Плюс прибули американські новітні протиракетні комплекси THAAD. Тому батареї «Патріотів» вивели на зберігання.
З багатьох причин — дешевші засоби доставки (різниця з імпортом утричі), сучасні РЛС, локалізація виробництва в країні й вузька спеціалізація з перехоплення балістичних цілей.
Свого часу ізраїльтяни отримали до п’яти батарей «Патріот» у довгострокову оренду від Німеччини за те, що не відповіли на іракські атаки балістикою під час першої війни в Затоці.
Загалом у 1990-х перші розрахунки були американськими й нідерландськими — це екстрена допомога внаслідок кризи з Саддамом Хусейном і його вторгненням до Кувейту.
Пізніше, у 2003 році, пішли вже постачання з ФРН систем їхньої локалізації — на базі автомобілів MAN, добре модернізовані, з РЛС AN/MPQ-65 наступного покоління.
Оці чотири батареї з Німеччини, на мобільній базі, з німецькими ракетами, найімовірніше, і були предметом торгу.
Так, США плекають нав’язливу ідею нової адміністрації — за війну має платити Європа. До того ж Трамп хоче бути посередником, тому намагається демонструвати «нейтральність». А це ще й не пряме постачання, а лише дозвіл на реекспорт.
Ізраїль де-юре повернув їх Німеччині, а куди вона відправила далі — то її справа.
А Німеччина усвідомлює, що на тлі переданих Україні 700 тисяч снарядів і батарей «Ірисок» погіршити стосунки з Росією неможливо.
Росіяни люблять підкреслювати, згадуючи про «Патріот», що це ЗРК 1990-х років. Забуваючи, що вони пройшли щонайменше дві хвилі модернізації. І нехай перехоплення балістики не їхня спеціалізація (крім РАС-3), але вони це можуть.
У травні 2007 року Міноборони Ізраїлю підписало з компанією Raytheon договір на модернізацію своїх батарей Patriot до можливостей GEM вартістю 100 млн.
Та й не балістикою єдиною. Наприклад, якщо той самий «Шахед» летить на РЛС й очевидно, що позицію змінити не встигнуть, то простіше використати ракету, ніж зазнавати втрат.
Звісно, і хвилі крилатих ракет нікуди не поділися — Х-101 хоч і навчили викидати хибні цілі, але це не проблема для підсвічування потужної РЛС наведення «Патріота».
Як і той факт, що «Кинджали» є дорогою та штучною зброєю, а GEM+ здатні перехоплювати ту саму корейську балістику — навіть РАС-1 були спроможні проти «Скадів».
Москва давно й упевнено обрала сторону, постачаючи С-300 і Су-35С Тегерану. Імовірно, і балістику модернізують не лише для Північної Кореї. Ізраїль, очевидно, ці речі добре усвідомлює.
Як і те, для чого використають досвід виробництва сотень машинокомплектів «Шахедів» і для чого підкручують GPS-наведення в ракет.
Нам потрібно працювати з Єрусалимом для того, щоб Ізраїль теж отримував досвід нашої війни з віссю Тегеран — Пхеньян — Москва, міг масштабувати його й осмислювати, а ми отримували від нього засоби боротьби з БпЛА та балістикою.
Бо Кремль, очевидно, і далі буде зближатися з Тегераном — потрібно наголошувати на цьому. Де-факто Ізраїль у війні з Іраном, а ворог мого ворога — мій друг.
