Як відомо, хтось розбиває лоба головою об стіну, а хтось загрібає жар чужими руками: класика - схема тупа, але робоча. Хоча іноді лише одне правильне й сильне рішення в кризу може змінити фінансове життя всієї країни на роки вперед.
Особливо актуально це для нас, оскільки інфляція зростає, а економіка гальмує. Це класична стагфляція – дуже тяжка економічна хвороба. На підтвердження цього Глава НБУ Андрій Пишний нещодавно заявив, що Нацбанк погіршив прогноз зростання економіки (ВВП) в Україні в 2026 році з 1,8% до 1,3%. Хоча й пообіцяв прискорення економічного зростання у 2027-2028 роках до 2,8–3,7%.
Нагадаю, друзі, реальний ВВП України за 2024 рік, за даними Держстату, зріс на 3,2%, а за 2023 - на 5,5%, у 2022 році падіння склало майже 29%. Також НБУ погіршив свій інфляційний прогноз на кінець 2026 року із 7,5% до 9,4%. Водночас Пишний спрогнозував надходження в Україну 2026 року міжнародної допомоги у розмірі $53 млрд, і подальше її скорочення до $42 млрд — у 2027 році, до $22 млрд грн — у 2028 році.
Тому і в поточному 2026 році важливо вчитися двом речам:
- зберігати гроші в умовах війни та нестабільності;
- нарощувати капітал навіть у цей час.
Що робити й як рятувати українську економіку? Ну, у національні мізки та досвід наша влада давно не вірить. Відповідно, вже традиційно запрошують іноземців. Ось і колишній прем'єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак ще на початку цього 2026 року приєднався до Міжнародної консультативної ради з питань економічного відновлення України при Президентові Володимирі Зеленськом.
Ріші Сунак мав зосередитися на залученні інвестицій, відновленні енергосектору та підтримці оборонної промисловості нашої країни. Відверто кажучи, очікуваних результатів у цих напрямках від роботи Сунака щодо питань залучення інвестицій й економічної реконструкції ми навряд чи побачимо, натомість тонкий-тонкий прошарок найбагатшої частини населення України помітно швидше нарощує свій дохід.
Так і живемо: тримаємось та терпимо
