Цензори путіна під ударом через блокування інтернет – Андрєй Солдатов та Іріна Бороган

Цензори путіна під ударом через блокування інтернет – Андрєй Солдатов та Іріна Бороган

Позаштатні співробітники Центру аналізу європейської політики, журналісти-розслідувачі та співзасновники сайту Agentura.ru Андрєй Солдатов та Іріна Бороган змальовують невтішну картину для російських чиновників путінського режиму. Оскільки громадяни все більше озлоблюються на владу, але не можуть напасти на путіна чи бояться критикувати війну, вони вдаються до насильства щодо чиновників. І першими жертвами стали цензори Роскомнагляду, які асоціюються з блокуванням інтернету та онлайн-застосунків в росії.

росіяни розлючені. Дуже розлючені. Усе це тому, що режим запровадив масштабні інтернет-блокування, які тепер порушують роботу повсякденних сервісів – від оплати в продуктових магазинах до мобільного зв'язку та застосунків таксі. І це спричинило дещо несподіване.

На початку квітня ФСБ заявила, що зірвала план замаху на високопосадовців Роскомнагляду – кремлівського органу інтернет-цензури. За даними розпливчастого звіту таємної поліції, у якому мало деталей, група з восьми молодих росіян у чотирьох містах планувала підірвати автомобіль одного з керівників Роскомнагляду.

Одного з ймовірних виконавців, 20-річного чоловіка, вбили в москві 18 квітня після того, як він відкрив вогонь по агентах ФСБ, які намагалися його затримати. Як доказ ФСБ оприлюднила відео з тілом чоловіка, що лежить на землі поруч із пістолетом, а також кадри допитів кількох затриманих, серед них молодої жінки, яка зізналася в причетності до змови.

ФСБ заявила, що операцію організували українські спецслужби з метою дестабілізувати роботу російського інтернету, зокрема соцмережі та месенджера Telegram.

Від початку російської війни в Україні у 2014 році, і особливо після повномасштабного вторгнення 2022-го, кампанії замахів націлювалися на кілька категорій осіб, причетних до кремлівської війни.

Першими були ватажки так званих "народних республік" Східної України – здебільшого самопроголошені керівники місцевих бойовиків, яких фінансувала й озброювала російська армія та спецслужби. Більшість загинули на Сході України – їх підривали або розстрілювали (у 2015–2016 роках), хоча деяких ліквідували в Підмосков'ї. Наприклад, Євгена Жиліна, ключову постать проросійської харківської організації "Оплот", застрелили у 2016 році в ресторані під москвою.

Після повномасштабного вторгнення з'явилися дві нові цільові групи. Перша – військові: загинули відомі генерали, офіцери, серед них командир підводного човна, а окремі підрозділи, як-от військово-льотне училище в Краснодарі, зазнавали нападів. Останнім з них стало отруєння у жовтні 2023 року. Кілька десятків випускників святкували 20-річчя випуску в ресторані Армавіра, коли їм доставили отруєну коробку віскі Jameson і 20-кілограмовий торт (пілоти запідозрили щось недобре й попередили ФСБ).

Друга група – пропагандисти, як-от Алєксандр Дугін, затятий путінський націоналіст (він пережив замах у серпні 2022 року, в якому загинула його донька), та так звані Z-блогери на кшталт колишнього банківського грабіжника Владлена Татарського, який загинув, отримавши в подарунок замінований бюст власної подоби.

У більшості випадків замахи, схоже, організовувала українська розвідка, як ГУР, так і СБУ, а не місцеві групи опору, попри спроби ФСБ зобразити російську опозицію терористами.

Працівники Роскомнагляду – очевидно, мішень іншого штибу: вони не є ані символічними постатями, ані особами, безпосередньо причетними до бойових дій в Україні.

І це не виглядає як виняток. Радше – як початок нової тенденції.

На початку цього року 16-річний росіянин зайшов до приймальні Роскомнагляду й заколов заступника начальника одного з відділів агентства Алєксєя Бєлова, вбивши його на місці. Підліток не намагався втекти і був одразу затриманий. Влада, явно збентежена, намагалася приховати інформацію про напад – прокремлівським ЗМІ наполегливо рекомендували не висвітлювати інцидент.

Чому ж саме це урядове агентство стало мішенню жорстоких і смертоносних нападів?

Нещодавні російські опитування показують зростання народного гніву через війну, яка триває вже понад чотири роки і призвела до різкого зростання вартості життя. Це невдоволення викристалізувалося через рішення режиму відключити доступ до інтернету по всій країні, особливо для молодих росіян. Тотальне блокування кремлем Telegram – месенджера й джерела інформації, якому довіряють десятки мільйонів у країні, а також VPN, які допомагають користувачам обходити офіційні блокування й отримувати доступ до заборонених застосунків, відеоігор і популярної західної музики, спричинило хвилю люті.

Нападати особисто на путіна або критикувати затяжну війну проти України залишається абсолютно забороненою справою, і тому ризик надто високий, але інтернет-цензори такого захисту не мають. Раптом Роскомнагляд, який запроваджує інтернет-обмеження з 2012 року, став найненависнішим агентством у країні.

Це щось нове. Ніколи раніше – ні в Радянському Союзі, ні в росії – цензори не були основною мішенню народного гніву. Їх сприймали лише як виконавців волі Комуністичної партії чи президента – і не більше. Така позиція зручно знімала з них особисту відповідальність, водночас давала готове виправдання для обмеження доступу до інформації.

Тепер уже ні. росіяни, схоже, більше не готові вірити в нібито невинність цензорів.

Востаннє російські урядовці ставали мішенню постійних смертоносних нападів наприкінці XIX століття, коли революційні групи дедалі частіше вдавалися до насильства у протистоянні з царським режимом.