1. Україна продовжує системно бити по паливній інфраструктурі росії, посилюючи тиск на один із ключових секторів її економіки.
- У ніч на 14 грудня Сили оборони України завдали ударів по об’єктах паливно-енергетичного комплексу рф одразу в кількох регіонах. У Волгоградській області під атаку потрапила нафтобаза в Урюпінську. Це вже не перший удар по цій інфраструктурі — нафтобазу атакували і на початку грудня, що свідчить про її вразливість та проблеми з протиповітряним захистом.
- Майже одночасно українські безпілотники знову вдарили по Ново-Ярославському нафтопереробному заводу — одному з найбільших НПЗ у центральній частині росії. Це сталося лише через дві доби після попередньої атаки, що підкреслює неспроможність російських служб гарантувати безпеку стратегічних промислових об’єктів.
- Підприємство з потужністю близько 15 млн тонн на рік відіграє важливу роль у забезпеченні внутрішнього ринку паливом і контролюється структурами, пов’язаними з «Роснефтью» та «Газпромом».
- Повторювані удари по НПЗ і нафтобазах дедалі більше розхитують паливний ланцюг росії, створюють ризики для стабільності постачання та збільшують витрати на відновлення і захист об’єктів.
- На тлі падіння нафтових доходів і бюджетного дефіциту ці атаки стають ще одним болючим ударом по економічних можливостях кремля фінансувати війну.
2. російська влада змушена знову рятувати вугільну галузь, яка занурюється в кризу.
- Уряд рф продовжив так звані «податкові канікули» для вугледобувних компаній ще на три місяці — до березня 2026 року, фактично визнавши нездатність галузі виживати без постійної бюджетної підтримки.
- Постанова передбачає звільнення підприємств від сплати податку на видобуток корисних копалин і страхових внесків, а також мораторій на примусове стягнення боргів, за винятком процедур банкрутства.
- Пільговий режим діє з червня 2025 року, але замість «тимчасової підтримки» перетворився на постійну схему утримання збиткового сектору коштом бюджету. Причина — різке падіння експортних доходів на тлі санкцій, втрата ключових ринків і зростання витрат, які російські компанії більше не здатні компенсувати.
- За офіційними даними, лише за травень–листопад 2025 року обсяг відстрочених платежів у галузі досяг 45 млрд рублів. Фінансовий стан вугледобувних компаній продовжує погіршуватися. За поточної кон’юнктури сукупні збитки сектору за підсумками року можуть скласти 300–350 млрд рублів.
- Це означає, що одна з базових галузей російської економіки фактично втратила рентабельність і тримається виключно за рахунок податкових поступок і ручного управління з боку держави.
3. На одному з найбільших родовищ Уралу робітникам перестали виплачувати зарплату.
- На Волковському родовищі — одному з найбільших у росії за запасами мідно-залізо-ванадієвих руд — робітники зіткнулися з багатомісячною затримкою заробітної плати. Працівникам гроші не виплачують уже понад два місяці. Роботодавець припинив виплати приблизно двом сотням працівників.
- Цей випадок відбувається на тлі різкого зростання проблем із виплатою зарплат у росії загалом. Станом на жовтень загальний обсяг простроченої заборгованості із заробітної плати перевищив 2,1 мільярда рублів, що майже утричі більше, ніж роком раніше.
- Кількість скарг на затримки та невиплати зарплат за рік зросла більш ніж у півтора рази — лише за 11 місяців надійшли десятки тисяч звернень.
- Затримки зарплат навіть на стратегічних промислових об’єктах свідчать про поглиблення фінансових проблем у реальному секторі економіки та зростання соціальної напруги серед працівників.
4. Ризики для російського судноплавства в Чорному морі стрімко зростають, а наслідки агресивної політики кремля вже безпосередньо б’ють по морській логістиці та доходах.
- Через ескалацію війни та погрози москви страховики різко підвищили вартість «воєнного страхування» для суден, що працюють у регіоні.
- Страхові компанії перейшли до щоденного перегляду полісів, а страхові премії для окремих портових заходів у Чорному морі зросли до 1% від вартості судна — це найвищий рівень із кінця 2023 року. Ще тиждень тому ставки становили 0,4–0,6%. Для судновласників це означає десятки тисяч доларів додаткових витрат на кожен рейс і робить заходи в російські порти дедалі менш економічно доцільними.
- Страховики розглядають навіть сценарій повного скасування покриття для окремих маршрутів. Насамперед ідеться про рейси до російських портів, які дедалі частіше розглядаються як зона підвищеного ризику.
- Ситуацію загострили погрози кремля обмежити доступ України до Чорного моря та заяви про можливі дії проти суден країн, які підтримують Київ.
- На тлі такої риторики міжнародні компанії з морської безпеки попереджають: рівень загрози для танкерів, що заходять у російські порти, суттєво зріс, а судноплавним компаніям уже рекомендують проводити додаткові огляди корпусів суден через ризик мінування. У результаті Чорне море дедалі більше перетворюється на проблемну зону саме для росії: агресивні дії та погрози відлякують страховиків і судновласників, підвищують вартість перевезень і підривають російський експорт, який і без того перебуває під тиском санкцій та воєнних ризиків.
5. Європейський Союз фактично посилив дипломатичну ізоляцію росії на міжнародних майданчиках.
- Брюссель розіслав постійним представництвам інструкції щодо спілкування з російськими дипломатами, які зводяться до максимального дистанціювання та публічного ігнорування.
- Рекомендації були передані через представництво ЄС при ООН у Женеві та поширені серед інших дипломатичних місій. У документах радять уникати участі в заходах, де присутні представники росії, а також не з’являтися поруч із ними в об’єктивах камер, щоб не створювати враження нормалізації контактів.
- Наслідки цих вказівок уже відчутні на практиці. російських дипломатів демонстративно ігнорують: їм не подають руки, уникають будь-якого неформального спілкування, а в окремих випадках навіть просять залишити заходи, організовані іншими дипломатичними місіями.
- Таким чином, росія дедалі більше перетворюється на дипломатичного ізгоя, з яким у Європі намагаються не лише не співпрацювати, а й публічно не асоціюватися.
- Це ще один сигнал того, що навіть формальні міжнародні контакти з москвою стають токсичними для західних партнерів.
6. Латвія заблокувала участь російської збірної в етапі Кубка світу з бобслею та скелетону, який має відбутися в Сігулді.
- російські спортсмени не зможуть в’їхати до країни навіть під «нейтральним» статусом, попри олімпійське значення змагань. Заборона ґрунтується не на рішеннях міжнародних спортивних федерацій, а на національному законодавстві Латвії, яке виключає допуск атлетів із російськими паспортами до участі у спортивних заходах на території країни.
- Фактично це означає повне відсторонення росії від одного з ключових етапів сезону.
- Ситуація ще раз підкреслює поглиблення міжнародної ізоляції російського спорту: навіть спроби виступати без прапора і гімну більше не працюють, а внутрішні закони європейських держав стають додатковим бар’єром для повернення рф на світову спортивну арену.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
