1. Другий за потужністю НПЗ росії повністю зупинив переробку після атаки українських БПЛА.
- НПЗ «Киришинефтеоргсинтез» («Кінеф») у Ленінградській області, другий за потужністю в росії, повністю зупинив переробку нафти після атаки БПЛА 30 серпня.
- На підприємстві потужністю 20 млн тонн на рік пошкоджено дві установки первинної переробки: АВТ-6 потужністю 22 860 тонн на добу (40% потужності НПЗ) та АТ-1 — 4 860 тонн на добу (8%). Ще дві установки — АТ-6 і АВТ-2, які разом забезпечують 52% потужності підприємства, на момент атаки не працювали.
- «Кінеф», що належить «Сургутнафтогазу», забезпечує близько 7% усієї нафтопереробки росії та щороку виробляє близько 2 млн тонн бензину і 7 млн тонн дизпального. Підприємство є одним із ключових постачальників пального для Санкт-Петербурга та північно-західних регіонів росії.
- У 2026 році НПЗ уже двічі надовго зупинявся через атаки БПЛА — 26 березня та 5 травня. Повністю відновити його роботу не вдалося: у серпні завод працював приблизно на 50% потужності. Після нової атаки переробку зупинено повністю.
2. російський «аналог Starlink» провалюється: усі 16 супутників «Рассвет» не вийшли на потрібну орбіту.
- росія зазнала чергового провалу зі створення власної супутникової системи зв’язку для війни проти України. Жоден із 16 супутників «Рассвет», запущених 19 липня, станом на 31 серпня не досяг запланованої висоти 550 км.
- Більшість апаратів зависли на висоті лише 300–400 км, частина поступово втрачає орбіту, а щонайменше два супутники вже рухаються до входу в атмосферу Землі. Робоча висота системи «Рассвет» має становити 870 км, тому російські апарати виявилися далеко від необхідних параметрів.
- Проблема системна: із 32 запущених у 2026 році супутників «Рассвет» лише 12 із першої партії досягли стійкої орбіти. Це лише 37,5% усіх запущених апаратів. ISW зазначає, що на нижчих орбітах супутники мають коротший термін роботи через сильніший атмосферний опір і більші витрати пального.
- москва поспіхом розгортає «Рассвет», намагаючись компенсувати втрату доступу до Starlink і створити власний військовий канал зв’язку для точніших ударів та управління безпілотниками. Але замість повноцінного аналога Starlink росія отримує супутники, які не можуть вийти на потрібну орбіту і частина яких ризикує просто згоріти в атмосфері.
- ISW прогнозує, що без різкого збільшення кількості успішних запусків росії буде надзвичайно складно створити повноцінну систему. Для стабільного цілодобового покриття території України росії знадобиться 200–300 супутників.
3. російський «КАМАЗ» продовжує втрачати гроші: 21,8 млрд рублів збитку за пів року.
- російський виробник вантажівок «КАМАЗ» за підсумками першого півріччя 2026 року отримав 21,8 млрд рублів чистого збитку. Компанія залишається глибоко збитковою після 37 млрд рублів збитку за 2025 рік.
- Ситуація погіршується структурно: собівартість продажів зросла до 151,8 млрд рублів, тоді як валовий прибуток впав на 19% — до 13 млрд рублів. Операційний збиток склав 8 млрд рублів, а виплата відсотків за кредитами забрала ще 18,6 млрд рублів.
- Особливо стрімко роздуваються борги. Короткострокові зобов’язання за пів року зросли до 435,6 млрд рублів. Кредити та позики становили 193 млрд рублів, кредиторська заборгованість — 139,5 млрд рублів, а зобов’язання перед замовниками — 69 млрд рублів.
- Проблеми посилює обвал російського ринку вантажівок: за перше півріччя він скоротився на 15%.
- При цьому керівництво «КАМАЗа» вже визнавало, що за підсумками 2026 року компанія не очікує прибутку. російський автогігант залишається збитковим, із величезним борговим навантаженням і дедалі слабшим ринком збуту.
4. росія таємно допомагає Ірану розробляти надзвукові крилаті ракети.
- росія з 2023 року в межах секретної програми C430L допомагає Ірану розробляти прямоточний повітряно-реактивний двигун для нового класу надзвукових крилатих ракет. Про це йдеться у розслідуванні Financial Times, заснованому на витоку російської переписки, даних про поїздки та аналізі військових патентів.
- Програму організував «Рособоронекспорт» спільно з НПО «Машиностроение». Російські чиновники та високопоставлені інженери підприємства неодноразово відвідували Іран до підписання контракту з Міноборони Ірану в листопаді 2023 року. Вони допомагали вирішувати технічні питання, пов’язані з паливною системою, стабільністю горіння, повітрозабірником і соплом двигуна.
- У проєкті брали участь одні з найдосвідченіших російських ракетних інженерів. Технологія прямоточного двигуна дозволяє підтримувати швидкість польоту, у кілька разів вищу за швидкість звуку. Іран уже розробив та випробував такий двигун, однак доказів розгортання надзвукової ракети, створеної за участю росії, наразі немає.
- Для Ірану опанування цієї технології дозволить створювати різні види озброєнь на її основі, удосконалювати наступні покоління ракет і зменшити залежність від іноземних постачальників.
- Переписка свідчить, що співпраця тривала і влітку 2026 року. У червні «Рособоронекспорт» продовжував переговори щодо наступного етапу програми та готував для Тегерана технічні звіти. Чи розпочався цей етап, FT не встановила.
- Програма C430L стала одним із найбільш масштабних відомих випадків передачі росією Ірану військових технологій. Вона передбачає не просто постачання готового озброєння, а передачу технологій і досвіду для самостійної розробки Іраном нового класу ракет.
5. Мальдіви стали новим центром обходу санкцій росією.
- Мальдіви перетворилися на новий канал постачання до росії підсанкційних товарів, зокрема авіазапчастин та електронних компонентів. Щоранку в аеропорту Мале приземляється комерційний рейс «Аерофлоту». Місцеві посередники допомагають оформити товари зі США, Європи та Китаю, після чого їх завантажують на літак, який приблизно через дві години вилітає до москви.
- Після прибуття частина товарів потрапляє до підсанкційних російських компаній, зокрема авіакомпанії S7 Airlines та її підприємств технічного обслуговування. Серед вантажів — мікрочипи, оптичні прилади, а також високотехнологічні авіаційні заклепки й болти.
- Частина продукції належить до товарів подвійного призначення і може використовуватися як у цивільній авіації, так і для військових систем. Офіційна статистика Мальдів показує майже нульовий експорт до росії у 2022–2025 роках.
- Водночас дані американської Import Genius свідчать про різкий стрибок російського імпорту з Мальдів: із менш ніж 7 млн доларів у 2021 році до понад 630 млн доларів у 2022 році. У 2024 році росія імпортувала з Мальдів товарів на 160 млн доларів.
- Реальний обсяг торгівлі може бути вищим: російська влада почала обмежувати доступ до торговельних даних у 2024 році, а на початку 2025-го повністю його заблокувала. Маршрут через Мальдіви значно менший за основні канали обходу санкцій росією — Китай, Туреччину та ОАЕ, через які щороку проходить близько 15 млрд доларів забороненого російського імпорту. Водночас він демонструє, наскільки широко росія використовує треті країни для отримання критично важливих товарів.
- Уряд Мальдів зазнає тиску США та Європи щодо закриття маршруту. Однією з проблем є слабкий митний контроль: транзитні вантажі зазвичай не проходять фізичного огляду, а митники покладаються на документацію. Попри це, обсяги перевезень зростають.
- У липні Maldives Airports повідомила про рекордні 126 тонн вантажів за одну добу, а на «Аерофлот» припало 12% вантажів, відправлених за кордон у першому півріччі.
6. Німеччина прямо звинуватила росію в гібридній атаці на аеропорт Лейпцига.
- Уряд Німеччини офіційно поклав на росію відповідальність за спробу атаки безпілотником зі вибухівкою на аеропорт Лейпцига 4 серпня. Міністр внутрішніх справ Александр Добриндт заявив, що використані під час операції технології, компоненти, вибухівка та детонаційне обладнання відомі німецьким спецслужбам за іншими російськими гібридними операціями.
- За словами Добриндта, характер атаки та розвідувальні дані «явно вказують» на причетність росії. Він назвав інцидент частиною системної кампанії москви проти Європи, яка включає шпигунство, саботаж, проникнення, дезінформацію та підготовку атак. Виконавцями, за його словами, були так звані агенти низького рівня.
- Берлін переходить до жорстких заходів. 18 вересня буде закрито генеральне консульство росії в Бонні, розірвано угоду з «Російським домом» у Берліні та посилено контроль за в'їздом громадян росії. Російського посла вже викликали до МЗС Німеччини.
- Міністр закордонних справ Йоганн Вадефуль заявив, що російські дії є частиною тривалої кампанії дестабілізації, дезінформації, погроз, саботажу та агресії проти Європи.
- Для Берліна це принциповий крок: Німеччина не просто засудила чергову диверсію, а публічно назвала росію відповідальною та оголосила конкретні дипломатичні й безпекові заходи у відповідь.
7. Один із останніх західних банків у росії закликає клієнтів забрати гроші та закрити рахунки.
- Італійський UniCredit, один із останніх великих західних банків, які ще залишаються в росії, почав пропонувати клієнтам закрити рахунки та банківські картки й перевести гроші до інших кредитних організацій.
- Банк пояснює такі рекомендації подальшим скороченням своєї діяльності в росії. UniCredit послідовно згортатиме російський бізнес. Банк уже припинив перевипуск дебетових карток із завершеним терміном дії, а з грудня перестане перевипускати картки з інших причин.
- Із вересня неактивовані протягом шести місяців картки автоматично блокуються та закриваються. Із 1 жовтня банк запроваджує 2% комісію за рублеві перекази на рахунки іноземних банків.
- У червні UniCredit почав рекомендувати преміальним клієнтам переходити до інших банків з іноземним капіталом. Зараз в італійського банку залишилося лише одне відділення для фізичних осіб у москві, а з 2025 року він не залучає нових корпоративних клієнтів.
- У травні UniCredit також домовився з приватним інвестором з ОАЕ про продаж частини російського бізнесу. Завершення угоди очікується у першій половині 2027 року.
- Після неї UniCredit планує залишити переважно операції з міжнародних розрахунків у євро та доларах для клієнтів, які не перебувають під санкціями. російський ринок втрачає одного з останніх великих західних банків: UniCredit скорочує клієнтську базу, закриває картки та рахунки, не видає нових корпоративних кредитів і готує подальший розпродаж російського бізнесу.
8. Велика Британія оштрафувала Citibank на $6,35 млн за порушення санкцій проти росії.
- Британське Управління з впровадження фінансових санкцій (OFSI) оштрафувало лондонський підрозділ американського Citibank на 4,7 млн фунтів стерлінгів ($6,35 млн) за порушення санкцій проти росії. Лондонське відділення банку провело 970 платежів на суму £19,7 млн, які порушували санкційний режим.
- Більшість порушень припала на період лютий–листопад 2022 року, коли Велика Британія та її союзники запровадили масштабні санкції проти російських компаній, банків і суден.
- Частина платежів стосувалася рахунків державної судноплавної компанії «Совкомфлот». Citibank також обробляв платежі для підсанкційних російських банків «Альфа-Банк», «Газпромбанк» і «Кредит Банк Москви». OFSI заявило, що порушення сталися через низку помилок і недоліків у системах та процедурах банку.
- Після запровадження санкцій різко зросло навантаження на процеси обробки платежів і перевірки санкційних сповіщень. Регулятор зазначив, що не вважає, що Citibank навмисно порушував санкції. Водночас сукупність помилок була суттєвою та охоплювала широкий спектр бізнес-процесів і систем банку.
- Citibank добровільно розкрив OFSI більшість порушень і співпрацював із регулятором під час розслідування. У серпні 2022 року Citi заявив про скорочення інвестицій у росію. Наприкінці 2025 року його рада директорів схвалила продаж російського підрозділу АТ «Сітібанк» місцевому інвестиційному банку Renaissance Capital.
9. Sinopec нарощує закупівлі російської нафти, посилюючи тиск на китайські НПЗ.
- Китайська Sinopec активно нарощує закупівлі російської нафти, прагнучи збільшити маржу на переробці. Це скорочує доступні обсяги для невеликих незалежних НПЗ Китаю, які одночасно втрачають поставки іранської нафти через морську блокаду США.
- Дешевша російська нафта дає Sinopec змогу збільшувати прибуток від переробки на внутрішньому ринку та нарощувати експорт пального після послаблення Китаєм обмежень на його поставки.
- У жовтні Sinopec продовжила й навіть прискорила закупівлі. Йдеться переважно про російську нафту ESPO з Далекого Сходу, а також менші обсяги Sokol із Сахаліну та Urals із європейських портів росії.
- За оцінками семи трейдерів, Sinopec домовилася про закупівлю 10–15 партій ESPO, або приблизно 235 000–353 000 барелів на добу. Загальний обсяг закупівель у жовтні, включно з Sokol та Urals, може перевищити 20 партій.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
