1. Зранку під атакою опинився російський Енгельс, де розташований стратегічний аеродром «Енгельс-2» — одна з ключових баз дальньої авіації росії, з якої регулярно злітають бомбардувальники Ту-95МС і Ту-160 для ракетних ударів по Україні.
- Мешканці Енгельса та Саратова чули серію вибухів, у містах спостерігалися перебої з електропостачанням, працювала ППО, а в небі фіксували безпілотники. Також тимчасово запроваджувалися обмеження на роботу аеропорту Саратова.
- Аеродром «Енгельс-2» є головною базою стратегічної авіації росії, де дислокуються полки літаків Ту-95МС і Ту-160. База здатна розміщувати понад 30 стратегічних бомбардувальників, однак після серії українських ударів росія регулярно перекидає літаки між аеродромами Енгельс, Оленья, Бєлая та Українка, щоб ускладнити їх ураження.
2. Один із найбільших нафтопереробних і нафтохімічних заводів росії зупинився після атаки БпЛА.
- Нафтопереробний і нафтохімічний комплекс «Газпром нафтохім Салават» у Башкортостані повністю зупинив переробку нафти та газового конденсату після атаки українських безпілотників 14 липня. Пошкоджено й виведено з ладу обидві установки первинної переробки — АВТ-6 потужністю 17,1 тис. тонн на добу та АВТ-4 потужністю 11,4 тис. тонн на добу. Також пошкоджені вторинні технологічні установки та міжцехові комунікації.
- За оцінками, відновлення роботи підприємства може тривати від кількох тижнів до кількох місяців.
- «Газпром нафтохім Салават» є найбільшим нафтохімічним підприємством «Газпрому» та одним із найбільших НПЗ росії. У 2024 році завод переробив 7,2 млн тонн нафти (близько 2,7% загального обсягу російської нафтопереробки), виробив 2,5 млн тонн дизельного пального, 1,5 млн тонн бензину та 700 тис. тонн мазуту.
- Крім того, підприємство випускає поліетилен, бутилові спирти, аміак, карбамід та іншу нафтохімічну продукцію. «Салават» став уже п'ятим великим НПЗ росії, який зупинив роботу в липні. Раніше після атак або інцидентів припинили переробку Сизранський НПЗ, Саратовський НПЗ, Омський НПЗ та «Нижегороднафтооргсинтез».
3. Дефіцит бюджету росії у 2026 році може перевищити план більш ніж на 1 трлн рублів.
- Дефіцит федерального бюджету росії у 2026 році може виявитися значно більшим за офіційний прогноз. Згідно з даними урядового порталу бюджетної системи рф, витрати бюджету можуть перевищити затверджений план більш ніж на 1 трлн рублів (близько 12,85 млрд доларів).
- Очікується, що видатки федерального бюджету у 2026 році сягнуть 45,11 трлн рублів замість передбачених законом 44,07 трлн рублів. При цьому прогноз доходів залишається незмінним — 40,28 трлн рублів. У результаті дефіцит бюджету може зрости до 4,83 трлн рублів замість запланованих 3,79 трлн рублів (1,6% ВВП).
- Проблеми з державними фінансами вже проявляються цього року. За даними Мінфіну, у першому півріччі 2026 року дефіцит федерального бюджету досяг 5,73 трлн рублів, або 2,5% ВВП, що в 1,7 раза більше, ніж за аналогічний період минулого року.
- Міністр фінансів визнав, що підсумковий дефіцит бюджету перевищить офіційний цільовий показник, хоча й заявив, що це нібито не потребуватиме істотного збільшення внутрішніх запозичень. Водночас
- Мінфін відклав до 2029 року досягнення нульового первинного дефіциту бюджету, яке раніше вважалося одним із ключових орієнтирів бюджетної політики.
- У 2025 році дефіцит федерального бюджету росії вже майже у п'ять разів перевищив початковий план, досягнувши 5,7 трлн рублів (2,6% ВВП) — найвищого рівня з часів пандемії.
4. Законопроєкт про «пекельні санкції» США обвалив російський фондовий ринок.
- російський фондовий ринок відновив падіння після короткого перепочинку. Індекс Московської біржі під час торгів опустився до 2109,6 пункту — найнижчого рівня з 19 грудня 2022 року. Із початку року індекс Мосбіржі втратив вже 23%.
- Серед найбільших втрат: «Газпром» — -2% (акції також оновили мінімум із 2008 року); Сбербанк — -1,5%; ВТБ — -3,8%; «Роснєфть» — -2,9%; «Аерофлот» — -2,6%; «Сєвєрсталь» — -4%; VK — -7% після санкцій проти державного месенджера MAX.
- Основною причиною розпродажу став новий санкційний законопроєкт США, який передбачає масштабне посилення тиску на росію. Документ містить, зокрема, 100-відсоткові мита для країн, що продовжать закуповувати російську нафту, насамперед Китаю та Індії.
- Крім того, законопроєкт передбачає можливість запровадження санкцій проти Центробанку росії, найбільших російських банків,, а також проти «тіньового флоту», нафтових перевезень і проєктів «Ямал ЗПГ» та «Арктик ЗПГ».
- Навіть після зниження запропонованих мит із 500% до 100% ризики для російського нафтового експорту залишаються надзвичайно високими. Адже Китай та Індія забезпечують близько 90% експорту російської нафти, і будь-які вторинні санкції можуть суттєво обмежити ключове джерело валютних надходжень росії.
5. Акції «Газпрому» впали до мінімуму за 17 років після фактичного зриву газових переговорів із Китаєм.
- Акції «Газпрому» на Московській біржі впали до 90,21 рубля — найнижчого рівня з листопада 2008 року. Причиною стала інформація про те, що Китай фактично призупинив переговори щодо будівництва газопроводу «Сила Сибіру-2», на який кремль покладав ключові надії для заміщення втраченого європейського ринку.
- Від початку липня акції компанії подешевшали на 11%, із початку року — на 27%, а порівняно з піком восени 2021 року «Газпром» втратив майже 80% ринкової капіталізації. Наразі компанія оцінюється лише у 2,15 трлн рублів (близько 28 млрд доларів) — у 36 разів менше, ніж обіцяв свого часу глава «Газпрому», який прогнозував капіталізацію на рівні 1 трлн доларів
6. Ділова активність у російській економіці впала до мінімуму з перших місяців війни.
- Паливна криза, спричинена ударами по російських НПЗ, обвалила ділову активність у росії до найнижчого рівня з весни 2022 року. Індикатор бізнес-клімату Центробанку, який розраховується на основі опитування 12,3 тис. підприємств, у червні знизився до мінус 3,6 пункту проти 0,9 пункту у травні. Нульова позначка відокремлює зростання від спаду.
- За даними ЦБ, у червні різко погіршилися як оцінки поточної ситуації, так і очікування бізнесу щодо майбутнього. Показники стали найгіршими з квітня 2022 року практично в усіх секторах економіки та серед підприємств усіх розмірів.
- Одночасно після п'яти місяців зниження знову почали зростати інфляційні очікування бізнесу. Очікуваний темп зростання цін підвищився з 4,3% до 5,8% у річному вимірі. Це пов'язано насамперед із паливною кризою.
- У травні виробництво нафтопродуктів у росії скоротилося на 13,5%, що стало наслідком ударів по нафтопереробних заводах. Дефіцит пального вдарив по видобувній галузі, логістиці, сільському господарству, торгівлі та сфері послуг.
- За оцінкою Центробанку, найбільший внесок у падіння ділової активності зробили саме підприємства транспорту, торгівлі, сфери послуг і видобутку корисних копалин. Проблеми посилилися на тлі загального уповільнення економіки.
- За оцінкою Мінекономрозвитку, у січні–травні економічне зростання становило лише 0,2% у річному вимірі. Ресурси дедалі більше перерозподіляються на користь військово-промислового комплексу, тоді як інші сектори економіки стикаються з дефіцитом фінансування, високими ставками та зростанням витрат.
7. росія почала просити Індію про додаткові поставки бензину через кризу на НПЗ.
- Найбільші російські нафтові компанії звернулися до індійських нафтопереробних заводів із проханням збільшити поставки бензину після того, як українські удари вивели з ладу значну частину російських нафтопереробних потужностей.
- Майже 40% російських потужностей із переробки нафти не зможуть відновити роботу щонайменше протягом двох місяців, якщо не буде нових атак. До індійських партнерів звернулися «Роснєфть», «Газпромнєфть» і «Лукойл». Постачання планується здійснювати через міжнародних трейдерів.
- Водночас представники трьох державних НПЗ Індії заявили, що не мають надлишків бензину для експорту. Щонайменше одна партія індійського бензину вже прямує до росії. За даними Kpler, танкер Agni доставив 42 тис. тонн бензину з індійського порту Вадінар, після чого вантаж був перевантажений біля узбережжя Єгипту на судно Garnet, яке має прибути до росії наприкінці липня. Інший танкер — Varg — також перевозить бензин із Індії для подальшої перевалки на шляху до росії.
- Якщо українські удари й надалі скорочуватимуть російські потужності з нафтопереробки, москва почне домагатися від Індії також поставок дизельного пального.
- Ситуація є безпрецедентною: Індія залишається найбільшим покупцем російської нафти, що транспортується морем, однак тепер росія змушена імпортувати з Індії готове пальне через дефіцит, спричинений ударами по власних НПЗ.
8. Греція заблокувала санкції проти російського ЗПГ, щоб захистити бізнес свого судноплавного магната.
- Греція виступила проти запровадження санкцій ЄС, які передбачають заборону перевалки та постачання російського ЗПГ до третіх країн, щоб захистити судноплавну компанію Dynagas грецького мільярдера Георгіоса Прокопіу.
- Через розбіжності країни ЄС після трьох днів переговорів не змогли погодити 21-й пакет санкцій проти росії та відклали ухвалення рішення щонайменше на тиждень. Разом із цим було відкладено і перегляд механізму цінової стелі на російську нафту.
- Посол Греції при ЄС заявив, що запровадження санкцій фактично «знищить» Dynagas, спеціалізовані газовози якої перевозять ЗПГ із російського проєкту «Ямал ЗПГ». Ще кілька дипломатичних джерел підтвердили, що саме захист цієї компанії став головною причиною заперечень Афін.
- Заборону на торгівлю російським ЗПГ країни ЄС узгодили ще восени 2025 року, однак Греція відтоді послідовно виступає проти її включення до санкційного пакета.
- Затримка з ухваленням нового пакета санкцій означає, що росія поки що зберігає можливість використовувати європейські судноплавні компанії для експорту ЗПГ на світові ринки, що дозволяє продовжувати отримувати валютні надходження від одного з ключових енергетичних напрямків.
9. Аргентина скорочує співпрацю з «Росатомом».
- Аргентина фактично припинила співпрацю з «Росатомом» у сфері мирного атома після приходу до влади президента Хав'єра Мілея. Між країнами більше не реалізуються спільні проєкти в атомній енергетиці, а Аргентина відмовилася від планів закупівлі російських ядерних реакторів і ядерного палива. Водночас підписана у 2018 році угода про стратегічне партнерство формально залишається чинною.
- До зміни влади сторони обговорювали будівництво наземних і плавучих атомних електростанцій, а також можливість спорудження енергоблоків із реакторами ВВЕР-1200. У 2019 році навіть тривали пошуки майданчика для майбутньої АЕС, однак проєкт був відкладений через економічну кризу в Аргентині.
- Після вступу на посаду Хав'єр Мілей переорієнтував країну на співпрацю зі США у сфері атомної енергетики. Уряд оголосив про приватизацію державної компанії Nucleoeléctrica Argentina, уклав контракт із американо-аргентинською компанією Meitner Energy на будівництво малого модульного реактора ACR-300 вартістю 1,2 млрд доларів та приєднався до американської програми FIRST.
- В аргентинському посольстві заявили, що країна здатна самостійно забезпечувати свої потреби в атомній енергетиці завдяки власним технологіям і запасам урану.
- Втрата аргентинських проєктів стала черговим ударом для «Росатома», який після початку повномасштабної війни дедалі частіше стикається зі скороченням міжнародної присутності та посиленням конкуренції з боку західних компаній.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
