Зеленський зник зі словника Заходу — і чому це вже незворотне.
1. Після провалу в Овальному кабінеті Захід вирішив рятувати Україну, а не Зеленського.
Лютий 2025-го.
Вашингтон.
Зустріч Зеленського з Трампом завершилася безрезультатно.
Це була остання ставка. Вона не спрацювала.
Західні партнери зрозуміли:
він не гарантія жодного компромісу.
Модель «оновити мандат, а потім підписати угоду» провалилась.
І тоді почалась фаза: «рятуємо Україну, не Зеленського».
2. Спочатку європейці ще спробували захищати Зеленського — але побачили, що консенсус інший.
У березні Макрон, Шольц і Мішель ще згадували Зеленського на захист від Трампа.
Але вже тоді в кулуарах звучало інше:
«Україна — це більше, ніж Зеленський.»
Захист був не заради України — а заради форми.
Але зміст уже змінився.
3. Ім’я Зеленського почали виключати з міжнародних заяв.
Квітень 2025.
G7, НАТО, Рада Європи, саміти з Китаєм — усі офіційні заяви вживають:
«українська сторона», «Київ», «збройні сили України», «уряд в Україні».
Жодної персоналізації. Зеленський — більше не частина тексту.
4. Ключова точка зламу: заява Трампа.
«Я не обов’язково на боці Зеленського, але на боці України — так.»
— Трамп, The Atlantic, квітень 2025.
Це й було формальне розмежування.
Зеленський — не рівень, на якому ведуть перемовини.
Він став варіантом, а не основою.
5. Мирні ініціативи більше не потребують Зеленського
30-денне припинення вогню — ініціатива ЄС, Туреччини та Ватикану.
Женева, Стамбул, Рим — переговорні формати без прямої участі Банкової.
путін говорить «з українською стороною», а не із Зеленським.
Його делегація — ще згадується.
Але його ім’я — вже ні
Він не заважає.
Він просто більше не потрібен
Чому це сталося?
Світ не чекає, поки хтось зміниться.
Світ просто йде далі.
Зеленський не став гіршим.
Просто його час — вичерпано.
І світ вибудовує нову архітектуру без нього як медійного акцента.
Ймовірність участі та перемоги:
Участь у виборах - 40%
Перемога, якщо піде - 15%
Загальний шанс виграти -
6%
І саме тому він більше не фігура впливу —
а лише змінна в чужій формулі.
Що тепер турбує Захід:
Свобода слова:
▪︎ Блокування ТВканалів,
цензура, переслідування журналістів.
▪︎ Притиск опозиції і військових
▪︎ Залужний в тіні, ветерани — під підозрою.
▪︎ Порошенко — під загрозою.
Чесні вибори:
— Не «вибори Зеленського», а реальна зміна епохи.
Фінал:
У 2022-му Зеленський був уособленням спротиву для світових еліт і медіа.
У 2025-му — лише залишком компромісу.
Він, схоже, уже дав те, що міг дати.
А новий мир, новий фронт, новий порядок — будуються без нього.
Зеленському це не подобається...
І на допомогу приходить Трамп... Копалини?
Трамп у соцмережі Truth Social:
«Путін не хоче укладати угоду про припинення вогню з Україною, а натомість хоче зустрітися у четвер, у Туреччині, щоб обговорити можливе завершення кровопроліття.
Україна має погодитися на це негайно.
Принаймні тоді стане ясно, чи можливе укладання угоди, і якщо ні — європейські лідери та США розумітимуть, у якій точці переговори, і зможуть діяти відповідним чином.
Я починаю сумніватися, що Україна взагалі (може) укласти угоду з Путіним, який надто зайнятий святкуванням Перемоги у Другій світовій війні — війни, яку не можна було б виграти (навіть близько!) без Сполучених Штатів Америки.
Проведіть цю зустріч, ЗАРАЗ.»
Стамбул — це не мир. Це реакція.
Зустріч, запланована в Стамбулі, не є частиною європейської ініціативи — це відповідь Кремля. Реакція на те, що Європа почала грати першу скрипку в питанні припинення вогню.
Москва не хоче миру — вона хоче контролю над форматом.
І тут у гру знову входить Трамп.
Путін хоче говорити з Зеленським, але тільки через Трампа.
Бо коли першу роль грає Європа,
— це не переговори, а ультиматум.
І Трамп підлаштовується:
Учора погодився з європейським планом (30 днів тиші),
А сьогодні закликає до термінової зустрічі Зеленського з путіним без жодних умов.
Це доводить: слова Трампа нічого не значать.
Вони живуть один день.
Він — не модератор, а посередник для чужих інтересів.
І, до речі, перемовини з путіним заборонені законом.
Зеленський має не право, а лише — спокусу.
Чому путін не був у Туреччині вже п’ять років?
Бо Туреччина — член НАТО. І жоден візит путіна зараз не відбудеться без російських винищувачів у супроводі.
А це означає: військова авіація ворога над територією Альянсу.
Навіть якщо Ердоган погодиться, НАТО має сказати «так» на проліт російських військових літаків.
Раніше не давало...
А зараз?
Хоча...
Мира завтра не буде...
Отже, і зустрічі не повинно бути.
Я немаю розвідки і спецслужб.
Я можу лише висловити свою думку, що це означає, а чому це сталося --- можу лише здогадуватись
Трамп виводить Зеленського з ізоляції — і Європу з гри.
Що сталося?
Трамп підтримав європейську ініціативу:
30 днів припинення вогню → переговори → план дій.
Усе виглядало погоджено: ЄС, США, Україна — єдиним фронтом.
А сьогодні — розворот на 180 градусів.
Трамп вимагає, щоби Зеленський негайно зустрівся з путіним у Туреччині.
Це порятунок і для путіна, якого це ніби звільняє від ультиматума від учора.
І Зеленського, якому повертає роль переговорника бодай формально, бо насправді, ймовірно, сенс перемовин вже окреслено і там Зеленській відіграє вже визначену роль.
Без гарантій тиші. Без попередніх умов. Просто — «з’ясувати, чи можна укласти угоду».
«Проведіть цю зустріч. ЗАРАЗ!»
Це повністю суперечить європейській стратегії.
Трамп переходить до прямого тиску на Україну, відкидаючи спільні формати й кидаючи Європі виклик.
Але Зеленський цього давно чекав.
Він мріяв про зустріч із путіним —
Ще зі Стамбула-2022.
Ще з Омана.
Ще з виборів 2019 і мав лише одну зустріч, яка закінчилася для нього катастрофою.
Його європейці не допустили до реальної гри. А тепер — Трамп подає руку напряму. Що це?
Що скаже Європа?
Проковтне цей крок? Зробить вигляд, що нічого не сталося?
Чи визнає: її спільна дипломатія перетворилась на політичну декорацію?
Не вірю, що Європа без плану Б.
Але я, м'яко кажучи, вражений(
Судячи з останніх повідомлень (Axios, Цензор, Liga, Babel), Зеленський не дотримався домовленості, озвученої перед європейцями.
Формально:
– 10 травня під час переговорів із Макроном, Шольцем, Туском, Мерцем і Стармером він погодився на західну формулу:
30-денне припинення вогню — як передумова до переговорів.
Це була чітка умова, виголошена публічно як частина ультиматуму до Москви.
А тепер — інші факти:
— Зеленський підтвердив візит до Туреччини 15 травня, навіть якщо припинення вогню не почнеться 12-го.
– Він сказав, що «особисто чекатиме на Путіна», хоча жодних гарантій припинення бойових дій не отримано.
– Це збігається з позицією Трампа (або Келлога): почати перемовини без попередніх умов, навіть без режиму тиші.
Отже:
Зеленський, по суті, слідом за Трампом, відійшов від узгодженої з ЄС стратегії.
Це може викликати серйозну напругу з європейськими лідерами, які виставили себе гарантіями нового підходу.
І водночас — підсилити підозри, що Зеленський намагається «перехопити гру» в обхід формальних домовленостей.
Європа послідовно підтримувала Зеленського після провалу у Овальному Кабінеті. Фактично вона примирила Зеленського і Трампа і повернула нам зброю і розвіддані.
Тепер Зеленській, схоже, про.срав цю підтримку остаточно...
Причина зрозуміла
План Європи був в інтересах України, а не Зеленського особисто.
План Трампа, ймовірно, робить пріоритетними інтереси саме Зеленського.
