Тільки що проїжджав мимо заправки, де дизель вже по 109 гривень за літр. І це не прєдєл. І не через наші діпстрайки по Путєну, а через справжнього дурака.
Трамп планує після своїх виборів поновити удари по Ірану. А Іран повідомив, що він тоді рохзхерачить підводні інтернет-кабелі у Перській затоці. А якщо дотягнеться, то і у Червоному морі. А це, на хвилиночку, в сумі складає 4% світового трафіка.
Ну і «Волл стріт джорнел» додав дані, що Іран має від сотень до тисяч балістичних ракет. А американські та регіональні чиновники вважають, що він відновив виробництво балістичних ракет в обмеженій кількості, використовуючи запаси компонентів та працюючи на підземних об'єктах. Плюс іранці заряджають хуситів проти Саудівської Аравії.
В общім, ціни на нафту в ці дні знову полетіли вгору. І все через дурака з його дурацькою війною.
Іран має детальні плани щодо нанесення ударів по підводних кабелях у Перській затоці у разі відновлення війни
Тегеран розробив детальні плани щодо нанесення ударів по підводних комунікаційних кабелях у Перській затоці, якщо США та Ізраїль знову атакують Іран, повідомили Reuters двоє високопоставлених іранських чиновників з питань безпеки.
Їхні коментарі пролунали після попереджень іранських офіційних осіб про те, що підводні кабелі в регіоні можуть стати цілями у разі відновлення конфлікту, якщо дипломатичні переговори з Вашингтоном зазнають краху.
Двоє іранських чиновників з питань безпеки, які висловилися на умовах анонімності, надали небагато подробиць і не повідомили, як саме та де саме Тегеран здійснюватиме такі атаки. Однак один із них зазначив, що Іран прагнутиме перешкоджати відновленню кабелів після будь-яких атак, аби подовжити перебої у зв’язку, зокрема в інтернет-з’єднанні.
«Якщо на Іран буде завдано удару, більше не буде жодних «червоних ліній»… від підводних кабелів до військових баз, включаючи таємні», — заявив один із чиновників.
Чиновник попередив Вашингтон, щоб той не «грався з вогнем», і зазначив, що Іран має повний доступ до підводних кабелів і може легко їх знищити.
Ядолла Джавані, заступник керівника відділу політичних питань Корпусу вартових ісламської революції (КВІР), заявив у середу, що Іран може націлити свої удари на сім основних інтернет-кабелів, що пролягають під Ормузькою протокою, якщо іранська інфраструктура зазнає нападу.
За даними Міжнародного союзу електрозв’язку, агентства ООН, підводні кабелі забезпечують близько 99 % світового інтернет-трафіку. Однак глобальні наслідки таких атак з боку Ірану можуть бути обмеженими, оскільки через Ормузьку протоку проходить менше 1 % міжнародної пропускної здатності, зазначив Алан Молдін, директор з досліджень телекомунікаційної аналітичної компанії TeleGeography.
Ця протока розділяє Іран та Оман, з'єднуючи Перську затоку з Оманською затокою та Аравійським морем.
Державний департамент США та Міністерство закордонних справ Ірану не відповіли на запити Reuters щодо коментарів стосовно заяв іранських представників служб безпеки. Від країн Перської затоки коментарів одразу не надійшло.
«БІЛЬШ ПОТУЖНА ВІДПОВІДЬ»
Плани можливих атак на підводні кабелі свідчать про переконання іранського керівництва в тому, що на поновлення військової кампанії США доведеться відповісти сильніше, ніж раніше.
Високопоставлений чиновник з питань безпеки Мохсен Резаї попередив цього місяця, що пов’язана зі США цифрова інфраструктура в усьому Перській затоці, включаючи центри обробки даних та об’єкти штучного інтелекту, може стати мішенню в разі поновлення конфлікту.
Союзники Вашингтона в Перській затоці вклали значні кошти в таку інфраструктуру, і вони «повинні вважати відповідальним за будь-які пошкодження підводних кабелів саме Вашингтон, а не Тегеран», — заявив другий іранський чиновник з питань безпеки.
Алекс Ватанка, директор іранської програми в Інституті Близького Сходу у Вашингтоні, зазначив, що такі погрози мають на меті запобігти поновленню конфлікту та чинити тиск на Вашингтон, змушуючи уряди країн Перської затоки та американські компанії побоюватися за свої інвестиції в регіоні.
«Тегеран хоче, щоб держави Перської затоки та керівники корпорацій чинили тиск на (президента США Дональда) Трампа щодо ризиків, які його політика створює для їхніх інвестиційних планів», — сказав Ватанка.
Аналітики зазначають, що численні пошкодження кабелів можуть уповільнити роботу інтернет-сервісів та порушити фінансові операції, електронну комерцію та хмарні обчислення. Наслідки залежатимуть від того, як оператори перенаправлять трафік, та від пропускної здатності альтернативних каналів зв’язку, зазначив Молдін.
Відновлення з’єднань у воєнний час може виявитися складним, зазначають експерти, а підвищення вартості страхування та затримки з отриманням дозволів на вхід у територіальні води можуть ще більше ускладнити ремонтні роботи.
Червоне море може стати більш значущою ціллю, ніж Ормузька протока, особливо якщо Іран отримає підтримку від своїх союзників-хуситів у Ємені, хоча Тегеран не робив жодних публічних заяв про те, що планує наносити удари по кабелях у цьому регіоні.
Через Червоне море передаються дані між Європою, Східною Африкою та Азією, причому пропускна здатність, що проходить через нього, становить близько 3 % світового міжнародного попиту та приблизно 10 % трафіку між регіонами, зазначив Маулдін.
Уряди країн Перської затоки інвестують значні кошти в технології, щоб диверсифікувати економіку за межі нафтової галузі та стати глобальними центрами штучного інтелекту, поглиблюючи зв’язки з американськими технологічними компаніями.
У березні іранські удари безпосередньо вразили два об’єкти Amazon Web Services в ОАЕ та пошкодили інфраструктуру поблизу одного з об’єктів компанії в Бахрейні. У розпал війни в березні Корпус вартових Ісламської революції (КВІР) назвав американські технологічні компанії, зокрема Microsoft, Google, Apple та Nvidia, законними цілями.
Наземні кабельні з’єднання можуть забезпечити альтернативні маршрути для інтернет-трафіку, і країни Перської затоки та американські технологічні компанії інвестують у додаткову інфраструктуру для підвищення стійкості.
До 2030 року Microsoft планує інвестувати понад 400 мільйонів доларів у підводні та наземні кабельні з’єднання на Близькому Сході.
