Ситуація в Ірані та навколо нього станом на зараз

Ситуація станом на ранок 3 березня в зоні бойових дій на Близькому Сході залишається складною. Звучить банально, але це факт. Напевно, головною сенсацією вчорашнього вечора стало припущення Трампа, що американські війська можуть провести наземну операцію. Цю заяву можна розцінювати і як блеф, і як реальну зміну американських планів, що зіштовхнулися з новими викликами.

Тривають повітряні удари. Підтверджено серію нічних влучань по об’єктах організації SAED (дослідження та розробка ракет). Теплові карти FIRMS фіксували масштабну пожежу в промисловій зоні до 04:00 ранку. У Бендер-Аббасі, найбільшому порту на півдні Ірану, відбулася атака на портову інфраструктуру та базу катерів КВІР. Верифіковано знищення принаймні двох складів паливно-мастильних матеріалів. За ніч не зафіксовано жодного успішного перехоплення західних ракет іранськими системами. Це свідчить про триваючу деградацію ППО.

Судячи з питань минулого дня, всіх цікавлять ціни на нафту і прогноз щодо їх зростання. Ціна на нафту Brent на піку нічних торгів у Токіо сягнула $84.15, наразі спостерігається невеликий відкат до $81.80 через очікування початку операції США з «відкриття» Ормузької протоки. ВМС США (5-й флот) розпочали передислокацію ударної групи до входу в протоку, проте за ніч прямого силового зіткнення з катерами КВІР з метою прориву блокади не зафіксовано. Сама протока залишається фізично закритою для комерційного судноплавства. Супутникові дані MarineTraffic показують «затор» із понад 45 танкерів у нейтральних водах.

Китайці вночі «висловили жаль» щодо загибелі Хаменеї, але - важливо - закликали лише до «відновлення свободи навігації». Останні оновлення від державних медіа Китаю (зокрема Global Times та Xinhua) підкреслюють, що Китай як головний імпортер нафти не може допустити блокування Ормузької протоки. Пекін закликав до «негайного відновлення міжнародних торгових шляхів». Відсутність вимог про санкції проти коаліції у цій заяві аналітики (зокрема з The Korea Times та SCMP) трактують як мовчазну згоду на операцію США з розблокування. Китай перейшов від ритуального засудження «вбивства лідера» до захисту власних економічних інтересів.

З боку Москви - повна відсутність нових ініціатив. Москва обмежилася технічними коментарями про «неприпустимість ударів по цивільній інфраструктурі».

У Курдистані (Сенендедж) та Белуджистані (Захедан) нічні сутички переросли в позиційні бої. КВІР використовував міномети проти барикад у житлових кварталах. Ізраїльські ПС наносять удари по прикордонним заставам на заході країни, ймовірно готуючи прохід для курдських формувань, що дислокуються в Іраку.

У Тегерані ситуація «заморожена». Вулиці патрулюються бронетехнікою, проте в районі університету Тегерана помічені групи протестувальників.

Підтверджується повний хаос у ланцюжку командування. Окремі частини КВІР на півдні почали діяти автономно від наказів із Тегерана, що підтверджує тезу про децентралізований розпад.

Отже, як ми бачимо, блокада Ормуза - це останній відчайдушний жест КВІР, який не має підтримки навіть у Китаю. Для України це означає остаточне зникнення «іранського тилу» для РФ, але водночас - ризик короткочасного стрибка цін на енергоносії, який Захід намагатиметься погасити найближчими днями.

Igor Semyvolos