"ДЕ ВЛАДА НА СУМЩИНІ?" - Дмитро "Калинчук" Вовнянко

Ви чули про Сумщину? Не чули? Тоді щиро вітаю. Ми дожилися до того, що в нас іде наступ в тих самих місцях де нещодавно ми наступали на території Росії – але з цього приводу практично ніхто не переймається. Трохи нагадаю хронологію.

23 травня стало відомо про втрату прикордонних сіл Новеньке, Журавка, Веселівка та Басівка на Сумщині. Новини про російські атаки в цьому напрямку з’явилися набагато раніше – ще в квітні. Характерна деталь, російський наступ на Сумщину почався зразу після виходу ЗСУ з територій Курської області. Наступ на Курщину (також нагадаю) Сумщину мусив, типу, убезпечити. Убезпечив?

Російські війська постійно атакують. 28 травня були втрачені Біловоди, противник увірвався до Локні. 31 травня ворог захопив Володимирівку. 1 червня – Костянтинівку. 3 червня ми втратили Олексіївку та Андріївку. 6 червня пала Кіндратівка. 9 червня була остаточно втрачена Локня, ворог закріпився на околицях Юнаківки та Яблунівки.

Менше ніж за місяць втрачено 197 кв. км. території. Української території.

І отут, я просто мушу дещо нагадати. Це вторгнення ворога на Слобожанщину – далеко не перше. І коли ворог здійснив перше вторгнення в тому напрямку, партія «Європейська Солідарність» поставила владі цілком слушне питання – де фортифікації?

Знаєте, ще з Першої Світової війни (а насправді раніше) відомо, війська в обороні тим стійкіші, чим краще обладнані їхні позиції інженерно. Піхотне відділення в чистому полі – мішень. Але те саме відділення в траншеї з бетонними бліндажами та обладнаними вогневими пунктами, прикрите мінним полем та дротяними загорожами – велика сила. Наявність укріплень стійкість військ в обороні збільшує в рази.

І тут влада та її ЗЕботва просто не може сказати ніби ЄвроСолідарність згущує фарби та піариться. Про те саме – про відсутність інженерного обладнання на фронті у своїх відео криком кричить Сергій Стерненко. Він подався в порохоботи чи посмакував Київським тортиком?

Чи може ми всі просто говоримо правду?

Нагадую. Про те що негайно треба вкладати кошти в будівництво оборонних споруд Петро Порошенко заявив ще 29 серпня 2023 р., коли стало очевидно, що насувається довга оборонна війна. Чи почула влада Порошенка тоді?

Наведу всього дві цифри. На кешбеки (читайте – на непрямий підкуп виборців) влада витратила 20 мільярдів грн, а на фортифікації – лише 800 мільйонів. У той самий час Фонд Петра Порошенка передав на фронт 78 екскаваторів (!!) для будівництва фортифікацій силами самих лише бойових підрозділів.

Що сталося з Фондом Петра Порошенка невдовзі? Спочатку військовим забороняли приймати техніку у Фонду Порошенка – я точно знаю про що пишу. Потім Петро Порошенко потрапив під санкції – превентивні, тобто про всяк випадок, а не за щось конкретне.

Коли почалися бої на Харківщині, депутати ЄвроСолідарності (Геращенко, Ар’єв, Сюмар, Павленко, Герасимов тощо) їздили на фронт і оприлюднили побачені «укріплення». Депутати забили на сполох – ЗСУ окопувалися лопатами і приймали бій на укріпленнях збудованих наспіх. Власне, саме тоді Фонд Порошенка почав передавати на фронт екскаватори.

За це зелені ТГ-смітники і вся ЗЕкта в єдиному пориві заволали що «Порошенко піариться». Всі ті самі чорнороті тепер мовчать, що ворог просувається углиб Сумщини і що до Сум йому лишилося 20 км. Ми дочекаємося боїв на околицях обласного центру? Що робить влада для посилення армії?

Віщую заперечення, мовляв, справа не в фортифікаціях, а в тому що бракує людей – мовляв «українці не хочуть захищати Україну», бігають від ТЦК тощо. Відповім – проведення мобілізації це прямий обов’язок всіх органів влади, від Офісу президента починаючи. Опозиція неодноразово пропонувала владі об’єднати зусилля, створити Уряд національної довіри за участі опозиції та розділити відповідальність з владою. Влада всі пропозиції про Уряд національної довіри відкидає. Тому відповідальність за ситуацію на фронті несе команда Зеленського-Єрмака. І тільки вона.

Тому питання до влади. Ворог наступає. Влада – ти де?