який висить над певним обʼєктом, набагато простіше ніж перехопити велику групу літаків, які будуть летіти транзитом через зону перехоплення.
